Справа №2-100\2009 рік

                                                                                                             2-300/08

                                                                                                             2-5197/07

                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

            27 серпня 2009 року Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді-Єлізарова І.Є., при секретарі – Куліш А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ХФ ВАТ УСК «Дженералі Гарант», за участі третьої особи – ОСОБА_4 про поновлення порушених цивільних  прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, суд

                                        В С Т А Н О В И В:

       У зв’язку зі складністю справи, суд відкладає складання повного рішення на 5 днів та проголошує його резолютивну частину у такій редакції:

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22,1167,1187 ЦК України, ст.ст.10,11,60, 88, 212,215  ЦПК України, суд

                                        В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 510 (п'ятсот  десять ) гривен та витрати понесені при подачі  позову до суду  у сумі 175 (сто сімдесят пять ) гривен.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 (одна тисяча ) гривен.

В іншій частині  відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення  суми в розмірі 2000 гривен – відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                              Суддя                     І.Є. Єлізаров

Справа №2-100\2009

                                                                                                                                                                  2-300/08

                                                                                                                                                                2-5197/07

                                                                 Р І Ш Е Н Н Я  

                                                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

            27 серпня 2009 року Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді-Єлізарова І.Є., при секретарі – Куліш А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ХФ ВАТ УСК «Дженералі Гарант», за участі третьої особи – ОСОБА_4 про поновлення порушених цивільних  прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, суд

                                                              В С Т А Н О В И В:

Позивачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому просили стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 13097,50 грн., на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 6000 грн.

23.04.2007 року позивачі уточнили свої позовні вимоги, зменшивши розмір позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків, просили стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4  на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 7182, 55 грн., стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 6000 грн.

03.07.2007 року позивачі уточнили свої позовні вимоги, зменшивши розмір позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків, та просили суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 6882,55 грн. Крім того, позивачі збільшили розмір позовних вимог в частині  відшкодування моральної шкоди та просили суд стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2500 грн., на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 6000 грн.

10.10.2007 року позивачі уточнили свої позовні вимоги, зазначивши у позовній заяві в якості співвідповідача ХОДСВАТ УСК «Гарант-Авто», та в якості третьої особи –ОСОБА_4

02.10.2008 року позивачі уточнили позовну заяву, збільшивши розмір позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків з урахуванням висновків автотоварознавчої експертизи від 05.05.2008 року №756,  просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 8635,79 грн., стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2500 грн, на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди – 6000 грн.

15.12.2008 року позивачі уточнили свої позовні вимоги, зменшивши розмір вимог в частині відшкодування матеріальних збитків до 7150,18 грн.

09.06.2009 року позивачі збільшили розмір позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків, просили суд стягнути матеріальні збитки в розмірі 8319,90 грн.

09.06.2009 року ОСОБА_3 подала до суду зустріну позовну заяву до ОСОБА_1., ОСОБА_2, в якій просила суд стягнути з відповідачів за зустрічним позовом солідарно суму пропорційно зменшених позовних вимог, а саме 2000 грн.

В судовому засіданні позивачі та представник позивачів за первісним позовом підтримали позовну заяву, зазначивши, 29.01.2007 року, близько 15-00 години, по вул. Тимурівців, в районі буд. 31-а в м. Харкові, мала місце дорожньо-транспортна пригода,  при  якій відбулося  зіткнення автомобіля SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1.,  під керуванням  водія ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_2, який належить  на праві власності  ОСОБА_3, під керуванням водія ОСОБА_4

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 01.03.2007 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124  КУпАП та піддано адміністративному  стягненню у вигляді штрафу. Своїми діями  ОСОБА_4 порушив вимоги п. 13.3 ПДР України. Вищевказане зіткнення призвело до пошкодження  автомобіля SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1., у зв’язку з  чим останньому було заподіяно значну матеріальну шкоду, пов’язану, крім іншого, з проведенням ремонтно–відновлювальних робіт. Так, позивач ОСОБА_1 до складу  матеріальних збитків відносив такі суми:

•   розмір втрати товарної вартості автомобіля SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження внаслідок ДТП 29.01.2007 року, відповідно до звіту №91\2007 від 16.02.2007 року, виконаного ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також висновків автотоварознавчої експертизи проведеної фахівцями ХНДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса №756 від 16.05.2008 року, в розмірі 2769,40 грн.

•   франшиза – 510 рн.,

•   витрати, пов’язані із оплатою юридичних послуг в розмірі 4250,00 грн.

•   загальна сума  індексу інфляції за період з березня 2007 року по серпень 2008  року та з лютого 2008 року по серпень 2008 року в розмірі 615,50 грн.

•   держмито та оплата за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 175,00 грн.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, пояснила, що внаслідок ДТП вона отримала сильний стрес, який переріс в глибоку депресію, пов’язану не лише з пошкодженням практично нового автомобіля, але й з перенесеним побоюванням за своє життя при ДТП. Після ДТП вона тривалий час не може прийти до тями, в неї з’явилось безсоння, головний біль, що негативно відбивається на її роботі. В результаті  даної ДТП змінився звичайний  уклад її життя, вона перенесла стан сильного душевного хвилювання в момент зіткнення  транспортних засобів, втратила душевний спокій. Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, поклав критерії, визначені у відповідності ст.ст. 23, 1167 ЦК України, а також в постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

У зв’язку з чим позивачі просили уточнений позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити вважаючи його необґрунтованим.

Представник відповідача за первісним позовом та представник позивача  за зустрічним позовом, а також представник третьої особи ОСОБА_4  – ОСОБА_10, який діє на підставі довіреності, первісний позов визнав частково, зазначивши, що дійсно 29.01.2007 року, близько 15-00 години, по вул. Тимурівців, в районі буд. 31-а в м. Харкові, мала місце дорожньо-транспортна пригода, при якій відбулося  зіткнення автомобіля SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1.,  під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_2, який належить на праві власності  ОСОБА_3, під керуванням водія ОСОБА_4

13.03.2006 року між СПД ФО ОСОБА_3 та  ВАТ УСК «Гарант-Авто» на виконання вимог постанови КМУ від 14.08.1996 р. №959 «Про затвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків та транспорті», було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підтверджується полісом №ВА3874646, на забезпечений транспортний засіб ПАЗ 32051-110, д.н.з. НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, на страховика (ВАТ УСК «Гарант-Авто») покладений обов’язок по виплаті грошової суми у разі настання страхового випадку, відповідно, страхувальник  зобов’язується сплачувати страхові платежі.

СПД ФО ОСОБА_3 відразу повідомила позивачам, що її відповідальність застрахована ВАТ УСК «Гарант-Авто».

30.01.2007 року відповідач ОСОБА_3 повідомила страховика про настання страхового випадку та надала останньому усі необхідні документи та пояснення.

З цих підстав позивач ОСОБА_1 також звернувся до ВАТ УСК «Гарант-Авто» де написав письмову заяву в якій зазначив, що має лише майнові претензії в сумі, яка не виходить за межі оцінки, проведеної ТБ «Радар», та вартості витрат на її проведення.

19.03.2007 року ВАТ УСК «Гарант-Авто» було складено страховий акт №58353 та 21.03.2007 року позивач ОСОБА_1 отримав у касі  ВАТ УСК «Гарант-Авто» 6767,61 грн.

При цьому останньому було роз’яснено, що ця сума складається з вартості оцінки майна проведеної ТБ «Радар» в сумі 8373,13 грн., за виключенням ПДВ в сумі 1898,12 грн. та 510 грн. франшизи, та вартості за проведену експертизу в сумі 300 грн, тобто всього 6767,61 грн.

Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач включив до позовних вимог суму 2764,40 грн. – втрата товарної вартості автомобіля, не зазначивши що це за реальні збитки, кому саме та яким чином вони спричинені, більш того, неможливо встановити з якого саме документу взята зазначена сума, яка, крім того, постійно змінюється позивачами без відповідного її обґрунтування. Також представник відповідача вважав необґрунтованими вимоги в частині відшкодування витрат пов’язаних із отриманням юридичної допомоги, витрат на поштові відправлення та вважав необґрунтованим застосування індексу інфляції до всієї суми пред’явлених до стягнення збитків. Проти стягнення франшизи не заперечував. Зустрічну позовну заяву представник позивача ОСОБА_10 повністю підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача – ВАТ УСК «Дженералі-Гарант» (первісна назва – ВАТ УСК «Гарант-Авто») в судове засідання не з’явився, подав до суд клопотання, в якому зазначив, що ХФ ВАТ УСК «Дженералі-Гарант» по факту настання страхового випадку – ДТП виконала свої зобов’язання по відшкодуванню завданої шкоди, у тому числі доплативши позивачу ПДВ, відповідно до укладеного із СПДФО ОСОБА_3 полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА3874646 від 13.03.2006 року. В зв’язку  з чим просив суд розглядати справу без участі представника ВАТ УСК «Дженералі-Гарант».

Вислухавши пояснення позивачів, представника відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності,  суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що дійсно 29.01.2007 року в  районі розташування буд. 31-а по вул. Тимурівців в м. Харкові мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1.,  під керуванням  водія ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_2, який належить  на праві власності ОСОБА_3, під керуванням водія ОСОБА_4 В результаті ДТП автомобілю SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1,  були завдані механічні ушкодження.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п.13.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 01.03.2007 року  ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з нього стягнуто штраф на користь держави в сумі 17 грн.

Зазначена постанова набрала законної сили і ніким оскаржена не була.

Згідно з ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення  обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки  дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту №91\2007 дослідження спеціаліста-автотоварознавця ТБ «Радар», складеного 16.02.2007 року за заявою ОСОБА_2, матеріальний збиток, завданий власникові SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає: 11038,00 грн.

Для визначення розміру матеріальних збитків, спричинених пошкодженням автомобіля SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25.12.2007 року за  клопотанням представника позивачів за первісним позовом по справі  була призначена судова автотоварознавча експертиза, виконання якої доручене ХНДІСЕ ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, відповідно до висновків якої розмір матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП 29.01.2007 року, згідно матеріалів справи та звіту №91\2007 від 16.02.2007 року, виконаного ОСОБА_7, ОСОБА_8., складає 8252,61 грн. розмір втрати товарної вартості SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП 29.01.2007 року, згідно матеріалів справи та звіту №91\2007 від 16.02.2007 року, виконаного ОСОБА_7, ОСОБА_8., складає 2769,0 грн.

Згідно повідомлення УДАЇ ГУМВСУ в Хо від 01.03.2007 року №1630, автомобіль ПАЗ 320511 110 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, належить на праві власності ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує  шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно подорожнього листа №7\665, копія якого є в матеріалах цивільної справи, 29.01.2007 року автобус ПАЗ-32051 110 д.н.з. НОМЕР_3 перебував під керуванням водія ОСОБА_4 факт перебування водія ОСОБА_4, у трудових відносинах із ФЛ-П ОСОБА_3 ніким зі сторін не оспорювався.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В зв’язку з тим, що, як видно з пояснень позивачів, автомобіль SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, перебував як під час ДТП, так і по теперішній час в експлуатації, позивачами не надано доказів того, що цей автомобіль є об’єктом продажу, в зв’язку із чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог  в частині відшкодування розміру втрати товарної вартості автомобіля, що складає 2769,0 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними  діями відшкодовується особою, яка  її завдала, за наявності  її вини.

Позивачу ОСОБА_2 за первісним позовом діями відповідача була спричинена моральна шкода, оскільки в результаті ДТП змінився звичайний  уклад її життя, вона перенесла стан сильного душевного хвилювання в момент зіткнення  транспортних засобів, втратила душевний спокій, і в своїх поясненнях в судовому засіданні вона довела її, однак, розмір моральної шкоди суд вважає завищеним і не співрозмірним з фактично перенесеними моральними стражданнями, тому задовольняє в цій частині позов частково.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне відмовити, вважаючи їх необґрунтованими та не підтвердженими доказами, які були досліджені в ході розгляду  справи.  

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачі за первісним позовом надав суду докази своїх позовних вимог в частині фактично понесених  ним судових  витрат, а  саме - витрат, пов’язаних з наданням йому необхідної юридичної допомоги у розмірі 4250 гривень.  

Відповідно до п.2 ч.2 ст.79, ч.1 ст. 88 ЦПК України сторони, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею витрати і документально підтвердженні судові витрати, зокрема і витрати на правову допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що витрати на правову допомогу складають 4250, 00 грн. В матеріалах справи також мається розрахунок цієї суми. В той же час до первинного позову не додано копію договору щодо надання юридичних послуг ОСОБА_1. на сумму 2550 грн. та відповідного доказу, що останнім сплачені вказані послуги фактично (відповідний прибутковий ордер). До первинного позову додано договір про надання юридичних послуг укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_14 від 30.01.2007 року на представлення інтересів ОСОБА_2 в судових органах. ОСОБА_14 жодного разу не була присутня в судових засіданнях. Інтереси ОСОБА_1. в усіх судових засіданнях представляв себе сам. Більш того, суд також оцінює і той факт, що більшість перенесень судових засідань та підготовка численних уточнюючих заяв була викликана саме з боку позивачів. Більш того до матеріалів справи не додано відповідної копії книги обліку прибутків СПД. За таких умов суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних  вимог ОСОБА_1. в частині перерахування з урахуванням індексу інфляції матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля та понесених  ним судових витрат по справі суд вважає за необхідне відмовити, оскільки клопотання про призначення додаткової експертизи для встановлення реальної вартості майна на момент розгляду справи позивачем за первісним позовом не заявлялося. Таким чином, суд вважає розміром фактичної шкоди, завданої автомобілю SKODA FABIA CLASSIK, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1,  яка підтверджується матеріалами справи та наданими доказами.  

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів суми пропорційно зменшених позовних вимог в розмірі 2000 грн. суд вважає за необхідне відмовити, вважаючи його необґрунтованим та не  підтвердженим  доказами, які були досліджені в  ході розгляду  справи.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22,1167,1187 ЦК України, ст.ст.10,11,60, 88, 212,215  ЦПК України, суд

                                                                  В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 510 (п'ятсот  десять ) гривен та витрати понесені при подачі  позову до суду  у сумі 175 (сто сімдесят пять ) гривен.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 (одна тисяча ) гривен.

В іншій частині  відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення  суми в розмірі 2000 гривен – відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                                     Суддя                     І.Є. Єлізаров