30.03.17

Справа № 336/980/17

Провадження № 2-а/336/118/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Марко Я.Р., при секретарі Палубінській К.М., розглянувши у відкритому судовому засідання справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2017 року (згідно поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя, який уточнював в судовому засіданні, та в якому просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (надалі по тексту - УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя) щодо розрахунку його пенсії із застосуванням показника cередньої заробітної плати по Україні за 2009 рік; зобов’язати відповідача перерахувати йому пенсію за віком з 07.02.2017 року відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та провести відповідні виплати з 07.02.2017 року з урахуванням раніше виплачених сум; стягнути з управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 640,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що віно перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя та з 13.09.2010 року отримував пенсію за вислугу років, призначену йому у відповідності до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та після призначення якої віно продовжував працювати та працює по теперішній час.

Позивач зазначає, що з 18.01.2017 року йому було призначено пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 07.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою № 94/-С-1 про перерахунок йому пенсії за віком у відповідності до вимога частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують зверненню з заявою про призначення пенсії.

У відповідь на вищевказану заяву позивача УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя листом від 09.02.2017 року № 94/С-1 повідомило, що позивач отримує пенсію за вислугу років передбачену Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, при розрахунку його пенсії застосовується показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2009 рік, отже перевід на пенсію за віком недоцільний.

З вказаною відповіддю відповідача позивач не згоден, вважає дії УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя протиправними та такими, що порушують вимоги матеріального права.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що наразі відсутні підстави для призначення пенсії за віком, оскільки позивачу вже було призначено пенсію, розраховану згідно норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме статей 27, 40, 42, 43. Крім того, вважав, що позивачем документально не підтверджено понесені ним витрати на правову допомогу. В задоволені позову просив відмовити.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 13.09.2010 року перебуває на обліку в УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до статі 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як ІТС з технічного обслуговування, ремонту та діагностиці авіаційної техніки. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати та працює і по теперішній час.

12 вересня 2015 року позивачу виповнилось 60 років та він отримав право на призначення йому пенсії за віком на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2017 року позивачу була призначена пенсія за віком.

07.02.2017 року позивач звернувся до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя з заявою про перерахунок йому пенсії за віком у відповідності до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують зверненню з заявою про призначення пенсії.

Листом від 09.02.2017 року відповідач повідомив, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 13.09.2010 року та отримує пенсію за вислугу років розмір якої з 01.02.2017 року склав – 2169, 66 грн., а також зазначив, що якщо позивач бажає перейти на інший вид пенсії, а саме пенсію за віком, при переведенні на інший вид пенсії буде враховуватися заробітна плата із застосуванням показника середньої плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а саме за 2009 рік – 1650, 43 грн., тому перевід на пенсію за віком недоцільний.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що «пенсією» є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Тобто пенсія за вислугу років зазначеним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачена та за рахунок коштів Пенсійного фонду не виплачується.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачається лише тимчасова виплата даним категоріям громадян. Крім того кошти Пенсійного фонду України за виплату та доставку пенсій повертаються підприємствами на яких працювали особи, зазначені в абз. 1 даного пункту.

Враховуючи вищевикладене вбачається, що дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують зверненню з заявою про призначення пенсії, тобто з 2014-2016 роки протиправними оскільки в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, на підтвердженням чого є копія розпорядження № 811983 від 30.01.2017 року видане відповідачем.

Так, згідно із частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, особам, які звернулись за призначенням пенсій у 2017 році, пенсії повинні призначатися із застосуванням середнього показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за 2014-2016 роки.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

Водночас, різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок Державного бюджету.

Таким чином, при призначенні позивачеві пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 має бути розраховано пенсію з урахуванням вимог частини 2 статті 40 даного Закону, із застосуванням показника середньої зарплати з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 роки).

Згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на зміст та обсяг заявлених вимог, які стосуються зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії, то такий перерахунок має бути здійснений з 07.02.2017 року, тобто з дати звернення позивача про перерахунок останньому пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін (частина 5 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Із наведеного вбачається, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Довіра" було укладено договір № 64/ш про надання правової допомоги від 07.02.2017 року, до матеріалів справи долучено доручення на підставі договору № 64/ш про надання правової допомоги від 07.02.2017 року, розрахунок витрат на правову допомогу, квитанції до прибуткових касових ордерів, які свідчать про сплату позивачем на користь Адвокатського об'єднання "Довіра" грошових коштів у сумі 1500,00 грн.

Таким чином, згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право на відшкодування понесених витрат, пов’язаних з розглядом справи – судового збору за подачу адміністративного позову в розмірі 640,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя.

На підставі наведеного, керуючись статтями 26, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 6, 8, 9-11, 69-71, 159-163, 167, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій – задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком з 07.02.2017 року відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та провести відповідні виплати з 07.02.2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Шевченківському  районі м. Запоріжжя за рахунок  бюджетних  асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 640,00 (шістсот сорок) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було прийнято без виклику особи, яка її оскаржує, або у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Я.Р.Марко