Справа№347/1225/13-ц

Провадження № 2/340/71/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

з участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, приватний нотаріус ОСОБА_7 про визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт; скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт; визнання недійсною заяви ОСОБА_5 щодо видачі містобудівельних умов та обмежень; визнання недійсними містобудівельні умови та обмеження забудови земельної ділянки та скасування їх реєстрацію; визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири; заборону вчиняти дії з реконструкції квартири, та позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

позивачі за первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4А звернулися із позовними вимогами до відповідачів, третіх осіб, розмір яких неодноразово уточняли в ході розгляду справи. Згідно останньої редакції позовних вимог просять визнати недійсною декларацію про початок будівельних робіт, зареєстровану Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю в Івано-Франківській області від 03.01.2013 за №ІФ082130031528; скасувати реєстрацію декларації про початок будівельних робіт від 03.01.2013 за №ІФ082130031528; визнати недійсною заяву ОСОБА_5 від 17.12.2012 щодо видачі містобудівельних умов та обмежень; визнати недійсними містобудівельні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17.12.2012 за №253 та скасувати їх реєстрацію; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, заборону вчиняти дії з реконструкції квартири АДРЕСА_1 під магазин.

Крім цього відповідачем ОСОБА_5 подано до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13.03.2014 об’єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася повторно, явку свого представника не забезпечила.

Заслухавши думку позивача ОСОБА_2, оглянувши матеріали справи суд постановляє ухвалу про наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що після прийняття до свого провадження даної справи ухвалами від 03.01.2017 та 31.01.2017, судом неодноразово здійснювалися виклики відповідача та одночасно позивача ОСОБА_5

Зокрема, позивач ОСОБА_5 повідомлялася про розгляд справи у судовому засіданні 10.02.2017, однак судова повістка за вказаним у позові місцем проживання повернулася за закінченням терміну зберігання (а.с.35-36 том 9). У зв’язку із неявкою учасників, в тому числі позивача ОСОБА_5 розгляд справи відкладено на 06.03.2017, а потім на 22.03.2017, про що відповідачу направлялися судові повістки за зареєстрованим місцем проживання (а.с.58 том 1), однак такі були повернуті суду із відміткою «не проживає». В дане судове засідання позивач ОСОБА_5 вкотре не з’явилася, судова повістка, що направлялася судом за її місцем проживання повернута суду із відміткою, про невручення, оскільки особа виїхала за кордон.

В той же час, 22.03.2017 до суду поступило клопотання представника ОСОБА_5 – ОСОБА_8, повноваження якого підтверджуються договором від 19.11.2014 (а.с.63 том 4), яким представник позивача просив відкласти розгляд справи у зв’язку із погіршенням стану здоров’я. Судом задоволено клопотання, розгляд справи відкладено на 03.04.2017, про що належно повідомлено представника шляхом вручення судової повістки 27.03.2017.

Однак в судове засідання представник позивача ОСОБА_5 повторно не з’явився, причин своєї неявки суду не повідомив. Крім цього, ним не представлено жодних доказів про поважність неявки в судове засідання 22.03.2017.

Суд зазначає, що належними вважаються виклики і повідомлення, здійснені у відповідності до глави 7 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. За змістом вимог ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд наділений правом на залишення заяви без розгляду в разі повторної неявки позивача, яка визнається як друга поспіль.

Крім того, необхідно відмітити, що норми ЦПК України забезпечують судовий процес, і оперативність розгляду судових справ і жодною мірою не обмежують суб'єктів щодо права на судовий захист. Про це зазначив Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення №17-рп/2011 від 13.12.2011 року.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліметаріа ОСОБА_9 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень Рекомендації № Я (84) 5 Комітету ОСОБА_10 Європи державам-членам щодо реалізації принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення судової системи, в Додатку зазначено, що судове провадження зазвичай має складатися з не більш ніж двох судових засідань: перше засідання може бути попереднім слуханням підготовчого характеру, а в ході другого засідання можуть представлятися докази, заслуховуватись аргументи сторін і, якщо це можливо, виноситись рішення. Суд має вживати заходів для того, щоб всі дії, необхідні для проведення другого засідання, проводилися вчасно і щоб затримки в принципі не дозволялися, окрім випадків виникнення нових фактів або за інших виняткових і важливих обставин. До будь-якої сторони мають застосовуватися санкції, якщо вона, отримавши відповідне повідомлення від суду, не вдається до процесуальних дій у строки, встановлені законом або судом.

Наведеними принципами також визначено, що коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

Враховуючи наведене, а також фактичні обставини у справі суд вважає, що на даний час позивач втратила інтерес до розгляду зазначеної справи, оскільки позивач протягом тривалого часу не демонструє жодної зацікавленості та готовності брати участь у розгляді справи, за вказаним нею місцем проживання, яке являється її зареєстрованим місцем проживання, судову кореспонденцію не отримує, заходів для забезпечення явки свого представника не вживає. В той же час в діях представника позивача суд вбачає ознаки зловживання своїми процесуальними правами, оскільки представник будучи належно повідомлений двічі в судове засідання не з’явився в одне з яких подав клопотання про відкладення розгляду справи не підтверджене належними доказами.

За наведених обставин, оскільки позивач повторно в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, однак в порушення процесуального обов’язку інтересу до розгляду справи не проявляє та не отримує судові повістки, заходів щодо забезпечення явки свого представника не вживає, заяви про розгляд справи у її відсутності суду не подала, а уповноважений нею представник повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин, а тому суд приходить до висновку, що справу в частині її позову слід залишити без розгляду.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ч.2 ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: А.Б. Бучинський