ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.10.2009  року                                                            Справа № 7/92

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

головуючого судді                                         Перлова Д.Ю.

суддів                                                   Лазненко Л.Л.,

          Медуниці О.Є.

при секретарі

судового засідання                                        Михайличенко Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача          від позивача                              Браташа Є.М.,

          представника за довіреністю від 02.09.09 № 152,  

від першого відповідача                              повноважний та компетентний представник у                               судове засідання не прибув,

від другого відповідача                              ОСОБА_4,

          представника за довіреністю від 31.01.07 № 680,  

від третього відповідача                               ОСОБА_5,

          представника за довіреністю  від 12.01.09 № 127,

розглянувши

апеляційну скаргу                                        Відкритого акціонерного товариства

          „Комерційний банк „Актив-банк”,

          м. Київ

на рішення

господарського суду                               Луганської області

від                                                             06.07.09

у справі                                                   № 7/92 (суддя - Калашник Т.Л.)

за позовом                                                  Відкритого акціонерного товариства

          „Комерційний банк „Актив-банк”,

          м. Київ

до першого відповідача                              Приватного підприємства „Сенатор”,

          м. Луганськ

другого відповідача                              Фізичної особи –підприємця

          ОСОБА_8,

          м. Луганськ

та третього відповідача                              Фізичної особи-підприємця

          ОСОБА_9,

          м. Лутугине Луганської області

про                                                             стягнення 308 497 грн. 91 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Відкрите акціонерне товариство „Комерційний банк „Актив –банк”,             м. Київ (далі за текстом –ВАТ „КБ „Актив –банк”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 12.06.09 № 1837/03 до першого відповідача –Приватного підприємства „Сенатор”, м. Луганськ (далі за текстом –ПП „Сенатор”), другого відповідача –Фізичної особи –підприємця ОСОБА_8, м. Луганськ (далі за текстом –ФОП ОСОБА_8) та третього відповідача –Фізичної особи –підприємця ОСОБА_9, м. Лутугине Луганської області (далі за текстом –ФОП ОСОБА_9) про стягнення солідарно із зазначених відповідачів заборгованості за договором про факторингове обслуговування в розмірі 308 497,91 грн., з яких: 263 500,00 грн. –сума авансу, 263,29 грн. - сума процентів за травень місяць, 42,47 грн. –сума процентів за червень, 25 130,67 –сума комісії за надання коштів за додатковий строк, 2 645,33 грн. –сума комісії за обслуговування дебіторської заборгованості за додатковий строк, 100,00 грн. –сума комісії за юридичне супроводження, 5,46 грн. –сума пені за несвоєчасне погашення процентів, 16 806,25 грн. –сума пені за неналежне виконання зобов’язання.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.07.09 у справі № 7/92 у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Рішення мотивоване наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1 Додаткової угоди до Договору від 30.12.08 Підприємство передало Фактору право стягнення грошових коштів (включаючи всі види неустойки та збитків), на умовах Договору про факторингове обслуговування № 1/031007-Ф від 03.10.07 по Угодам з Дебіторами, що вказані у вищенаведеному реєстрі, тобто з 2-го та 3-го відповідачів у справі (а.с.33).

З вказаного реєстру вбачається, що заборгованість 3-го відповідача виникла перед 1-м відповідачем згідно підписаного між ними договору поставки товару № 1 від 01.01.07. 2-й Відповідач не є стороною названої Угоди. Цей факт підтверджено також наданим Договором поставки товару № 1 від 01.01.07. А заборгованість 2-го відповідача виникла перед 1-м відповідачем згідно підписаного між ними договору поставки товару № 2 від 01.01.07. 3-й Відповідач також не є стороною названої Угоди. Тобто 2-й та 3-й відповідачі у даному випадку не мають солідарного обов’язку як перед 1-відповідачем так і перед позивачем у справі, а відтак не є солідарними боржниками та не мають відповідати за невиконання зобов’язання один за одного.

Крім наведеного, слід зазначити, що Договір № 1/031007-Ф про факторингове обслуговування укладався між позивачем та 1-м відповідачем. 2-й та 3-й відповідачі не є сторонами даної Угоди та не можуть нести відповідальність, передбачену її умовами. 2-й та 3-й відповідачі несуть відповідальність виключно в обсязі та на умовах передбачених відповідними Договорами поставки товару № 1 та № 2 від 01.01.07. Тобто у відповідачів у справі відсутнє солідарне зобов’язання перед позивачем щодо стягнення заявлених ним процентів, комісії та пені, передбачених умовами Договору № 1/031007-Ф про факторингове обслуговування.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач –ВАТ „КБ „Актив – банк” звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 16.07.09 № 2190/03, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 06.07.09 у справі № 7/92, як винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; і прийняти нове, яким задовольнити вищезазначені позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

          30.12.08 третім відповідачем було підписано повідомлення про відступлення права вимоги та зміну реквізитів платежу, в якому він констатував, що визнає ВАТ КБ „Актив –банк” кредитором за договором поставки товару від 01.01.07 № 1, і кожної з поставок зроблених у рамках зазначеного договору та зобов’язується виконувати свої платіжні зобов’язання за договором від 01.01.07 № 1 на користь ВАТ „КБ „Актив –банк”. Будь –яких згадок, що станом на 30.12.08 договір від 01.01.07 № 1 було розірвано не було, навпаки, дане повідомлення вказує на те, що станом на 30.12.08 договір від 01.01.07 № 1 був діючим та по ньому існує заборгованість, погашати яку третій відповідач зобов’язався ВАТ „КБ „Актив –банк”.

          Наявність та розмір заборгованості другого відповідача взагалі не досліджувалася судом.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 29.07.09 у справі № 7/92 для розгляду зазначеної апеляційної скарги, у відповідності до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Перлова Д.Ю. –судді –головуючого, суддів –Бородіної Л.І., Якушенко Р.Є.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 29.07.09 зазначена скарга була прийнята до апеляційного провадження у справі № 7/92, розгляд справи призначений на 31 серпня 2009 року на 14 год. 00 хв.

У зв’язку з відпусткою судді Якушенко Р.Є. та відрядженням судді Бородіної Л.І., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.08.09 у справі № 7/92, у відповідності до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України”, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, виключено із складу колегії суддів Бородіну Л.І. та Якушенко Р.Є. і введено до складу колегії суддів Медуницю О.Є. та Лазненко Л.Л.

До 31.08.09 до суду не надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення першому відповідачу –ПП „Сенатор”. Перший відповідач не виконав вимоги ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 29.07.09 у справі  № 7/92, тому для з’ясування усіх обставин справи у сукупності за участю повноважних та компетентних представників сторін, ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 31.08.09 у справі № 7/92 розгляд даної справи та апеляційної скарги від 16.07.09 № 2190/03 Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Актив –банк”, м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 06.07.09 у справі № 7/92 був відкладений на 12.10.09 на 14 год. 00 хв.

Сторони Луганським апеляційними господарським судом належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштових відправлень: від 10.09.09 № 5830050 –ВАТ „КБ „Актив –банк”; від 17.09.09 № 5830076 –ФОП ОСОБА_8 та від 26.09.09 № 5830084 –ФОП ОСОБА_9.).

З юридичної адреси першого відповідача всі поштові відправлення повернулися з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06 р. № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із відповідними змінами і доповненнями) до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Луганській області від 23.06.09 № 13-48/245 (а.с. 67) місцезнаходженням першого відповідача –ПП „Сенатор” є вул. 3-я Донецька, 100 а, м. Луганськ (до травня 2009 р. –Луганська обл., м. Щастя, вул. Радянська, 14/2).  

Тому відповідні процесуальні документи вірно надсилались згідно з поштовими реквізитами цього учасника судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на час розгляду справи.

Крім того, з пояснення від 12.10.09 представника позивача вбачається, що директор ПП „Сенатор” перед слуханням справи 31.08.09 у Луганському апеляційному господарському суді прийшов у 15-те відділення банку в м. Луганську, у його присутності розмовляв з представником банку, знав та обіцяв, що з’явиться до суду, але не з’явився.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що перший відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а відсутність відзиву на апеляційну скаргу, у відповідності до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відзивом від 28.08.09 другий відповідач –ФОП ОСОБА_8 відхилив доводи апеляційної скарги позивача та вважає рішення суду, що оскаржується, законним та обґрунтованим, оскільки товар, отриманий ним за накладною від 29.12.09 № РН –0000224 було повернуто ПП Сенатор відповідно до поворотної накладної від 10.02.09 № 25. Відсутність його заборгованості перед позивачем також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 21.04.08.

Відзивом від 07.08.09 № 239 третій відповідач –ФОП ОСОБА_9 відхилив доводи апеляційної скарги позивача та вважає рішення суду, що оскаржується, законним та обґрунтованим.

Згідно ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу від 16.07.09 № 2190/03 Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Актив –банк”, м. Київ слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 06.07.09 у справі № 7/92 слід залишити без змін за наступних підстав.

3 жовтня 2007 року між позивачем –ВАТ „КБ "Актив-банк" (Фактором) та першим відповідачем - ПП "Сенатор" (Підприємством) був укладений договір № 1/031007-Ф про факторингове обслуговування (далі –договір факторингу). За умовами п. 2.1 договору факторингу підприємство зобов’язалося відступити факторові право вимоги від дебіторів підприємства, зазначених у переліку дебіторів, коштів (включаючи усі види неустойок), право на одержання яких належить підприємству на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до контракту, а фактор має право придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів підприємства і передати за плату кошти, у розмірі рівному вартості відступленого підприємством факторові права вимоги коштів від дебіторів підприємства, у порядку й у випадках, передбачених даним договором.

          Сторони у п. 2.2 договору факторингу домовилися, що протягом строку дії даного договору конкретна грошова вимога до дебітора підприємства вважається придбаною фактором (відступленою підприємством) з моменту підписання Реєстру переданих документів по Угоді (п.2.2. Договору).

Реєстр переданих документів по угодам був підписаний сторонами 30.12.08 (додаткова угода від 30.12.08 № 4/19 до договору факторингу). Відповідно до п. 1 цієї додаткової угоди підприємство передало фактору право стягнення грошових коштів (включаючи всі види неустойки та збитків), на умовах договору про факторингове обслуговування від 03.10.07 № 1/031007-Ф по угодам з дебіторами, що вказані у даному реєстрі:

Наймену-вання

дебітораСума,

грн.Реквізити

контрактуРеквізити

документу,

що підтверд-

жує факт

поставкиСтрок оплати

дебіто-ром

повної сумиСума авансуДодатковий строк

ОСОБА_8138 000,00Договір поставки товару № 2 від 01.01.07Вид. накладна

№РН-0000224

від 29.12.0828.01.09117 300,0027.02.09

ОСОБА_9172 000,00Договір поставки товару № 1 від 01.01.07Вид. накладна

№РН-0000223

від 29.12.0828.01.09146 200,0027.02.09

Всього:310 000,00

263 500,00

За умовами п. 2 цієї додаткової угоди фактор зобов’язався перерахувати аванс в сумі 263 500,00 грн. на рахунок першого відповідача у справі.

Відповідно до розділу 7.2 договору факторингу та п. 3 додаткової угоди до нього, сторони, з підписанням даного реєстру переданих документів по угодам, домовились, що підприємство виступає поручителем перед фактором по виконанню дебіторами підприємства, вказаними в п. 1 даного реєстру переданих документів по угодам, зобов’язань по сплаті грошових коштів, право вимоги яких відступлено підприємством фактору у відповідності з умовами даного реєстру переданих документів по угодам.

Підприємство несе солідарну відповідальність перед фактором за виконання дебіторами зобов’язань, передбачених контрактом і вказаними в даному реєстрі переданих документів по угодам (п. 4 Додаткової угоди від 30.12.08 № 4/19 до договору факторингу).

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 12.06.09 № 1837/03 до першого, другого та третього відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за договором про факторингове обслуговування в розмірі 308 497,91 грн.

За своєю правовою природою договір від 03.10.07 № 1/031007-Ф, укладений між позивачем та першим відповідачем у справі, є договором факторингу. Правовідносини сторін регулюються статтями 1077 –1086 глави 73 „Факторинг” розділу ІІІ книги п’ятої Цивільного кодексу України.  

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Як встановлено ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що сторони можуть домовитися в договорі про надання зобов'язанню солідарного характеру, проте, як вбачається з п. 4 Додаткової угоди до договору факторингу позивач і перший відповідач домовилися, що перший відповідач несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання дебіторами (другим та третім відповідачами) зобов’язань, передбачених контрактом і вказаними в даному реєстрі переданих документів по угодах. У даному випадку відсутня солідарна відповідальність другого та третього відповідачів перед позивачем оскільки їх зобов’язання випливають з різних угод, ніяким чином не пов’язаних між собою, а відтак відсутні підстави для застосування солідарної відповідальності до відповідачів.  

Крім того, як встановлено ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї цивільно-правової норми, основною умовою за якої виникає обов'язок боржника здійснити платіж факторові є одержання останнім письмового повідомлення із зазначенням в ньому грошової вимоги та відомостей про фактора.

Позивачем до матеріалів справи подані повідомлення другого та третього відповідачів про відступлення права вимоги та зміну реквізитів платежу (а.с. 34, 35), проте в порушення зазначеної вище норми закону у цих повідомленнях відсутня інформація про дату їх складання та підписання, а також грошові вимоги, які підлягають виконанню і видаткові накладні від 29.12.08 № РН –0000224 та від 29.12.08 № РН –0000223, за якими отримувався товар другим та третім відповідачами.

Крім того, в ході судового засідання третій відповідач –ОСОБА_9 заявив, що це повідомлення банку йому було надане при укладенні договору факторингу у 2007 році, тобто коли ще не було самого зобов’язання.  

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, зазначені повідомлення не мають ніякої сили, оскільки складені в порушення ст. 1082 Цивільного кодексу України і, відповідно, не можуть бути прийняті до уваги судом. Позивач не довів факту належного повідомлення другого та третього відповідачів про укладення договору факторингу з першим відповідачем, а також про наслідки, що наступають для відповідача у зв’язку з його укладанням.

Матеріали справи містять договір від 01.01.07 № 1 (а.с. 77) поставки товару, укладений між ПП „Сенатор” та ФОП ОСОБА_9 та видаткову накладну від 29.12.08 № РН –0000223 (а.с. 53) на суму 172 000,00 грн., за якими перший відповідач передав фактору (позивачу) право стягнення грошових коштів. Проте у матеріалах справи також є поворотна накладна від 29.12.08 № 1/8367 на суму 172 000,00 грн.(а.с. 76) та додаткова угода від 29.12.08 (а.с. 78) до договору поставки товару від 01.01.07 № 1, якою сторони домовилися розірвати основний договір з 29.12.08 та перший відповідач зобов’язався повідомити позивача щодо розірвання договору і представити йому екземпляр цієї угоди. Зазначені документи свідчать про те, що фактично грошові зобов’язання за договором від 01.01.07 № 1 у третього відповідача відсутні, тобто у позивача відсутні підстави вимагати стягнення цієї суми.

Другим відповідачем подано до матеріалів справи договір від 28.12.07 № 2 поставки товару, укладений між ним та ПП „Сенатор”, видаткову накладну від 29.12.08 № РН –0000224 на суму 138 000,00 грн., поворотну накладну від 10.02.09 № 25 на суму 138 000,00 грн. які неможливо співвіднести з документами, зазначеними сторонами у договорі факторингу, оскільки дата поданого ним договору не відповідає зазначеній у договорі факторингу видатковій і поворотній накладних відсутні посилання на основне зобов’язання. Позивачем позов про стягнення боргу за цим зобов’язанням до другого відповідача до суду не подавався, а в рамках розгляду цього позову через зазначені протиріччя неможливо встановити наявність, або відсутність боргу, крім того це виходить за межі предмету заявленого позову.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи зі змісту наведених норм, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання тільки за основним договором, а не за договором факторингу.

У даному випадку основними договорами є договори поставки товару від 01.01.07 № 1 та від 01.01.07 № 2, укладені між першим та, відповідно, другим і третім відповідачами, виконання зобов’язань за якими не було забезпечено порукою. Сама по собі порука не може застосовуватися за відсутністю самого зобов’язання. Позивачем фактично ж заявлені вимоги з поруки і ці вимоги заявлені солідарно до першого, другого та третього відповідачів, тоді як ніяких взаємовідносин за двома різними зобов’язаннями між позивачем та першим відповідачем немає. Крім того, сам по собі договір факторингу зберігає силу і нічого позивачу не заважає стягувати борги.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заборгованість 3-го відповідача виникла перед 1-м відповідачем згідно підписаного між ними договору поставки товару № 1 від 01.01.07. 2-й Відповідач не є стороною названої Угоди. Цей факт підтверджено також наданим Договором поставки товару № 1 від 01.01.07. А заборгованість 2-го відповідача виникла перед 1-м відповідачем згідно підписаного між ними договору поставки товару № 2 від 01.01.07. 3-й Відповідач також не є стороною названої Угоди. Тобто 2-й та 3-й відповідачі у даному випадку не мають солідарного обов’язку як перед 1-відповідачем так і перед позивачем у справі, а відтак не є солідарними боржниками та не мають відповідати за невиконання зобов’язання один за одного.

Суд першої інстанції дійшов також вірного висновку, що Договір № 1/031007-Ф про факторингове обслуговування укладався між позивачем та 1-м відповідачем. 2-й та 3-й відповідачі не є сторонами даної Угоди та не можуть нести відповідальність, передбачену її умовами. 2-й та 3-й відповідачі несуть відповідальність виключно в обсязі та на умовах передбачених відповідними Договорами поставки товару № 1 та № 2 від 01.01.07. Тобто у відповідачів у справі відсутнє солідарне зобов’язання перед позивачем щодо стягнення заявлених ним процентів, комісії та пені, передбачених умовами Договору № 1/031007-Ф про факторингове обслуговування.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду Луганської області відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито по апеляційній скарзі покладається на позивача - Відкрите акціонерне товариство „Комерційний банк „Актив –банк”, м. Київ, заявника апеляційної скарги.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу від 16.07.09 № 2190/03 Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Актив –банк”, м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 06.07.09 у справі № 7/92 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 06.07.09 у справі № 7/92 залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

              Головуючий                                                                             Д.Ю. Перлов

                   Суддя                                                                                         Л.Л. Лазненко

   Суддя                                                                                                О.Є. Медуниця