КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №22-а-23792/08 Головуючий у 1-й інстанції: Гонтарук В.М. Суддя-доповідач: Умнова О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Шостака О.М., Романчук О.М.
при секретарі: Скопенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4.04.2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України
- про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачі звернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просили визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка пов»язана з неповерненням грошової компенсації за стягнення податків з доходів фізичних осіб при нарахуванні заробітної плати працюючим суддям. Стягнути з ДСА України та ТУ ДСА у Вінницькій області грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, справленого з заробітної плати працюючих суддів Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області за 2007 рік.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 4.04.2008 року вищевказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідачі ДСА України, ТУ ДСА у Вінницькій області, не погоджуючись з даним рішенням, подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляції мотивують тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд, при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі обіймають посади суддів Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.
В 2007 році з заробітної плати останніх був утриманий податок з доходів фізичних осіб, що підтверджується розрахунковими листами. Відшкодування по прибутковому податку не проводилось.
Позивачі, не погоджуючись з утриманням податку з доходів фізичних осіб звернулися до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов у повному обсязі виходив з обґрунтованості вимог позивачів та необхідності судового захисту їх прав.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», об'єктом оподаткування є загальний місячний оподаткований дохід до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору.
Пунктом 22.2 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Даний Закон набрав чинності з 1.01.2004 року і не містить виключень щодо сплати суддями податку з доходів фізичних осіб.
Зі змісту позову вбачається, що в обґрунтування вимог позивачі посилаються на Указ Президента України від 10.07.1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», згідно із яким заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи.
Суд першої інстанції, задовольняючи вищевказаний позов не врахував, що відповідно до Указу Президента України «Про визнання такими, що втрачають чинність деяких Указів Президента України» від 25.12.2003 року №1497/2003, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Указ Президента України від 10.07.1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» визнано таким, що втратив чинність з 1.01.2004 року, тому заробітна плата суддів з 1.01.2004 року обкладається податком з доходів фізичних осіб за місцем основної роботи на загальних підставах.
Відповідно до чинного законодавства України, головним розпорядником коштів, передбачених для виплати заробітної плати суддям загальної юрисдикції, є Державна судова адміністрація України, яка здійснює подальший розподіл вказаних коштів між розпорядниками нижчого рівня.
В 2007 році здійснення грошової компенсації сум прибуткового податку з доходів фізичних осіб, справленого з заробітної плати суддів, законодавством України та законами України про державний бюджет України на відповідний рік не встановлено.
За таких обставин, вимоги позивачів про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з заробітної плати в 2007 році безпідставні та необгрунтовані.
Таким чином, суд першої інстанції зробив неправильний висновок щодо обґрунтованості вимог позивачів та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню - постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій областізадовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4.04.2008 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст судового рішення виготовлений 29.09.2009 року.
Головуючий суддя:
Судді: