ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-5204/09/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2009 року                    Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючого        -      судді  Хоми О.П.,

при секретарі               Янчак П.О.,

з участю представника позивача Водолазького Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з   ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2771 грн. 36 коп., з яких -  564 грн. 71 коп. - допомога  з безробіття, 2206 грн. 65 коп. - кошти, витрачені на навчання. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1, перебуваючи  на обліку у Сихівському районному центрі зайнятості м. Львова як безробітна, всупереч вимог п.2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не подала відомості про укладення трудового договору з Львівським бюро подорожей і продовжувала отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення, на що не мала права з моменту укладення договору, тому вказані кошти підлягають поверенню.  

Представник позивача Водолазький Д.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслані на його адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки повернулися з відміткою поштового відділення на конверті про повернення за закінченням строку зберігання. В силу ст. 37 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року N 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.   

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 з 15.10.2007 року перебувала на обліку в  Сихівському районному центрі зайнятості м. Львова як безробітна та відповідно до статті 11 Закону України «Про зайнятість населення» та ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за період з 03.01.2008 року по 02.04.2008 року одержала  564 грн. 71 коп. - допомоги Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з безробіття і на її навчання  з 03.01.2008 року по 05.05.2008 року у КП «Львівський обласний навчально-курсовий комбінат» було витрачено  кошти в розмірі 2 206 грн. 65 коп.

Пунктом першим статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Судом встановлено, що проведеною ДПА звіркою бази даних виявлено, що ОСОБА_1 03 січня 2008 року уклала трудову угоду № 11 з Філією ЗАТ «Львівтурист» Львівського бюро подорожей та екскурсій, про яку не повідомила центр зайнятості.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи,  зареєстровані в установленому порядку як безробітні,  зобов'язані  своєчасно  подавати  відомості  про обставини,  що впливають  на  умови  виплати  їм  забезпечення  та надання соціальних послуг, а згідно частини 3 цієї ж статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 з дня укладення трудової угоди, тобто з 03 січня 2008 року, втратила право на одержання допомоги по безробіттю та на професійне навчання за рахунок коштів позивача, тому вимога щодо стягнення з неї не законно одержаних коштів   в сумі  2771 грн. 36 коп., з яких -  564 грн. 71 коп. - допомога  з безробіття, 2206 грн. 65 коп. - кошти, витрачені на навчання., є обґрунтованою і вказані кошти підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до наказу Львівського обласного центру зайнятості від 30.07.2007 року № 131/19 «Про реорганізацію районних центрів зайнятості м. Львова та Львівського міського центру зайнятості» та Положення про Львівський міський центр зайнятості правонаступником Сихівського районного центру зайнятості м. Львова є Львівський міський центр зайнятості.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

 Позов задовольнити повністю.

 Стягнути з  ОСОБА_1( місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості 564 (п'ятсот шістдесят чотири) грн. 71 коп. допомоги з безробіття та на користь Львівського обласного центру зайнятості 2 206 (дві тисячі двісті шість) грн. 65 коп.  коштів за навчання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений  14  жовтня  200 9  року.

Суддя                                                  Хома О.П.