КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №22-а-23954/08 Головуючий у 1-й інстанції: Компанієць О.В.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Шостака О.О.,Романчук О.М.
при секретарі: Скопенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Сміла Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сміла Черкаської області
- про визнання протиправним рішення та зобов»язання призначити пенсію за вислугу років, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просила визнати відмову відповідача у призначенні їй пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» незаконною; визнати протиправним рішення відповідача від 24.03.2008 року (протокол №700) та скасувати його; зобов»язати відповідача призначити їй пенсію за вислугою років на підставі ст.50-1 вищевказаного закону, зарахувавши період роботи на посаді секретаря судових засідань Смілянського районного суду Черкаської області з 22.12.1987 року по 16.07.1997 року до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2008 року позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 22.12.1987 року по 16.07.1997 року працювала на посаді секретаря судових засідань Смілянського районного суду Черкаської області. З 17.07.1997 року працює на прокурорсько-слідчих посадах в Смілянській міжрайонній прокуратурі Черкаської області.
Управління ПФУ у м. Сміла, своїм рішенням від 24.03.2008 року (протокол Комісії для розгляду питань пов»язаних з призначенням та перерахунком пенсій №700) відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки на час роботи секретарем судових засідань Смілянського районного суду остання не мала вищої юридичної освіти, тому підстав для зарахування стажу роботи на цій посаді до стажу роботи який дає право на призначення пенсії відповідно до чт.50-1 Закону України «Про прокуратуру» немає.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 28.01.2008 року посада секретаря судових засідань місцевого загального суду була посадою державних службовців, яку займають особи з вищою юридичною освітою, тому відмова відповідача зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на цій посаді як такий, що надає право виходу на пенсію за вислугу років, є незаконною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою.
Вказана стаття не містить обов»язкової умови щодо наявності вищої юридичної освіти для осіб, які займали посади державних службовців в державних органах влади в період з 1987 року по 1997 рік, з метою зарахування цього періоду роботи до 20-річного стажу, що дає право на пенсію за вислугою років за цим Законом.
Тобто, наявність вищої юридичної освіти у державних службовців, які працювали в державних органах влади в період з 1987 року по 1997 рік не є обов»язковим критерієм для зарахування цього часу роботи до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно пп. «б» п.6 розпорядження КМУ «Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців» від 24.02.2003 року №88-р, посада секретаря судових засідань віднесена до шостої категорії державних службовців.
Пунктом 1.4 Типової посадової інструкції секретаря судового засідання місцевого загального суду, затвердженої наказом Голови ДСА України від 20.07.2005 року №86, визначено, що на посаду секретаря судового засідання призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю «правознавство» або «правоохоронна діяльність».
На момент роботи позивача на посаді секретаря судових засідань Смілянського райсуду Черкаської області з 22.12.1987 року по 16.07.1997 року, наявність вищої юридичної освіти, як обов»язкової умови для призначення кандидата на вказану посаду держслужбовця діючим на той час законодавством не передбачалось. Фактично до 16.07.1997 року, позивач займала рівнозначну посаду державного службовця, з посадою, яку після 1997 року займають особи з вищою юридичною освітою. Тому, стаж роботи позивача на цій посаді повинен зараховуватись до її стажу роботи державного службовця, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи спір щодо призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» правильно застосував чинне законодавство та обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1
Оскільки, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, повно та об»єктивно встановив обставини справи, вірно вирішив спір, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Сміла Черкаської області залишити без задоволення, постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2008 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення суду виготовлений 22.09.2009 року.
Головуючий суддя:
Судді: