Справа № 590/289/17

Провадження № 2-о/590/13/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2017 року Ямпільський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого судді - Бондарчук Я.П.

при секретарі Романенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ямпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник заявника, ОСОБА_2) про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю між ним, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, який помер 29.01.2013 року, в період часу з липня 2002 року до 29.01.2013 року за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області. Свої вимоги мотивував тим, що 14.12.1981 року його мати, ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, з яким проживала за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області. Заявник прийняв чоловіка своєї матері як рідного батька, в них склалися гарні та дружні сімейні відносини. 15.07.1992 року ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу придбав ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області. 08.12.1992 року заявник, ОСОБА_1 відповідно до договору дарування від 08.12.1992 року прийняв ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Бондарівна (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області, належну ОСОБА_4 на праві власності. В липні 2002 року мати заявника захворіла і ОСОБА_1 змушений був перейти жити до матері і вітчима в будинок, він доглядав їх, піклувався, виконував всі роботи по дому та господарству, а після смерті матері 08.11.2002 року взагалі залишився проживати в будинку разом з ОСОБА_3. 29.01.2013 року ОСОБА_3 помер, після його смерті залишилась спадщина, яка складається з ? частини житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області, яка належала померлому на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.1992 року. Також зазначив, що проживав разом із ОСОБА_3 однією сім’єю більш ніж п’ять років та вважаючи себе його пасинком, має намір звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець четвертої черги, оскільки інших спадкоємців як за законом так і за заповітом ОСОБА_3 не мав. Просив суд встановити факт проживання однією сім’єю з ОСОБА_3 понад п’ять років, починаючи з липня 2002 року до 29.01.2013 року.

Заявник, ОСОБА_1, в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник заявника, ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності №б/н від 25.01.2017 року (а.с.30), в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Заінтересована особа, Ямпільська селищна рада Сумської області, в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги визнала повністю (а.с.53).

Згідно із ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, які мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні було встановлено, що 14.12.1981 року мати заявника, ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 (ОСОБА_4 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00017603684 від 31.01.2017 року, а.с.9), з яким проживала за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області.

15.07.1992 року ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу придбав, а ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області (договір купівлі-продажу від 15.07.1992 року, а.с.13-14).

08.12.1992 року заявник, ОСОБА_1 відповідно до договору дарування від 08.12.1992 року прийняв ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Бондарівна (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області, належну ОСОБА_4 на праві власності (договір дарування від 08.12.1992 року, а.с.15-16).

В липні 2002 року мати заявника захворіла і ОСОБА_1 змушений був перейти жити до матері і вітчима в будинок, розташований за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області, де він доглядав їх, піклувався про них, виконував всі роботи по дому та господарству.

11.12.2009 року померла мати заявника, ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть, а.с.10). Після смерті матері заявник залишився проживати разом з вітчимом в будинку, розташованому за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області.

29.01.2013 року помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть, а.с.10; лікарське свідоцтво про смерть №211 від 01.02.2013 року, а.с.12).. Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з ? частини житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області.

До того ж, згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: вул. Куйбишева, буд.55 (а.с.17-20) встановлено, що власником 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Куйбишева, 55, смт. Ямпіль, Сумської області є ОСОБА_5.

Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку від 10.01.1986 року (а.с.21) встановлено, що за адресою: вул. Куйбишева, 55, смт. Ямпіль, Сумської області зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Згідно водійської картки (а.с.23) та екзаменаційної картки водія (а.с.24) встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, факт спільного проживання однією сім’єю між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які кожен окремо підтвердили факт спільного проживання між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом тривалого часу та пояснили, що в них були гарні та дружні сімейні відносини, вони завжди допомагали один одному, підтримували та дбали один про одного.

Згідно інформації Ямпільської районної державної нотаріальної контори №154/01-16 від 27.03.2017 року (а.с.54) встановлено, що після смерті 29.01.2013 року ОСОБА_3, за даними алфавітних книг спадкова справа Ямпільською районною державною нотаріальною конторою не заведена, коло спадкоємців невідоме.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Як вбачається з роз'яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні був доведений факт спільного проживання однією сім’єю між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7,ст.3 СК України, ст.ст.1223, 1264 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 209, 212-215, ч.1 256, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (представник заявника, ОСОБА_2) про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю, задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, який помер 29.01.2013 року, в період часу з липня 2002 року до 29.01.2013 року за адресою: вул. Бондарівка (Куйбишева), 55, смт. Ямпіль, Сумської області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ямпільський райсуд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Я.П. Бондарчук