Справа№2-7686/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді – Єлізарова І. Є.,при секретарі –Куліш А.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Повного товариства “Ломбард “Надія” ОСОБА_1 та компанія” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИВ:
У зв’язку складності справи, суд відкладає складання повного рішення на 5 днів та проголошує його резолютивну частину у такій редакції:
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст..ст.589,590,1048-1050 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ст..ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України,суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити .
Звернути стягнення на предмет іпотеки – двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Зняти з реєстраційного обліку та виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Повного товариства “Ломбард “Надія” ОСОБА_1 і компанія” судові витрати у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот ) гривен.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд м.Харкова протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Єлізаров І.Є.
Справа№2-7686/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді – Єлізарова І. Є.,при секретарі –Куліш А.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Повного товариства “Ломбард “Надія” ОСОБА_1 та компанія” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач Повне товариство “Ломбард “Надія” ОСОБА_1 і компанія” звернувся до суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки – двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, зняття з реєстрації та виселення жильців з двокімнатної квартири АДРЕСА_2.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив,що 17 червня 2008 р. відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Повного товариства «Ломбард «Надія» ОСОБА_1 і компанія» з письмовою заявою про надання їм фінансового кредиту під заставу належної їм на праві власності двокімнатної квартири АДРЕСА_2 та між Повним товариством «Ломбард «Надія» ОСОБА_1 і компанія» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір фінансового кредиту № 17-06-1 К. Згідно договору фінансового кредиту та додаткових договорів до нього відповідачами був отриманий фінансовий кредит у розмірі 198000,00 грн. строком до 01 травня 2009 р., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов’язались щомісячно сплачувати відсотки за користування грошовими коштами та повернути отриманий фінансовий кредит 01 травня 2009 року . Відповідачі з березня 2009 р. припинили виконувати умови договору фінансового кредиту та договору іпотеки, станом на 10 липня 2009 р. виникла заборгованість у розмірі 240411,60 грн., із рахунку: розмір наданого фінансового кредиту – 198000,00 грн., розмір процентів за користування грошовими коштами за період з 06.03.2009 р. по 10.07.2009 р. - 29106,00 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за період з 06.04.2009 р. по 10.07.2009 р. - 13305,60 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки – двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, зняття з реєстрації та виселення жильців з двокімнатної квартири АДРЕСА_2.
Відповідачі позов визнали частково, в часті виникнення заборгованості позовні вимоги підтвердили, в часті звернення стягнення та виселення заперечували.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 червня 2008 р. відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Повного товариства «Ломбард «Надія» ОСОБА_1 і компанія» з письмовою заявою про надання їм фінансового кредиту під заставу належної їм на праві власності двокімнатної квартири АДРЕСА_2.
17 червня 2008 р. між Повним товариством «Ломбард «Надія» ОСОБА_1 і компанія» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір фінансового кредиту № 17-06-1 К. Згідно договору фінансового кредиту та додаткових договорів до нього відповідачами був отриманий фінансовий кредит у розмірі 198000,00 грн. строком до 01 травня 2009 р., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов’язались щомісячно сплачувати відсотки за користування грошовими коштами та повернути отриманий фінансовий кредит 01 травня 2009 р.
В забезпечення виконання прийнятих по договору фінансового кредиту зобов’язань , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 17 червня 2008 р. надали ПТ «Ломбард «Надія» в заставу належну їм на праві власності двокімнатної квартири АДРЕСА_2, на підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округа Звєрєвим А. М. договору іпотеки за реєстраційним номером1770.
В зв’язку з тим, що з березня 2009 р. відповідачі припинили виконувати умови договору фінансового кредиту та договору іпотеки, станом на 10 липня 2009 р. виникла заборгованість у розмірі 240411,60 грн., із рахунку: розмір наданого фінансового кредиту – 198000,00 грн., розмір процентів за користування грошовими коштами за період з 06.03.2009 р. по 10.07.2009 р. - 29106,00 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за період з 06.04.2009 р. по 10.07.2009 р. - 13305,60 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували, що отримували грошові кошти у Повному товаристві «Ломбард «Надія» ОСОБА_1 і компанія» та надали у іпотеку належну їм на праві власності квартиру. Проти факту та розміру заборгованості відповідачі також не заперечували, наявність заборгованості перед ПТ «Ломбард «Надія» у розмірі 240411,60 грн. станом на 10 липня 2009 р. п ідтвердили. У судовому засіданні відповідачі пояснили, що заборгованість виникла в зв’язку $ з несвоєчасним та не в повному обсязі виконанням зобов’язань .
Як пояснив представник позивача, в зв’язку з невиконанням зобов’язань відповідачами по договору фінансового кредиту та договору іпотеки, а також в зв’язку з тим, що предмет іпотеки оцінено сторонами у розмірі 200000,00 грн., а загальна заборгованість відповідачів перевищує цю суму, ПТ «Ломбард «Надія», як Іпотекодержатель, має право задовольнити свої вимоги у розмірі 240411,60 грн., зверненням стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, шляхом продажу предмета іпотеки Повним товариством “Ломбард “Надія” ОСОБА_1 і компанія” будь-якій особі-покупцеві..
У судовому засіданні відповідачі проти звернення стягнення на предмет іпотеки, зняття з реєстрації та виселення заперечували, пояснив, що у квартирі АДРЕСА_2 з 17 лютого 2009 р. зареєстрована неповнолітня донька відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5, 2007 р. народження.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що для нотаріального посвідчення договору іпотеки відповідачами нотаріусу була надана довідка з місця проживання о зареєстрованих та проживаючих за адресою: АДРЕСА_1, з якої вбачається, що за цією адресою зареєстровані та проживають дві особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Також 17 червня 2008 р. для укладання договору іпотеки відповідачами на імя приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Звєрєва А. М. була надана нотаріально посвідчена заява, якою вони підтверджували, що в квартирі АДРЕСА_1 ні малолітні, ні неповнолітні діти не зареєстровані та не проживають, прав щодо користування цією квартирою у них не має.
Крім того, згідно п. 3.3.3 договору фінансового кредиту № 17-06-1 К від 17 червня 2008 р., відповідачі зобов’язались на період дії договору не реєструватися і не реєструвати третіх осіб, а також не надавати права користування малолітнім, неповнолітнім дітям, недієздатним особам та іншим третім особам на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, що є предметом іпотеки, а згідно п. 16 договору іпотеки відповідачі брали на себе зобов’язання , як іпотекодавці та інші особи, в тому числі неповнолітні, які проживають або користуються заставленою квартирою за згодою іпотекодавця, не реєструватися в неї на протязі дії договору іпотеки та договору фінансового кредиту.
Представником позивача було надане письмове повідомлення з комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про наявність на праві власності квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 11.01.2006 р. УКМ та П ВПЖФ, р. № 5-06-257701, зареєстрованого на ім»я ОСОБА_9 – мати ОСОБА_5, а згідно листа начальника дільниці № 34 комунального підприємства «Жилкомсервіс» за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована одна особа – ОСОБА_9.
Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, не суперечить правам та інтересам малолітньої дитини ОСОБА_5, так як у матері ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_10 є на праві власності житлове приміщення - квартира АДРЕСА_2.
З наданих матеріалів справи вбачається, що відповідачами в супереч умов договору фінансового кредиту та договору іпотеки, з метою ухилення від виконання зобов’язань , тобто неправомірного неповернення грошових коштів, та унеможливлення в подальшому звернення стягнення на предмет іпотеки, 17 лютого 2009 р. за адресою: АДРЕСА_1, була зареєстрована малолітня дитина – онучка ОСОБА_2 ОСОБА_5, у той час коли за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності матері ОСОБА_5 ОСОБА_9, зареєстрована одна особа – ОСОБА_9.
На підставі п. 4.3 договора фінансового кредиту, у випадку невиконання позичальниками (відповідачами) своїх зобов’язань (несплати відсотків або/та неповернення кредиту у визначений договором строк) кредитор (позивач) має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно умовами договору іпотеки на підставі діючого законодавства України.
Статтею 33 Закона України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 38 Закона України «Про іпотеку» передбачається право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Таким чином, в судовому засіданні знайшли підтвердження позовні вимоги у зв’язку з чим позов Повного товариства «Ломбард «Надія» ОСОБА_1 і компанія» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст..ст.589,590,1048-1050 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ст..ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України,суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити .
Звернути стягнення на предмет іпотеки – двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Зняти з реєстраційного обліку та виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Повного товариства “Ломбард “Надія” ОСОБА_1 і компанія” судові витрати у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот ) гривен.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд м.Харкова протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Єлізаров І.Є.
Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки
Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.
Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.
Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. (Частина п’ята статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV (3273-15) від 22.12.2005)
Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. (Частина шоста статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV (3201-15) від 15.12.2005)
Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. (Статтю 38 доповнено частиною згідно із Законом N 3201-IV (3201-15) від 15.12.2005)
Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов’язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.
Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
Стаття 39. Реалізація предмета іпотеки за рішенням суду
У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:
іпотеку включено до іпотечного пулу;
відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового стану іпотекодержателя;
проти іпотекодавця чи іпотекодержателя порушено справу про банкрутство.
(Статтю 39 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3201-IV (3201-15) від 15.12.2005)