ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 квітня 2017 року Справа № 917/2209/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого,

Картере В.І.,

Плюшка І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4

на рішення та постановугосподарського суду Полтавської області від 03.11.2016 Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017

у справі№ 917/2209/14

господарського судуПолтавської області

за позовом1) ОСОБА_4, 2) ОСОБА_5,

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області; 2) ОСОБА_6; 3) ОСОБА_7

провизнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами ТОВ "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 та оформленого цього ж дня протоколом №2

та за позовом третьої особи ОСОБА_6

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Хорольська районна державна адміністрація, 2. ОСОБА_7

провизнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами ТОВ "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 та оформленого цього ж дня протоколом №2

В с т а н о в и В :

ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 917/2209/14 господарського суду Полтавської області.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст.1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.10.2014 у справу залучено Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. (арк. 1, том 1)

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", зі змінами і доповненнями, зазначено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 1113 ГПК).

Згідно ч.4 ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів на підтвердження направлення копії скарги Державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області, що знаходитися за адресою: 37800, Полтавська обл., м. Хорол, вул. Карла Маркса (нова назва: вул. Незалежності), буд. 21/а, кв. 26.

Неповідомлення сторін у справі про звернення із касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

Вищим господарським судом України встановлено, що заявником касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі за подання касаційної скарги.

В пункті 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).

Крім того, пунктом 2.15 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, зазначено, що Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Судовим рішенням господарського суду Полтавської області від 03.11.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами ТОВ "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 та оформленого того ж дня протоколом №2 відмовлено та у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 до ТОВ "Агрофірма Ольвія" про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія" та оформленого того ж дня протоколом №2 відмовлено.

Отже, при зверненні до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у цій справі заявник повинен був сплатити судовий збір за ставками, розрахованими, виходячи із суми судового збору, яка підлягала сплаті як за подання первісного, так і за подання позову третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позов ОСОБА_8 та ОСОБА_5 поданий 27.10.2014.

Частиною 1 статті 4 у редакції Закону України "Про судовий збір" чинній на момент звернення з позовними заявами до господарського суду встановлено, що судовий збір справлявся у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

За приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі та становить 1218 грн.

Крім того, позов третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору поданий 02.06.2016.

За приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і станом на 01.01.2016 становить 1378 грн.

Таким чином при подачі первісної позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 218 грн., а при подачі позову третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - 1 378 грн.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, при зверненні до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у цій справі заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 461 грн. 60 коп. (за перегляд судового рішення в частині вирішення первісного позову) та 1 653 грн. 60 коп. (за перегляд судового рішення в частині позову третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору), а всього - 3 115 грн. 20 коп.

Натомість, згідно доданої до касаційної скарги квитанції № 2р1039 від 10.02.2017 скаржником був сплачений судовий збір у розмірі 1 654 грн., тобто у розмірі меншому, ніж передбачено Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 917/2209/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: В. Картере

І. Плюшко