Справа № 161/5197/16-ц

Провадження № 2/161/611/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Шандерик В.В.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що 18.05.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ML-А00/050/2006. Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачу ОСОБА_3 кредит в розмірі 24760 доларів США. У якості забезпечення кредитних зобов»язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки № SR-А00/037/2006 від 18.05.2006 року. Відповідач ОСОБА_3 свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого, станом на 05.04.2016 року, у нього утворилася заборгованість в сумі 15356,85 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.04.2014 року складає 392367,52 грн. Вказана заборгованість складається з: залишку заборгованості за кредитом – 14384,3 долари США, відсотків за користування кредитом – 972,55 долара США. Просить суд стягнути на його користь солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 15356,85 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.04.2014 року складає 392367,52 грн., а також суму судового збору.

Відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним на обґрунтування вказавши, що із тексту первинної позовної заяви їй стало відомо, що вона є поручителем ОСОБА_5 перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором № ML-А00/050/2006 від 18.05.2006 року. Проте, договір поруки № SR-А00/037/2006 від 18.05.2006 року вона не підписувала, підпис, що міститься у графі «Поручитель» їй не належить, про наявність вказаного договору поруки їй відомо не було. Підписання договору поруки від 18.05.2006 року іншою особою замість неї свідчить про порушення банком вимог цивільного законодавства щодо необхідності вільного волевиявлення сторін на укладення вказаного правочину та відсутності погодження всіх його умов з нею. Просить суд визнати договір поруки № SR-А00/037/2006 від 18.05.2006 року укладений між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та нею недійсним.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «ОТП Банк» заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 представник позивача не визнав, суду пояснив, що підпис у договорі поруки від 18.05.2006 року від імені ОСОБА_4 вчинено саме відповідачкою ОСОБА_4 Просить у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_3 уклав кредитний договір з АКБ «Райффайзенбанк Україна», проте з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором звернулося ПАТ «ОТП Банк». Позивачем не доведено, що він має право вимоги за даним позовом. Крім того, відповідно до п. 1.9.1 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання позичальником зобов’язань в цілому або у визначеній банком частці у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових зобов’язань за цим договором. При цьому, виконання боргових зобов’язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати отримання ним відповідної вимоги. З матеріалів цивільної справи вбачається, що досудову вимогу ПАТ «ОТП Банк» направив відповідачу 24.03.2016 року, тобто вказаний в договорі строк спливає 06 травня 2016 року. Проте, з даним позовом позивач звернувся до суду 19.04.2016 року, тобто до закінчення терміну, наданого відповідачу ОСОБА_3 для дострокового виконання зобов’язань. Крім того, як пояснив їй відповідач ОСОБА_3 на забезпечення виконання його зобов’язань за кредитним договором договір поруки ні з ким не укладався. Просить у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 – задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» не визнає, заявлені нею зустрічні позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 18.05.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ML-А00/050/2006, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу ОСОБА_3 кредит в розмірі 24760 доларів США на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти (а.с. 7-11).

18.05.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки (а.с. 12-13), відповідно до якого остання поручилася перед кредитором АКБ «Райффайзенбанк Україна» за виконання боржником ОСОБА_3 зобов’язання за вищевказаним кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Норми ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачають право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивачем ПАТ «ОТП Банк» не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що його права відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушуються.

Статтею 11 ЦПК України, яка закріплює принцип диспозитивності цивільного судочинства, передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа , яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пункт 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України встановлює, що позовна заява серед іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту первісної позовної заяви вбачається, що ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником АКБ «Райффайзенбанк Україна», проте підстави такого правонаступництва позивачем як в позовній заяві, так і судовому засіданні його представником, не зазначені, протягом розгляду справи судом заяви про уточнення позовних вимог позивачем не подавалися. докази, на підтвердження цих обставин суду також не надані.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач ПАТ «ОТП Банк» не надав належних та допустимих доказів про порушення його законних прав та інтересів відповідачами, а тому у задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

Суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як зазначалося вище, 18.05.2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за яким остання поручилася за виконання боржником ОСОБА_3 зобов’язання за кредитним договором № ML-А00/050/2006 перед кредитором АКБ «Райффайзенбанк Україна».

Оскільки у даній справі не доведено, що саме ПАТ «ОТП Банк» є кредитором за кредитними зобов’язаннями відповідача ОСОБА_3, то в даному випадку відсутні й докази того, що вимога ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним має бути пред’явлена саме до ПАТ «ОТП Банк», а тому у задоволенні зустрічного позову також слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру заробітної плати.

Тобто, при подачі зустрічного позову про визнання договору поруки недійсним ОСОБА_4 необхідно було сплатити судовий збір в сумі 640 грн., як за позовну вимогу немайнового характеру, проте судовий збір останньою сплачено не було.

За таких обставин, оскільки у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 було відмовлено, суд вважає за необхідне стягнути з неї на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

На підставі ст.ст. 203, 215, 526, 530, 638, 640, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_6