Справа №591/3233/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 22-ц/788/612/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - 30

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі: головуючого- Бойка В. Б.,

суддів -  Кононенко О. Ю. ,  Семеній Л. І.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

прокурора – Мороз А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 березня 2017 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Державної казначейської служби України, третя особа: Сумська місцева прокуратура про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з даним позовом в якому просив стягнути з Держави України 201 480 грн. 00 коп. шкоди, заподіяної Ковпаківським відділом державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 березня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3

Зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що факт невжиття державним виконавцем своєчасних та в повному обсязі заходів з примусового виконання рішень підтверджується матеріалами виконавчого провадження №16779809 та зведеного виконавчого провадження №34579581. Вважає, що відсутність судового рішення про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною не є підставою для відмови в задоволенні позову. Вказує також на те, що вартість 1/3 частини трикімнатної квартири, належна боржнику ОСОБА_5, яка не реалізована через бездіяльність державного виконавця, була б достатньою для погашення заборгованості в сумі 201 480 грн. 00 коп.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, який підтримав доводи своєї скарги, заперечення прокурора проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не оскаржується бездіяльність державного виконавця в даному виконавчому провадженні, а сума боргу нестягнутого ВДВС не є збитками, в розумінні ст. 22 ЦК України, які заподіяні бездіяльністю державного виконавця.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду, так як вони є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам і вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи та як встановлено судом першої інстанції, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 вересня 2009 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 було стягнуто 25000 доларів США боргу та 1730 грн. на відшкодування понесених по справі судових витрат. Додатковим рішенням суду від 19 листопада 2009 року визначено, що з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню борг в розмірі 199750 грн., що є еквівалентом 25 000 доларів США. На підставі вказаного судового рішення було видано відповідний виконавчий лист ( т. 1, а.с. 7, 8 ).

За заявою стягувача від 11 грудня 2009 року, постановою від 16 грудня 2009 року державним виконавцем Ковпаківського ВДВС відкрито виконавче провадження ВП№16779809 з примусового виконання вказаного виконавчого листа ( т. 1, а.с. 48-49 ).

Постановами державного виконавця від 30 грудня 2010 року вказане виконавче провадження було закінчене та звільнено майно боржника з під арешту у зв’язку з визнанням боржника банкрутом ( т. 1, а.с. 63-65 ).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2011 року, яка постановою апеляційного суду Сумської області від 14 липня 2011 року залишена без змін, визнано неправомірними та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 грудня 2010 року ( т. 1 а.с. 68-69 ).

01 серпня 2011 року поновлено вказане виконавче провадження ВМ№16779809 ( т. 1, а.с. 70).

Постановою державного виконавця від 24 червня 2015 року виконавчий лист був повернути стягувачу через відсутність у боржника майна на яке можливо звернути стягнення ( т. 1, а.с. 78 ).

Пунктом 8) ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України « Про виконавче провадження », збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

У відповідності до приписів ст.ст. 22, 1166 та 1174 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Тобто, предметом доказування в спірних правовідносинах є факти неправомірних дій ( бездіяльності ) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документу, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями ( бездіяльністю ) державного виконавця та заподіяння ним шкоди. Відсутність хоча б одного складового виключає можливість відшкодування шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що бездіяльністю державного виконавця позивачу завдані збитки не ґрунтуються на доказах.

Зокрема, відповідно до вимог ст.ст. 10, 57, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Однак, ОСОБА_3 доказів на підтвердження спричинення збитків та їх розміру ані суду першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення надано не було.

Сума боргу, що підлягає стягненню з боржника ОСОБА_6 за виконавчим листом №6-215/09, виданим 08 грудня 2009 року Ковпаківським районним судом м. Суми, не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

Постанова про повернення виконавчого листа стягувачу, в зв’язку з відсутністю майна у боржника, не перешкоджає повторному пред’явленню його до примусового виконання.

Окрім того, на виконанні в Ковпаківському ВДВС перебувало зведене виконавче провадження, що складалось з 7 виконавчих проваджень, про стягнення з ОСОБА_6 суми боргу на загальну суму 1 043 710 грн. 00 коп. ( т. 1, а.с. 34-35 ). Тобто, посилання позивача на те, що кошти від реалізації належних боржнику ОСОБА_6 1/3 частки в квартирі по вул. Реміснича та квартири по вул. Новомістенська в м. Суми були б спрямовані виключно на погашення заборгованості саме перед ним, є лише припущенням.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вимоги ОСОБА_3 про відшкодування не отриманих коштів, присуджених судовим рішенням з боржника, за рахунок держави не ґрунтується на законі.

Помилковий висновок суду про те, що відсутність судового рішення про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною є безумовною та самостійною підставою для відмови в задоволенні позову не впливає остаточно на правильність ухваленого рішення.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 березня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий –

Судді –