Справа № 307/2718/16-к

Провадження № 1-кп/307/149/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2017 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бобрушко В.І.

при секретарі Клим В.В.

з участю прокурорів Іляшко А.О., Боднар Е.А.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника обвинуваченої ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Росії, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, одруженої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 2  КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 21 серпня 2016 року, близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи в дворогосподарстві №35 по вул. Мазепи в с. Бедевля, Тячівського району, Закарпатської області, діючи умисно, під час сварки з потерпілою ОСОБА_3, нанесла останній чотири удари дерев’яною палкою в область голови, лівої частини грудної клітки, лівого стегна та вказівного пальця лівої кисті, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних продовгуватої форми синців голови, лівої половини грудної клітки, лівого стегна та вказівного пальця лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнала та пояснила, що 21 серпня 2016 року, о 18 годині 30 хвилин, вона була вдома. Потім їй сказала інша сусідка, що собака потерпілої ОСОБА_3 схопила її курку. Вона подивилася через сітку і побачила, що собака біжить їй назустріч. Взявши в руки старий дерев'яний віник, вона перелізла через невисоку сітку і пішла за собакою по городу потерпілої. Палицю вона взяла з собою, щоб відігнати собаку. Зустрівшись з потерпілою ОСОБА_3 в її дворі, вона сказала їй, щоб та зав’язала собаку, оскільки вона вже з’їла її п’яту курку, на що потерпіла відповіла відмовою. Потім потерпіла вхопилася руками за її палицю, яка була в неї в руках, та сказала. що може її побити, так як вона знаходиться в її городі. Палицю потерпілій вона не віддала, після чого пішла додому, а потерпіла лишилася стояти в себе в дворі. В цей час свідок ОСОБА_5 палкою відігнав собаку. Потерпілій ОСОБА_3 віником вона ніякі удари не наносила. Всі сусіди бачили як потерпіла ОСОБА_3 через пару хвилин після конфлікту пішла в село. Конфлікт тривав три хвилини. Тілесні ушкодження в потерпілої ОСОБА_3 могли взятися хоч звідки, тому що в неї півсела ворогів. Під час конфлікту був присутнім лише ОСОБА_5, інших свідків під час конфлікту не було. Цивільний позов потерпілої не визнає та просить її виправдати.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердила, що в неділю 21 серпня, о 18 годині 30 хвилин, вона знаходилася в себе вдома в літній кухні, куди забігла її собака. Вона стала виганяти собаку на вулицю і побачила в себе в дворі обвинувачену ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5. У зв’язку з тим, що її собака зірвалася з ланцюга, обвинувачена ОСОБА_1 вже на вулиці в дворі стала бити її палицею по голові, ребрах, стегнах, від чого вона впала на сходи. Конфлікт тривав кілька хвилин і його свідками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Свідок ОСОБА_5 був у її дворі теж з палицею, але її не бив. Після закінчення конфлікту ОСОБА_1 та ОСОБА_5 пішли геть з її двору, а її тітка ОСОБА_6, яка є медиком, надала їй медичну допомогу. Наступного дня, в понеділок, у зв'язку з побиттям, вона звернулась до лікаря та в судово-медичну експертизу. Діями обвинуваченої їй також заподіяно моральну шкоду, яка полягає у спричиненні їй фізичного болю, душевних страждань, у зв’язку з протиправною поведінкою обвинуваченої. Моральну шкоду вона оцінює в 30000 гривень. Просить заявлений нею цивільний позов задовольнити та стягнути з обвинуваченої на її користь 30000 гривень моральної шкоди та 2500 гривень витрат, пов’язаних з надання правової допомоги адвокатом, а обвинувачену покарати згідно з законом.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що потерпіла ОСОБА_3 є її племінницею. В серпні 2016 року, в суботу, точної дати не пам’ятає, вона поїхала до племінниці на ночівлю. В неділю, після обіду, вона почула крик і шум у дворі потерпілої. Вона вийшла на вулицю і побачила, як обвинувачена на порозі палицею била потерпілу спочатку по спині і стегнах, а потім вдарила потерпілу по голові, від чого та впала на цементову площадку. В дворі потерпілої також знаходився ще один чоловік з палицею. Після того як вона вийшла на вулицю, обвинувачена з погрозами пішла геть. Конфлікт тривав близько 3-5 хвилин. Обвинувачена нічого не пояснювала перед тим як почала бити потерпілу, лише сказала чому розв’язала собаку. Також вона бачила, що обвинувачена і чоловік гналися за собакою, що вони прийшли разом, а чи пішли вони разом не бачила. Вона надавала потерпілій допомогу і бачила садна від палки, ставила примочки на синці. Синці трималися до півтора тижня і на голові була гематома. Вона за професією фельдшер. Того дня, після конфлікту, потерпіла ОСОБА_3 з дому не відлучалась. Вона того дня ночувала в потерпілої ОСОБА_3 В понеділок вона пішла додому, а потерпіла пішла в судово-медичну експертизу.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що в неділю, 21 серпня 2016 року, до них приїхав родич Банк-Бедей, та сказав, що бачив як собака несла курку. Він пішов за собакою та зайшов на подвір’я потерпілої ОСОБА_3, з якою є сусідами. У дворі потерпілої він бачив як на сходовій площадці перед вхідними дверима літньої кухні обвинувачена та потерпіла тягнуть одна від одної з різних кінців дерев'яний віник. Він їм сказав, щоб вони перестали конфліктувати між собою, після чого кинув свою палку в собаку та пішов додому. Пройшовши двадцять метрів, він побачив, що обвинувачена ОСОБА_1 йде позаду нього. Під час суперечки криків він не чув, потерпіла з обвинуваченою виясняли стосунки нормальним тоном. Щоб потерпіла чи обвинувачена наносила одна одній удари він не бачив. Також зазначив, що він прийшов у двір потерпілої близько на 10-15 секунд пізніше ніж обвинувачена. Конфлікт тривав 2-3 хвилини, але як він закінчився він не бачив. Крім потерпілої, обвинуваченої та нього більше нікого не було. Будинок потерпілої ОСОБА_3 знаходиться відразу біля його будинку.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердила, що з обвинуваченою та потерпілою вони сусіди. Після конфлікту між обвинуваченою та потерпілою, який відбувався 21 серпня 2016 року, вона бачила як потерпіла через годину після конфлікту йшла дорогою. Про конфлікт з приводу собаки, який ніс кури обвинуваченої, вона дізналася від свого чоловіка ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 21 серпня 2016 року, він сушив сіно за 20 метрів від будинку потерпілої ОСОБА_3 Він бачив як потерпіла після обіду йшла по дорозі, але про конфлікт не чув. Потім йому стало відомо, що потерпілу в той день побили.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні ствердила, що в неділю 21 серпня 2016 року, вона мала піти за курчатами до обвинуваченої ОСОБА_1 В будинку обвинуваченої вона почула з вулиці крик курей. Після того як вона пішла додому з курчатами їй зателефонувала обвинувачена ОСОБА_1 і сказала, що собака потерпілої ОСОБА_3 вкрала в неї курку, на що вона обвинуваченій відповіла, що б та сказала потерпілій ОСОБА_3 зав’язати свою собаку. Ввечері, близько 18-19 години, вона виганяла корову на поле і зустріла по дорозі потерпілу ОСОБА_3 в кофті з коротким рукавом, в якої тілесних ушкоджень ніяких не бачила. Вона добре пам’ятає, що це було 21 серпня 2016 року, тому що 23 серпня 2016 року вона мала їхати з дитиною в м. Мукачево.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що про конфлікт між обвинуваченою та потерпілою вона дізналася від обвинуваченої ввечері 21 серпня 2016 року. Після цього вона сиділа з дитиною на площадці і бачила потерпілу як та йшла в один бік, а потім поверталася в інший. Через місяць після конфлікту вона почула про побиття потерпілої в той день. Після конфлікту до 25 серпня 2016 року потерпілу вона бачила щодня, так як живуть поруч. Також їй стало відомо від інших, що 21 серпня 2016 року обвинувачена ходила додому до потерпілої за собакою, яка викрала її кури, але криків чи шуму від будинку потерпілої вона не чула.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні ствердив, що він сидів на лавочці на третьому поверсі в приміщенні Тячівського ВП ГУНП по своїх справах. Його попросили спуститися на другий поверх бути понятим та підписатися. Він ще й онучку свою взяв з собою. В його присутності ніякі слідчі дії не проводились і нічого не фотографувалось, в приміщенні була лише слідча. З присутніх в залі судового засіданні він не впізнає нікого. Потерпілу він також не знає.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вони з дідусем були в приміщенні Тячівського ВП ГУНП, де слідчий запросив їх бути понятими та підписати ряд документів по справі ОСОБА_3, на що вона погодилася та підписала документи. При проведенні слідчих дій вона присутня не була. В приміщенні була вона, дід, і слідча. Фотографування в її присутності не проводилось.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22 серпня 2016 року, яка відібрана в потерпілої наступного дня після події, вбачається, що ОСОБА_3 повідомила, що 21.08.2016 року, близько 18 год. 30 хв., в неї на подвір’ї в с. Бедевля, вул. Мазепи, 35, під час раптово виниклого конфлікту, ОСОБА_1 вдарила її кілька разів палицею по різних частинах тіла. Також в даному протоколі зазначено, що потерпіла ОСОБА_3 вказує на очевидця події ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканку с. Нересниця, вул.. Молодіжна, 45.

(а.с.63-64)

Згідно висновку експерта від 20 вересня 2016 року за №803 у ОСОБА_3 мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних продовгуватої форми синців голови, лівої половини грудної клітки, лівого стегна та вказівного пальця лівої кисті. Вказані вище тілесні ушкодження спричинені тупим твердим продовгуватої форми предметом, можливо палкою, вказані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я так як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров’я більше 6-ти, але менше 21-го дня. Строку події 21 серпня 2016 року тілесні ушкодження відповідають.

(а.с.66-67)

Суд не бере до уваги як докази слідчі експерименти, проведені слідчим з участю потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_6, понятих ОСОБА_11, ОСОБА_12 згідно протоколів проведення слідчих експериментів від 23 вересня 2016 року (а.с.69-82), допустимість яких ставить під сумнів під час судового розгляду обвинувачена та її захисник, оскільки такі слідчі дії проведені у відсутності понятих ОСОБА_11, ОСОБА_12, які в судовому засіданні, будучи допитаними в якості свідків, ствердили, що під час проведення зазначених слідчих дій участі в них не брали, а тільки підписали надані їм слідчимпротоколи проведення слідчих експериментів від 23 вересня 2016 року.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину в судовому засіданні повністю доведена, а тому її дії слід кваліфікувати за ст. 125 ч.2 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

Заперечення обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України та її доводи, що тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3 вона не наносила, суд вважає безпідставними і такою версію обвинуваченої надуманою, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою з іншими матеріалами провадження, а саме показанням потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила, що в день події обвинувачена ОСОБА_1 в її дворі била її палицею по голові, ребрах, стегнах, від чого вона впала на сходи, свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що бачила як обвинувачена ОСОБА_1 в день події на порозі будинку потерпілої палицею била потерпілу спочатку по спині і стегнах, а потім вдарила потерпілу по голові, від чого та впала на цементову площадку, показанням свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що бачив, як у дворі потерпілої на сходовій площадці перед вхідними дверима літньої кухні обвинувачена та потерпіла тягнуть одна від одної з різних кінців віник.

Також, суд вважає, безпідставними доводи захисника про недостовірність показів свідка ОСОБА_6 з посиланням як на доказ довідку КЗ «Тячівська районна лікарня №1» від 13 грудня 2016 року за №488, згідно якої допитана як свідок ОСОБА_6, в період з 3 серпня 2016 року по 30 серпня 2016 року, знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом - гангрена лівої стопи, оскільки зазначена довідка лікарні не свідчить про неможливість свідка ОСОБА_6 відлучитися з лікарського закладу на вихідні дні 20-21 серпня 2016 року.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставини справи, що пом’якшують чи обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 судом не встановлені.

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно обвинуваченої ОСОБА_1 суд вважає, що відносно неї необхідно і доцільно призначити покарання в виді штрафу.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги наявність такої шкоди, тобто що протиправними діями обвинуваченої ОСОБА_1 заподіяно потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження, що привело до того, що ОСОБА_3 зазнала фізичного болю та страждань, душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків. А тому, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе цивільний позов в частині відшкодування заподіяної потерпілій ОСОБА_3 моральної шкоди задовольнити частково, на суму 5000 гривень, яка є необхідною і достатньою для відновлення її нормальних життєвих зв’язків.

Процесуальні витрати на правову допомогу слід покласти на обвинувачену ОСОБА_1.

Інші процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України і призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 125 ч.2 КК України в виді штрафу в розмір 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди, а в решті позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень витрат, пов’язаних з допомогою адвоката.

Інші процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: В.І. Бобрушко