2-2554/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18 вересня 2009 року
Сніжнянський міський суд Донецької області
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі Похилі Т.О.
з участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сніжне Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» про стягнення заборгованості з заробітної плати в сумі 8807 грн. 92 коп., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку , вихідної допомоги та моральної шкоди в розмірі 1000 грн., -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 31.07.2009 р. звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» про стягнення заборгованості з заробітної плати в сумі 8807 грн. 92 коп., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку , вихідної допомоги та моральної шкоди в розмірі 1000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що працював у відповідача з 01.03.2003 р. по 23.02.2009 р. Звільнений за ст. 38 ч. 3 КЗпП України через невиплату заробітної плати. До цього часу відповідач не провів з позивачем розрахунок, чим заподіяв моральну шкоду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин. Про час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин. В порушення цих вимог, відповідач, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, ні повідомив суду причини неявки у судове засідання, тобто не з’явився в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на вищезазначені обставини , а також на те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд згідно з вимогами ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність їх часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено в судовому засіданні позивач працював гірничим очисного забою в АТЗТ «Угольинвест» з 01.03.2003 р. по 23.02.2009 р. Звільнений за ст. 38 ч. 3 КЗпП України через невиплату заробітної плати. До цього часу відповідач не провів з позивачем розрахунок, чим заподіяв моральну шкоду.
Зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача, копіями наказів про прийняття на роботу та про звільнення, розрахунковими листками.
Стаття 116 КЗпП України передбачає, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з довідкою відповідача від 29.05.2009 р. його заборгованість перед позивачем з заробітної плати складає 8661 грн. 92 коп. Тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в якості заборгованості з заробітної плати
Абзацом 1 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з наданими позивачем в судовому засіданні розрахунковими листками та згідно з витребуваними в Управлінні ПФУ в м. Сніжне індивідуальними відомостями про застраховану особу - в січні 2009 р позивач відпрацював 7 днів та в лютому 2009 р.- 5 днів Йому нараховано за ці дні 798 грн. 88 коп. в січні 2009 р. та 549 грн. 71 коп. в лютому 2009 р.
Відповідно з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 на користь позивача з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з дня звільнення 26.02.2009 р. по день винесення рішення судом 18.09.2009 р., який складається з наступного:
7 відпрацьованих дні в січні 2009 р. + 5 відпрацьованих дні в лютому 2009 р. = 12 відпрацьованих днів за два останніх місяці роботи;
798 грн. 88 коп. заробітної плати позивача за фактично відпрацьовані дні у січні 2009 р. + 549 грн. 71 коп. заробітної плати позивача за фактично відпрацьовані дні у лютому 2009 р. = 1348 грн. 59 коп. заробітної плати за два останні місяці роботи;
1348 грн. 59 коп. заробітної плати за два останні місяці роботи : 12 відпрацьованих днів за два останні місяці роботи = 112 грн. 38 коп. середньоденної зарплати позивача перед звільненням;
1 робочий днів за період з 26 лютого (з дня звільнення) по 28 лютого 2009 р. включно + 21 робочий день в березні 2009 р. + 21 робочий день в квітні 2009 р. + 18 робочих дні в травні 2009 р. + 20 робочих днів в червні 2009 р. + 23 робочих дні в липні 2009 р. + 20 робочих днів в серпні 2009 р. + 14 робочих днів за період з 1 по 18 вересня 2009 р. включно = 138 робочих дні затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення позивача 26 лютого 2009 р. по день винесення рішення судом 18.09.2009 р.;
112 грн. 38 коп. (середньоденна зарплата позивача перед звільненням) х 138 робочих днів затримки розрахунку при звільненні = 15508 грн. 44 коп. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у вигляді середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення позивача 26 лютого 2009 р. по день винесення рішення судом 18.09.2009 р.
Стаття 44 КЗпП України передбачає, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених в ст. 38 КЗпП України (внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Позивач звільнений за ч. 3 ст. 38 КЗпП України через невиплату заробітної плати., що є законною підставою для стягнення з відповідача на користь позивача вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Абзацами 2 та 3 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 передбачено, що у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідач не надав суду графіку роботи, але в січні 2009 р. було 7 робочих дні та в лютому 2009 р. було 5 робочих днів.
7 (робочих дні в січні 2009 р.) + 5 (робочих дні в лютому 2009 р.) = 12 робочих дні.
Середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді складає:
12 робочих дні (за січень та лютий 2009 р.) : 2 = 6
6 (середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді) х 112 грн. 38 коп. (середньоденна зарплата позивача перед звільненням) = 674 грн. 28 коп. (середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування допомоги при звільненні);
674 грн. 28 коп. (середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування допомоги при звільненні) х 3 = 2022 грн. 84 коп. (сума вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку).
В зв’язку з цим суд прийшов до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача 2022 грн. 84 коп. суми вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь відповідача моральної шкоди суд виходив з наступного. Відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд прийшов до висновку що затримкою розрахунку при звільненні відповідач порушив конституційне право позивача на оплату працю. Усвідомлення факту незаконний дій відповідача щодо невиплати заробітку – призвело до моральних страждань позивача, вивело його з сталого укладу життя, він змушений додавати додаткові зусилля для організації свого життя в сім’ї та суспільстві. Визначаючи розмір суми моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд керується конкретними обставинами справи. Заявлена позивачем вимога щодо відшкодування моральної шкоди обґрунтована і підлягає частковому задоволенню. Враховуючи глибину заподіяної моральної шкоди, ступеня вини відповідача, вимоги розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлена в позові сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн. є завищеною. З урахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 100 грн. в якості відшкодування заподіяної моральної шкоди.
На користь позивача задоволені позовні вимоги на загальну суму 26293 грн. 20 коп. з наступного розрахунку:
8661 грн. 92 коп. + 15508 грн. 44 коп. +2022 грн. 84 коп. + 100 грн. = 26293 грн. 20 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Через це суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1% від суми задоволених позовних вимог в сумі 263 грн. 93 коп.
Крім того, з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 116, 117, 44, 2371 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 367 п. 2, ч. 3 ст. 88 ЦПК України, , суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» про стягнення заборгованості з заробітної плати в сумі 8807 грн. 92 коп., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, вихідної допомоги та моральної шкоди в розмірі 1000 грн.- задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати в сумі 8661 (вісім тисяч шістсот шістдесят одну ) гривню 92 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на користь ОСОБА_1 15508 (п*ятнадцять тисяч п*ятсот вісім) гривень 44 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на користь ОСОБА_1 2022 (дві тисячі двадцять дві) гривні 84 коп. суми вихідної допомоги.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на користь ОСОБА_1 100 (сто) гривень моральної шкоди.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на користь держави судовий збір в розмірі 263 грн. (двісті шістдесят три) гривні 93 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Допустити негайне виконання рішення в частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте Сніжнянським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, що повинна відповідати формі і змісту, передбаченим ст. 229 ЦПК України, та може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
Відповідно до вимог ст. 232 ч. 2 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України, тобто заочне рішення може бути повністю або частково оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява позивача про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий :