03.02.2011

Справа № 2-391 за 2011р.

РІШЕННЯ

іменем України

3 лютого 2011 року Ленінський районний суд м.Миколаєва в складі судді Коломієць В.В., при секретарі Наумкіной І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсними пунктів кредитного договору та припинення зобов’язання, що виникло між сторонами,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Альфа- Банк», мотивуючи свої вимоги тим, що 19.02.2008р. між нею та ПрАт «СК «Альфа- Страхування» був укладений кредитний договір № 400598159, згідно умов якого їй був наданий кредит в сумі 6299грн., кредит надавався для часткової оплати вартості комп’ютера Самсунг вартістю 5999грн. та придбання страхового полісу страхування від нещасних випадків в СК «Добробут та захист» вартістю 300грн., зі сплатою 0,01 процентів річних за користування кредитом, комісійна винагорода за надання кредиту - 0грн.00коп., комісійна винагорода за управління кредитом - 1,4 %, з кінцевим терміном повернення заборгованості - до 20.02.2010р., та з наступним порядком погашення суми основної заборгованості: 20-го числа кожного місяця в сумі по 350грн. 19коп., усього - 24 щомісячних платежів. Як вказала позивачка, свої обов’язки по договору вона виконувала належним чином і 14.01.2010р. достроково та в повному обсязі кредит погасила, проте відповідач листами від 07.05.2010р. і 24.06.2010р. посилаючись на «Загальні умови кредитування фізичних осіб в ЗАТ «Альфа-Банк»», затверджених наказом відповідача № 825 від 18.10.2007р., безпідставно вимагав виконання зобов’язання за Кредитним договором в сумі 883грн.22коп. На думку позивачки вказані дії відповідача є незаконними, оскільки порушення умов договору відбулося внаслідок не передбаченого договором списання відповідачем грошових коштів з рахунку № 29093400598159, відкритому у ПАТ «Альфа-Банк» на ім’я ОСОБА_1, умовами кредитного договору не передбачені будь-які санкції за порушення умов договору, «Загальні умови кредитування фізичних осіб в ЗАТ «Альфа-Банк»» позивачу не надавалися, сторонами вони не підписувалися. Крім того, позивачка вважала незаконним п.11 кредитного договору, який передбачає, що розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», як такий, що обмежує її конституційне право на судовий захист порушених інтересів. Посилаючись на викладені обставини та ст.ст.16, 22, 526, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.53 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_1 просила визнати недійсними пункти 9 і 11 кредитного договору та припинити даний кредитний договір, а також стягнути з відповідача відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37грн. і витрат на правову допомогу в сумі 2000грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник - адвокат ОСОБА_2 - підтримав викладені вимоги.

Представник відповідача до суду вдруге не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, заперечень проти позову і клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність від ПАТ «Альфа- Банк» не надходило.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку адвоката, суд приходить до наступного.

19 лютого 2008 року між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір № 400598159, згідно умов якого їй був наданий кредит в сумі 6299грн., кредит надавався для часткової оплати вартості комп’ютера Самсунг вартістю 5999грн. та придбання страхового полісу страхування від нещасних випадків в СК «Добробут та захист» вартістю 300грн., зі сплатою 0,01процентів річних за користування кредитом, комісійна винагорода за надання кредиту - 0грн.00коп., комісійна винагорода за управління кредитом - 1,4 %, з кінцевим терміном повернення заборгованості - до 20.02.2010р., та за наступним порядком погашення суми основної заборгованості: 20-го числа кожного місяця в сумі по 350грн.19коп., усього - 24 щомісячних платежів (а.с.8, 9).

З наданих позивачкою квитанцій вбачається, що к 14.01.2010р. вона достроково та в повному обсязі кредит погасила (а.с. 17-22).

Як випливає з листів відповідача, направлених на адресу позивачки (а.с. 10-16), та квитанцій про сплату ОСОБА_1 кредиту, у червні 2009 року щомісячний платіж був прострочений на декілька днів - сплата відбулася 23.06.2009р., в зв’язку з чим ПАТ «Альфа-Банк» з посиланням на «Загальні умови кредитування фізичних осіб в ЗАТ «Альфа-Банк», затверджені наказом відповідача № 825 від 18.10.2007р., був нарахований штраф, який був списаний банком з рахунку позивачки. У результаті чого, починаючи з липня 2009 року кошти, які надходили від позивачки згідно Графіку платежів по кредиту списувалися відповідачем в рахунок штрафних санкцій і тільки частково - в рахунок погашення кредитних платежів.

Пунктом 9 вказаного договору передбачено, що всі відносини між Позичальником та Банком врегульовуються «Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ЗАТ «Альфа-Банк», затвердженими наказом відповідача № 825 від 18.10.2007р., з якими позивачка ознайомлена, які їй зрозумілі і з якими вона повністю погоджується. З вищевказаних листів ПАТ «Альфа-Банк», направлених на адресу ОСОБА_1 вбачається, що штрафні санкції були нараховані відповідачем позивачці на підставі «Загальних умов кредитування фізичних осіб в ЗАТ «Альфа- Банк». Між тим, умовами договору ніяких штрафних санкцій за неналежне його виконання Позичальником не передбачено.

Статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Якщо такий правочин вчинений із недодержанням письмової форми, він є нікчемним.

Відповідачем не надано жодного доказу, які б спростовували доводи позивачки про відсутність між нею та ЗАТ «Альфа-Банк» письмової угоди щодо забезпечення виконання зобов'язання за договором. Отже, судом встановлено, що ніякої додаткової угоди до кредитного договору, якою б були передбачені штрафні санкції за неналежне виконання позивачкою своїх зобов’язань за договором сторони не підписували.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Між тим, «Загальні умови кредитування фізичних осіб в ЗАТ «Альфа-Банк», затверджені наказом відповідача № 825 від 18.10.2007р., є внутрішнім документом відповідача і з вищевикладених причин не є частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Отже, вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 9 укладеного між сторонами кредитного договору відповідно до ст.ст. 215, 217 ЦК України - підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Судом встановлено, що позивачка в повному обсязі згідно умов укладеного між сторонами договору кредит погасила.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про припинення зобов’язання, що виникло між ПАТ «Альфа-Банк» і позивачкою на підставі вищевказаного кредитного договору - також підлягають задоволенню.

Вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 11 укладеного між сторонами кредитного договору щодо третейської угоди суд вважає такими, що задоволенню не підлягають. Так, пунктом 3.1. рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008р. № 1-рп/2008 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого ст.2, ст.3, п.9 ст.4 та розділу VIII “Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) роз’яснено, що підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст.17 ЦПК України, ст.12 ГПК України, ст.6 Закону). Ст. 17 ЦПК України також передбачає право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду.

Відповідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню сплачені при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37грн. Крім того, з ПАТ «Альфа-Банк» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 8грн.50коп.

Крім того, враховуючи, що позов ОСОБА_1 задовольняється частково, на підставі ст.ст.79, 88 ЦПК України суд вважає, що понесені нею витрати на правову допомогу підлягають частковому відшкодуванню. Отже, з відповідача на користь позивачки також підлягають стягненню відшкодування судових витрат в сумі 1330грн.00коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 9 кредитного договору № 400598159 від 19.02.2008р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» і ОСОБА_1.

Припинити зобов’язання, що виникло між ПАТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 400598159 від 19.02.2008р..

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37грн.00коп. та витрат на правову допомогу в сумі 1330грн.00коп., разом - 1367грн. (одна тисяча триста шістьдесят сім гривень 00 копійок).

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» на користь держави судовий збір в сумі 8грн.50коп. (вісім гривень п’ятдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: