Справа №2-2712/2009
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 року.
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді - Бондарєвої О.І.
при секретарі - Гавриленко В.О.
за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника позивачів - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні, в залу суду, у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про визначення часток у спільній сумісній власності та встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, -
В с т а н о в и в:
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в обґрунтування своїх вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер – ОСОБА_8. За життя ОСОБА_8 був співвласником квартири АДРЕСА_1. Іншими співвласниками вказаної квартири є позивачі по справі, діти померлого, ОСОБА_1 і ОСОБА_7, та члени сім’ї ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Згідно свідоцтва про право власності на житло №Ц-699 від 18.09.1996р. позивачам та померлому ОСОБА_8 на праві приватної спільної сумісної власності належить 6/7 частин квартири АДРЕСА_1.
Позивачі посилаються на ч.2 ст.370 ЦК України, згідно якої визначається, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, тому на думку позивачів, кожному з вищевказаних власників квартири належало б по 1/7–й частині у разі виділу часток.
За життя ОСОБА_8 належне йому майно нікому не заповідав. Після його смерті єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину на підставі ст. ст.1261,1269 ЦК України є позивач по справі, ОСОБА_1, оскільки подав у встановлений законом строк заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а позивачка ОСОБА_7 в той же строк подала заяву про відмову від прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від 23.06.2009р. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 на тій підставі, що на ім’я померлого не визначена частка у спільній сумісній власності. У зв’язку з чим, позивачі вимушені звернутися до суду з вказаною позовною заявою.
Крім того, під час підготовки документів для оформлення спадщини було виявлено помилку в написані прізвища позивачки – ОСОБА_2, так, в свідоцтві про право власності на вказану квартиру органом приватизації була допущена помилка в її прізвищі: замість прізвища за паспортом « ОСОБА_2 », у свідоцтві зазначено - « ОСОБА_2» .
Позивачка ОСОБА_2 пояснює дану помилку невірним перекладом її прізвища з російської мови, оскільки свідоцтво видавалося згідно паспорту СРСР, який на той момент був на російській мові. Свідоцтво було видано в 1996 році, а новий паспорт вона отримала тільки в 2000 році, в якому її прізвище було вже вказано на українській мові. Без виправлення вказаної помилки неможливо здійснити будь-які дії стосовно даної квартири, тому вона змушена звернутися до суду з даною заявою.
Допитані у попередньому судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник позивачки ОСОБА_7 – ОСОБА_1, представник позивачів ОСОБА_5, кожен окремо, підтримали свої вимоги, просили суд задовольнити позов, виділив кожному із співвласників квартири АДРЕСА_1, по 1/7 частині. Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5, кожен окремо, наполягали на задоволенні вимог щодо встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу.
Представник відповідача – ОСОБА_10 позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення їх судом у попередньому судовому засіданні.
Заслухавши показання сторін, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що сторони не заперечують проти вирішення спору у попередньому судовому засіданні, суд вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №1633 від 22.12.2008р. (а.с.9).
Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло №Ц-699 від 18.09.1996р. за життя ОСОБА_8 та позивачам по справі, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності належить 6/7 частин квартири АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Оскільки дана квартира була набута у власність відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», то за своєю правовою природою, набуття права власності на дану квартиру не залежало від трудового внеску кожного співвласника. Тобто, розподіл часток майна передбачає їх рівність. Отже, кожному з вищевказаних власників квартири належить по 1/7–й частині.
Крім того, позивачка ОСОБА_2, являється співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло №Ц-699 від 18.09.1996 року.
При видачі свідоцтва про право власності на вказану квартиру органом приватизації була допущена помилка в її прізвищі: замість прізвища за паспортом « ОСОБА_2 », у свідоцтві зазначено - « ОСОБА_2» .
Однак, допущена помилка в зазначеному свідоцтві, спростовуються як письмовими доказами, так і поясненнями позивачів.
Із свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_11, актовий запис №727 від 15.05.1982р., вбачається, що після укладення шлюбу позивачка прийняла прізвище чоловіка, яке російською мовою зазначено як «ОСОБА_2».
Позивачі по справі – ОСОБА_1 підтвердив суду, що ОСОБА_2 – його дружина, ОСОБА_12 та ОСОБА_4, кожен окремо, суду пояснили, що ОСОБА_2 – їх рідна мати, яка має прізвище «ОСОБА_2».
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що вказане у свідоцтві про право власності на житло №Ц-699 від 18.09.1996 року прізвище позивачки, не відповідає дійсному, яким є - «ОСОБА_2» .
Встановлення даного факту має для позивачки юридичне значення, так як служить підставою для розпорядження нею своєю власністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 209, 212-215, 218, п.6 ст.256, 259 ЦПК України, ст. 370 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 - задовольнити у повному обсязі.
Встановити, що свідоцтво про право власності на житло №Ц-699 від 18.09.1996 року дійсно належить ОСОБА_2.
Визначити, що за життя ОСОБА_8 належало право власності на 1/7 частину квартири АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.
Визначити, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 належить право власності по 1/7 частині квартири АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, кожному.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: О.І.Бондарєва