Справа №2а-1850 (2009)
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(справа розглянута в письмовому провадженні)
07 вересня 20 09 року м.Волноваха
Суддя Волноваського районного суду, Донецької області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області та ВДАЇ УДАЇ м.Маріуполя ГУМВС України в Донецькій области (інспектор роти ДПС ОСОБА_3В.) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із цим позовом, свої вимоги мотивує тим, що 15.07.2009р. він отримав по пошті копію постанови від 06.03.2009р. про притягнення його до адмінвідпові-дальності за те, що він 05.03.2009р. о 14.05 годині у м.Маріуполі рухався на автомобілі НОМЕР_1 зі швідкістю перевищуючи дозволену на 20 км/годину, тобто перевищив швидкість руху більш ніж на 20 км/годину, на нього накладений штраф за ст.122 ч.1 КпАП України до сплати штрафу на користь держави 255грв.; одночасно з постановою про притягнення його до адмінвідповідальності йому прийшло і копія постанови ВДВС про відкриття провадження по цій справі, але від ВДАІ йому копія цієї постанови чи фотознімок не направлявся, крім того його ніхто не зупиняв, протокол не складав, тобто його права були порушені, оскільки він не міг з*явитися у ДАІ для пояснень і крім того він 05.03.2009р. у зв*язку із тим, що на належному йому авто їздить за дорученням інша людина за дорученням, не міг керувати цим авто і відповідно правила дорожнього руху він не порушив, адмінпротокол мав бути складений на іншу особу, який фактично керував авто, тому просить скасувати постанову про притягнення його до адмінвідповідальності.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. На задоволенні позовних вимог наполягав.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені у запереченні на позовну заяву.
Третя особа в судове засідання не з*явився, просив розглянути справу за його відсутності.
На підставі ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Таким чином, суд вважає можливим розглянути вказаний адміністративний позов на підставі тих доказів, які наявні в матеріалах справи і яких достатньо для розгляду адміністративної справи в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно 05.03.2009р. о 14.05 годині у м.Маріуполі водій рухався на автомобілі НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу, і відповідно до постанови швидкість його руху була швидкість його руху була більше ніж на 20 км/год більше дозволеної (при цьому не вказано з якою саме швидкістю він рухався) (а.с.6), тому на нього, як на власника авто постановою ІДПС роти ДПС у м.Маріуполі УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 06.03.2009року накладений штраф за ст.122 ч.1 КпАП України на користь держави в сумі 255грв. (а.с.6). Копію постанови ВДАІ позивачу не направило, порушивши вимоги ст.258 ч.6 КпАП України, він отримав її лише у ВДВС 15.07.2009р. (а.с.8).
У тексті постанови серії АН №182874, винесеної відносно позивача зазначено, що водій транспортного засобу перевищив швидкість на 20 км/год., але прізвище водія не вказано, хоча в резолютивній частині є посилання на застосування адміністративного стягнення саме на позивача, тим самим ІДПС, коли виносив постанову керувався правилами ст. 14-1 КпАП України, яка дає підстави для притягнення до відповідальності власників (співвласників) транспортного засобу. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень Правил дорожнього руху - засобами фото- та відео фіксації , що працюють у автоматичному режимі.
Проте така постанова не відповідає вимогам закону, тому що прилад, яким проводиться нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР не є автоматичним засобом, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. Між тим ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велась приборами , які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону, дотого ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції по профілактиці та припиненню правопорушень.
Згідно з вимогами ст.283 КпАП України при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути встановленні час, місце скоєння правопорушення. З тексту постанови серії АН №182874,(фотознімок відповідачем суду наданий не був, відповідач до суду не з*явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності) не можливо встановити де ж саме скоїв правопорушення водій автомобіля - на автодорозі у м.Маріуполі, чи в іншому місці, і ця обставина працівником ДАІ (відповідачем по справі і також ІДПС, який складав постанову) не доведена, тому не може вважатися доказом по справі.
Крім того у відповідності до ст.ст.10-15 Закону України ?ро метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів співробітник ДАІ до постанови не додав і суду не направив.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Це повинно бути зафіксовано, тому що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України (затвердженою Наказом МВС 13.Х1.2006р. №1111) використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.
Крім того відповідно до вимог ст.254 КпАП України про адміністративне правопорушення слід складати адміністративний протокол, який під розписку вручається особі, відносно якої він складений, за виключенням коли порушення виявлено відповідно до вимог ст.258 КпАП України тобто коли фіксувалося порушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. При цьому в КпАП України не вказано поняття “працюючих в автоматичному режимі”. Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог правил дорожнього руху визначені у п.16 Інструкції від 27.03.2009року №111, за приписами п.16.6 якої за всіма виявленими порушеннями ПДР складається протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідачем не надано суду (і також ІДПС не вказано в самій постанові про притягнення позивача до адмінвідповідальності- а.с.6) що вказане порушення позивачем (чи іншою особою, яка керувала автомобілем в момент порушення ПДР) було зафіксовано за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу, що має функції фото- і кінозйомки, тобто без посередньої участі працівника ДПС, що несе службу і без його волевиявлення (що відповідає вимогам ст.258 ч.6 КпАП України).
Тому суд приходить до висновку, що оскільки права позивача були порушені, про порушення ним вимог ПДР адмінпротокол не був складений і не надано доказів того, що порушення з боку позивача зафіксовано саме за допомоги працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу, що має функції фото- і кінозйомки, позовні вимоги позивача обгрунтовані і підлягають задоволенню, і постанову ІДПС роти взводу ДПС м.Маріуполь ГУМВС України в Донецькій області від 06.03.2009року про притягнення його до адмінвідповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України до сплати штрафу в сумі 255грв. №АН 182874 слід скасувати.
Оскільки позивач отримав копію постанови лише 15.04.2009р. і відповідач це не заперечував, йому слід поновити строк для звернення в суд за захистом порушенного права, оскільки він пропущений з поважних причин (позивач не знав і не міг знати про порушення його права).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-162 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України в Донецкій області і ІДПС роти ДПС УДАІ Головного Управління МВС України України в Донецькій області м.Маріуполь ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду за захистом порушенного права.
Визнати неправомірними дії працівника роти ДПС м.Маріуполь УДАІ Головного Управління МВС України України в Донецькій області ОСОБА_3 по притягненню до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 постановою від 06.03.2009 року за ст.122 ч. 1 КпАП України.
Постанову ІДПС роти ДПС м.Маріуполя УДАІ Головного Управління МВС України України в Донецькій області ОСОБА_3 серії АН №182874 від 06.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КпАП України про накладення штрафу в сумі 255грв. - СКАСУВАТИ.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 20-ти днів після подачі заяви про його оскарження, яка має бути подана до суду протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: