Справа №2-А-313/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 року.
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого–судді - ОСОБА_1
при секретарі - Гаврилюк В.О.
за участю позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представників відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті ОСОБА_6, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці і соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_6 ради, з залученням до участі у справі в якості третьої особи - Міністерство праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги до Дня Перемоги інваліду 3 групи учаснику війни, -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що управління праці і соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_6 здійснювало йому виплату щорічної разової матеріальної допомоги, як особі, яка постраждала в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду війни 3 групи за 2007, 2008,2009 роки, у розмірі меншому, ніж це визначено ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови виплати недоплаченої суми щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги та стягнути на його користь різницю недоплаченої щорічної одноразової допомоги, яка складає – 8793,00 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3, кожен окремо, підтримали заявлені вимоги у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.
Присутні у ході розгляду справи представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожна окремо, позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги, як інваліду, прирівняному до інвалідів війни 3 групи, до Дня Перемоги, були проведені у 2007,2008,2009 роках відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України у межах відповідних розмірів, передбачених зазначеними постановами у відповідний період. Відповідач діяв у межах закону, порушень прав позивача не допустив, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, крім того позивачем пропущено строк для звернення до суду.
Третя особа, Міністерство праці та соціальної політики України, правом участі у розгляді справи не скористувалось.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та чинне законодавство, вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_6 ради і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії Б №009965.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-12 від 22.10.1953 року, третім розділом якого визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.
Згідно з положеннями пункту 27 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» порічне до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі встановленому в Законі України «Про державний бюджет України» за відповідній рік.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбаченими статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за їх місцем проживання чи одержання грошового утримання.
Як встановлено судом, і ця обставина не заперечується сторонами, позивачу була здійснена виплата допомоги у 2007р.- 300 грн., 2008р. -350 грн., 2009р. –380 грн.
Стаття 22 Конституції України закріпила, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Отже, виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги необхідно здійснювати у розмірі, визначеному ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без обмежень, встановлених Законами України «Про Державний бюджет України». Однак суд вважає, що розрахунок соціальних виплат позивачу, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у даному випадку належить до компетенції відповідача. Відновлення прав позивача має відбуватись шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги за 2008, 2009 роки. Перевірка правильності нарахування доплати до пенсії не є предметом судового розгляду в цій справі.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, з огляду не те, що позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку соціальних виплат - 07.11.2007р., а з позовом до суду – 22.04.2009р., слід дійти висновку про відмову в задоволенні позову про перерахунок виплат у 2007р. у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки відповідач наполягав на відмові у позову з цих підстав.
На підставі ст.22 Конституції України, ст. ст.13,17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст.2,8-12,69,71,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб Управління праці і соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_6 ради стосовно відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплати сум щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги, передбачену п.27 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» - неправомірними.
Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_6 ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги інваліду 3 групи учаснику війни за 2008, 2009 роки, з урахуванням сум, що ним отримані, у відповідності з вимогами п.27 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з розрахунку 7-ми мінімальних пенсій за віком, встановлених Законом України «Про державний бюджет України» у 2008р., 2009р.
В задоволенні решти позовних вимог, позивачу – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.
Про апеляційне оскарження рішення суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Суддя Бондарєва О.І.