А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

03.04.2017 м. Ужгород Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Мишинчук Н.С., з участю особи, яка притягнута до відповідальності - ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 лютого 2017 року.

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. мешканця АДРЕСА_1, працюючого водієм ТОВ "Швейнік", притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 10 200 грн. з позбавленням прав керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 275 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 23.12.2016 о 19 год 40 хв. в м. Ужгород, на перехресті вул. Гагаріна та вул. Кошового керував автомобілем марки «CHEVROLET Niva 21230», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 094745 від 23.12.2016.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. Вважає, що постанова винесена судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не дав належної оцінки доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтоване притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, просить врахувати, що суд першої інстанції всупереч вимог закону розглянув справу у його відсутності, незважаючи на клопотання про відкладення судового засідання. Апелянт стверджує, що працівники поліції безпідставно склали на нього протокол, оскільки він не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, а навпаки особисто виявив бажання пройти такий огляд у медзакладі шляхом здачі крові, що можуть ствердити пасажири його автомобіля, які були очевидцями цих подій, а також це чітко зафіксовано на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських. У медустанові він в черговий раз підтвердив своє бажання пройти огляд на стан сп'яніння шляхом здачі крові, однак усупереч цього працівники поліції склали на нього протокол за відмову, що не відповідає дійсності. Вказує, що свідки зазначені у протоколі не були присутніми ні під час його зупинки, ні у медзакладі коли він нібито відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, і такі лише формально підписали протокол. Окрім того, вказує, що працівники поліції абсолютно безпідставно зупинили його транспортний засіб, що викликає сумнів і у законності їх вимоги пройти огляд на стан сп'яніння, а тому він як водій наполягав сам пройти освідування у медзакладі. При цьому, він виконуючи службові обов`язки як водій ТОВ "Швейнік", розвозив працівників після зміни додому. А тому наполягав освідування шляхом здачі саме крові, однак, таке не було здійснено, натомість поліцейський Ільницький П.М. склав протокол, що ніби-то він відмовився. При цьому жодних очевидців цього не було. Також на думку апелянта сам протокол не відповідає вимогам закону та підлягав поверненню для належного оформлення, оскільки в ньому відсутні його пояснення, а також акт про відмову від надання таких пояснень, копія протоколу йому не вручалась, такий він отримав на особисту вимогу 27.12.2016, окрім того, зважаючи на те, що він відмовився підписати протокол, така відмова не засвідчена підписами свідків, сам протокол складений на недійсному бланку, в ньому наявні виправлення та помилки, невірно вказано адресу місця його роботи. Тому вважає, що вказані недоліки протоколу дають підстави для його повернення. Зазначає, що він неоноразово заявляв клопотання перед судом першої інстанції про виклик свідків у судове засідання, однак суд на його клопотання не реагував.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2. на підтримку апеляційної скарги та доводів в її обгрунтування з проханням про скасування постанови та повернення протоколу для доопрацювання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як видно з постанови суду, справа розглянута без участі порушника ОСОБА_4 всупеерч його клопотань.

Суд даючи оцінку наявним доказам у справі, не звернув уваги, що письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з яких убачається, що вони підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога та за дапомогою " Драгера" для визначення стану сп`яніння, не відповідають фактичним обставинам, зазначеним у протоколі. У цих поясненнях зазначено, що свідки були зупинені у м. Мукачеві по вул. Паризької Комуни о 20 год. 12 хв. 23.12.2016; у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння о 19 год. 40 хв. 23.12.2016 на перехресті вулиць Гагаріна та Кошового у м. Ужгороді і відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності двох свідків. Одночасно до протоколу додано постанову від 23.12.2016 про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, суть якого полягала у тому, що о 19 год 40 хв. на перехресті вулиць Гагаріна-Кошового у м. Ужгороді, водій не надав дорогу пішоходу. Сам протокол про адміністративне правопорушення не містить пояснень порушника і до протоколу на окремому аркуші, як це передбачено ст. 256 КУпАП, такий не доданий ( а.с. 1-2, 4).

Апеляційний суд, аналізуючи вище наведене, беручи до уваги пояснення апелянта та його захисника, а також пояснення та клопотання, заявлені суду першої інстанції, які містяться в матеріалах справи та яким суд оцінки не дав, приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення містить суперечності щодо місця вчинення правопорушення, часу його вчинення, та засвідчення цих обставин свідками, також до протоколу не додано пояснення самого порушника, а в разі відмови його від дачі пояснень та від отримання і підписання протоколу, ці обставини повинні бути застережені свідками, чого у протоколі немає; також до протоколу не додано відеозапис події ( апелянт ствердив, що фіксування події проводилось з боді-камер поліцейських).

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції поверхово розглянув справу, докази в повному обсязі не перевірив, фактичні обставини не з`ясував, чим допустив однобічність, а відтак не дотримав вимог ст.ст. 245, 280, 268 КУпАП, тому оскаржувана постанова як необгрунтована підлягає скасуванню, а протокол про адміністративне правопорушення поверненню для належного оформлення як такий, що містить суперечності та не відповідає вимогам ст. 256, ст. 251 КУпАП .

Керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 лютого 2017 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а протокол про адміністративне правопорушення повернути органу, що його надіслав - для належного оформлення.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя: