ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
РІШЕННЯ
Іменем України
07.10.2009Справа №2-27/4638-2009
За позовом - ТОВ "Комунальник - Юг", 98100, м. Феодосія, пер. Корабельний, 31
До відповідача – Феодосійська міська рада, 98100, м. Феодосія, вул.. Земська, 4
Про спонукання до виконання певних дій.
Суддя Н.В.Воронцова
При секретарі Пономаренко Н. О.
представники:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача – Сахновський П.В., пред. дов. від 15.12.08р.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача та просить визнати незаконними вимоги Феодосійської міської ради на змінення умов договору оренди землі від 22.11.2005р. реєстраційний № 040501900209 укладений між Феодосійською міською радою та ТОВ "Комунальник - Юг" зі збільшенням орендної плати.; залишити договір оренди землі від 22.11.2005р реєстраційний № 040501900209, укладений між Феодосійською міською радою та ТОВ «Комунальник - Юг» у первісній редакції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що збільшення орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності здійснюємо орендодавцем починаючи з 01.01.2008р. до 31.12.2008р. (включно), в грошовому вигляді з визначенням 3% нормативної грошової оцінки землі, незаконним та таким, що не підлягає відміні.
Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування заявленого відповідач повідомив, що для приведення у відповідності з чинним законодавством укладеного договору оренди землі, керуючись ст. 181 Господарського кодексу України Феодосійська міська рада направляла на адресу позивача листи про необхідність укладення додаткової угоди до договору оренди землі, що у свою чергу не свідчить про зміни умов договору оренди орендодавцем у односторонньому порядку, а в повній мірі відповідає зазначеним вище нормам дійсного законодавства та актами Феодосійської міської ради.
Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Проте, 06.10.2009р. надіслав на адресу господарського суду АР Крим телеграму, в якому просить відкласти розгляд справи.
Суд, розглянувши матеріали справи вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянута відповідно до наявних матеріалів, відповідно до ст.. 75 ГПК України.
Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
встановив:
05.09.2005р. між Феодосійською міською радою та ТОВ «Комунальник - Юг» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,5770 га,.
На підставі рішення 40 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 29.07.2005р. № 2254 орендодавець надав, а орендатор прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул.. Сиренная, буд. № 10-А, зона «Мисова» № 5, кадастровий номер ділянки – 011160000000070060.
В оренду передалась земельна ділянка загальною площею 0,5770 га, у тому числі по угіддям: забудовані землі, землі громадського призначення 0,5770 га за рахунок земель не переданих у власність або постійне користування , які входять в категорію земель житлової та громадської забудови в межах м. Феодосії.
Нормативна грошова оцінка якої становить 496 740,24 грн.
Договір укладено строком до 01.10.2009 р.
22.11.2005р. між Феодосійською міською радою та ТОВ «Коммунальник - Юг» була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 22.11.2005р. реєстраційний № 040501900209, яким був змінений п.8 договору оренди землі, та викладений у наступній редакції: «договір укладено строком до 01.10.2025р.»
Решту тексту договору залишено без змін.
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі розміром 4 967,40 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місцем на рахунок місцевого бюджету з кодом бюджетної класифікації: «Орендна плата з юридичних (фізичних) осіб». Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції; - погіршення стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.
Рішенням 37-ї сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008р. № 1698, було вирішено ввести у дію нормативну грошову оцінку земель м. Феодосії з 01.01.2009 р. на строк встановлений Законом України «Про оцінку земель».
Рішенням 41-ї сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.11.2008р. № 1842 у відповідності до Закону України «Про оренду земель», Закону України «Про місцеве самоврядування» та Земельного кодексу України, встановлено, що при оформлені договорів на право пайової участі у землекористуванні незалежно від виду діяльності, встановити розмір годової плати за земельну ділянку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Також, п. 3 рішення Феодосійської міської ради зазначено ввести у дію дане рішення з 01.01.2009р.
Як вбачється з листа від 20.05.2009р. № 02-30-208 Феодосійська міська рада у відповідності з Законом України «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями), рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008р. № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» повідомила ТОВ «Коммунальник - Юг», щодо необхідності оформлення додаткової угоди.
23.06.2009р № 02-30-208 Феодосійська міська рада у друге направила на адресу ТОВ «Коммунальник - Юг» листа зі змістом необхідності оформлення додаткової угоди.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.. 20 Господарського кодексу України Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Позивачем не представлено доказів порушення його права або законного інтересу.
Відповідач по справі вищезазначеними листами лише запропонував з’явитися, для укладення додаткової угоди щодо орендної плати.
Отже такий засіб захисту прав не відповідає засобам, передбаченим ст.. 20 Господарського кодексу України та ст.. 16 Цивільного кодексу України.
При таких обставинах, дослідивши всі матеріали і докази, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.