Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №337/3130/16 Головуючий у 1 інстанції: Сидорова М.В.

Провадження № 22-ц/778/1103/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Дзярука М.П.

ОСОБА_2

суддів: Трофимової Д.А.

за участі при секретарі с/з: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО»

на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів.

В позові зазначала, що 06 травня 2016р. між нею та ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» був підписаний договір фінансового лізингу №004433, предметом якого є транспортний засіб Zotye z100, комплектація «comfort», об’єм двигуна - 1 бензин, тип КПП МГ, привід 4х2. На підставі виставленого відповідачем рахунку позивачем на рахунок відповідача сплачено суму 17900грн. Вказаний договір позивачка вважає таким, що не відповідає вимогам законодавства, зокрема, в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» договір містить несправедливі умови: виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом (пункт 8.17, розділ 10 договору), звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства; договір не містить істотних умов щодо детальних особливостей предмету лізингу; відповідач не має документів, які б підтвердили, встановлене законом ліцензування даного виду господарської діяльності (фінансового лізингу); всупереч ст. 799 ЦК України договір не посвідчений нотаріально. Тому у відповідності до вимог ст.ст. 215-216 ЦК України позивачка просить визнати цей договір недійсним, застосувати наслідки недійсного правочину, стягнувши з відповідача всі отримані від ОСОБА_4 на виконання цього договору грошові кошти у сумі 17900 грн., а також стягнути сплачений судовий збір в сумі 551,20 грн.

Після уточнення позовних вимог, а саме їх зменшення в зв’язку із поверненням відповідачем частини грошових коштів на суму 364,17грн., позивачка просила суд визнати договір фінансового лізингу №004433 від 06 травня 2016 року, укладений між нею та відповідачем недійсним, застосувати наслідки недійсного правочину, стягнувши з відповідача грошові кошти у сумі 17535,83 грн., а також стягнути сплачений судовий збір в сумі 551,20 грн.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним Договір фінансового лізингу № 004433 від 06 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО».

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на користь ОСОБА_4 сплачені на виконання визнаного недійсним договору № 004433 від 06 травня 2016 року грошові кошти в сумі 17 535,83 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 551, 20 грн. , а всього 18 087,03 грн.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2016 року заяву ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Спірні правовідносини виникли у сторін по справі щодо визнання договору фінансового лізингу недійсним та застосування наслідків недійсного правочину шляхом стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» на користь позивача сплачених коштів в сумі 17 535,83 грн.

Встановлено, що 06 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» укладено договір фінансового лізингу №004433. На підставі цього договору ОСОБА_4 було сплачено відповідачу адміністративний платіж у сумі 17 900,00 грн., що підтверджується квитанцією ПАТ «Приватбанк» від 06.05.2016 року (а.с.29).

Пунктом 1.1 договору визначено, що предметом фінансового лізингу по даному договору є транспортний засіб, зазначений у даній статті та у Специфікації (Додаток №2 договору), а саме Zotye z100, comfort.

У Додатку №2 до договору предметом лізингу визначено Zotye z100, comfort (а.с.7)

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України №723/97-ВР «Про фінансовий лізинг».

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В спірному договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, а також відсутня обов'язкова для договору фінансового лізингу істотна умова щодо його предмету у обсягах, визначених законом.

Спірний договір фінансового лізингу є споживчим договором і до нього застосовується Закон України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що строк лізингу закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання Акту приймання-передачі предмета лізингу та в останньому місяці сплати лізингового періодичного платежу за Додатком № 3 до цього договору.

Пунктом 17.2 Перехідних положень вказаного договору підписання цього договору та додатків до нього є свідченням факту ознайомлення , розуміння сторонами та їх згоди з усіма визначеннями, умовами та змістом договору та додатків до нього.

Згідно п. 17.4 договору підписання даного договору та додатків до нього Лізингоодержувач заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення представника ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто», що стосується змісту даного договору та додатків до нього, проінформований про всі можливі витрати у зв'язку із укладенням та виконанням договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання. Додатки до нього є невід'ємною частиною договору (п.2.1 та п. 16.12 договору).

В матеріалах справи відсутній Додаток №3 «Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів між сторонами» та будь-які докази його підписання сторонами, що є порушенням ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стаття 18 Закону України №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, може бути визнано недійсним або змінено таке положення, а не сам договір.

У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів»).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону України №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Пунктом 4.2 спірного договору визначено, що лізингодавець не несе відповідальність за будь-яке пошкодження та / або втрату Предмета лізингу, які можуть виникнути прямо або опосередковано в результаті невиконання Лізингоодержувачем будь-яких умов даного договору.

Згідно п.5.4 договору фінансового лізингу лізингоодержувач погоджується взяти на себе та нести всю відповідальність в межах, встановлених цим договором та чинним законодавством України стосовно будь-яких претензій, вимог або проваджень проти Лізингодавця, як власника предмету лізингу, щодо будь-якого травмування, смерті, пошкодження чи іншої шкоди, заподіяної внаслідок володіння та експлуатації предмету лізингу.

Пунктом 7.3 договору страхування предмета лізингу здійснюється за рахунок споживача але на користь Лізингодавця.

Отже, виходячи з аналізу змісту договору лізингу, колегія суддів вважає доведеним включення відповідачем у договорі несправедливих умов.

За змістом статті 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Аналізуючи зміст спірного договору фінансового лізингу від 06 травня 2016 року , укладеного між сторонами, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не отримав інформацію щодо істотних умов договору, які передують укладенню договору, зокрема, відносно предмету лізингу та відносно відповідальності за договором, які є несправедливими для нього, як споживача фінансових послуг, адже лізингодавець відповідно до умов договору може не виконувати свої зобов'язання щодо предмету лізингу та при цьому ніякої матеріальної відповідальності за це не несе, а лізингоодержувачу при розірванні договору фінансового лізингу за умови невиконання своїх зобов'язань лізингодавцем не має права на отримання всієї суми, яку сплатив на користь лізингодавця, і в цьому разі всупереч принципу добросовісності договору наслідком якого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно зі ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Установлено, що договір фінансового лізингу №004433 від 06 травня 2016 року нотаріально посвідчено не було.

Відповідний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2766цс15).

На підставі ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Указаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-88цс13, від 24 квітня 2014 року № 6-122цс14, від 03 червня 2015 року № 6-100цс15, від 02.03.2016 року № 6-3090цс15.

Отже, ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про несправедливі відносно споживача умови спірного договору фінансового лізингу та відсутність нотаріального посвідчення спірного договору, в результаті чого наявні підстави для визнання його недійсним відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України та Закону №1023-XII «Про захист прав споживачів» та застосування наслідків його недійсності.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права при ухваленні рішення та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновком суду по їх оцінці, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» – відхилити.

Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: