Справа №489/1742/17 12.04.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді – Войтовського С.А.,

суддів – Ржепецького О.П., Фаріонової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017150040001748 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07 квітня 2017 року, якою відносно

ОСОБА_2, 1997 року, січня місяця, 03 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 21.11.2012 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 14.06.2013 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 05.05.2015 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 23 дні, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

- застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 05.06.2017 року включно, з визначення розміру застави 32000 грн., -

Провадження № 11-сс/784/175/17 Слідчий суддя: Захарченко Д.В.

Категорія: запобіжний захід Доповідач: Войтовський С.А.

за участю:

секретаря – Чоботаренко Т.І.

прокурора – Новицького А.М.

захисника – ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що підозра є необґрунтованою, показання потерпілого та свідків слідчим суддею безпосередньо досліджені не були, а дії її підзахисного слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України, а не за ч. 3 ст. 185 КК України. Вважає, що ризик вчинення ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення нічим не підтверджений та ґрунтується на припущеннях.

3. Встановлені слідчим суддею обставини.

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 06.04.2017 року, близько 02 год., шляхом проникнення до магазину «CD-лавка» на зупинці громадського транспорту «Театральна» по пр-ту Миру в м. Миколаєві, намагався таємно викрасти майно ОСОБА_3 вартістю 7970 грн., проте злочин до кінця не довів, оскільки був затриманий працівниками управління поліції охорони.

06.04.2017 року ОСОБА_2 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий звернувся з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя послався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, існування ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів.

4. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді; захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, викладених в ній; думку прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін; вивчивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказані вимоги закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були дотримані.

Так, слідчий суддя правильно врахував, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, що дійсно свідчить про можливість вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.

Обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_2 підозри підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.04.2017 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4; протоколом огляду місця події від 06.04.2017 року, в ході якого зафіксовано який саме товар намагався викрасти ОСОБА_2, а також вилучені знаряддя вчинення злочину; рапортом працівників управління поліції охорони, які затримали ОСОБА_2 під час вчинення крадіжки чужого майна; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 Наведене спростовує доводи апелянта з приводу відсутності підстав вважати пред’явлену її підзахисному підозру обґрунтованою.

Посилання захисника на обов’язковість безпосереднього сприйняття доказів під час судового засідання слідчим суддею, необхідність допиту потерпілого та свідка, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки положення ст. 178 КПК України визначають, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Згідно з положеннями ч. 1, 4 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника. Посилань на обов’язкову участь потерпілого, безпосереднє дослідження показань останнього, дана норма закону не містить. Крім того, за клопотанням сторін або з власної ініціативи слідчий суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали. Проте, з журналу судового засідання з елементами протоколу (а.с.п. 23-24) вбачається, що в ході судового розгляду стороною захисту не було ініційовано питання про допит свідка ОСОБА_5

Доводи захисника ОСОБА_1 з приводу неправильної кваліфікації дій підозрюваного, які, на її думку, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України, не можуть бути предметом розгляду в рамках даного провадження. Крім того, сукупність наведених вище письмових доказів свідчить про те, що ОСОБА_2 було затримано на місці вчинення крадіжки, в приміщенні магазину були знайдені викрутка та ліхтарик, поліетиленовий пакет з речами, які він мав намір викрасти, біля магазину останній викинув футболку та рукавиці, що доводить обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 саме незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Також, слідчий суддя правильно врахував дані, що характеризують особу ОСОБА_2, який згідно з вимогою про судимість раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за місцем навчання характеризується позитивно.

Жодних даних про наявність у підозрюваного законних джерел прибутку в матеріалах провадження немає. Наведене свідчить про наявність ризику продовження вчинення ОСОБА_2 корисливих кримінальних правопорушень.

На думку апеляційного суду, слідчий суддя вірно зазначив й про те, що вказаним ризикам не можуть запобігти інші, більш м’які запобіжні заходи.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя прийняв вірне рішення про застосування саме такого виду запобіжного заходу. Натомість, апеляційна скарга захисника, не містить аргументів, які б давали підстави застосувати до ОСОБА_2 більш м’який вид запобіжного заходу, ні в частині характеризуючих даних, ні в частині неспроможності доказів, на яких ґрунтується пред’явлена підозра.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07 квітня 2017 року, якою відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.06.2017 року включно, з визначення розміру застави 32000 грн. - без зміни.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8