справа №2-9145/09

                                                        РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  11 вересня 2009 року  Московський районний суд м. Харкова  у  складі: головуючого  – судді Єлізаров І.Є. при секретарі –Бузиннік Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на  житло за одним з членів подружжя,

                                       ВСТАНОВИВ:

  Позивачка звернулась до суду з позовом  до  відповідача   про визнання права власності на  житло за одним з членів подружжя.

В обґрунтування  позовних вимог позивачка пояснила, що  21 червня 1997 року   уклала  шлюб з ОСОБА_2   Однак, 10 травня 1997 року, тобто до реєстрації шлюбу з відповідачем, позивач отримала в подарунок від своєї матері ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 112 000,00 (сто дванадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень. Гроші були подаровані позивачеві саме для купівлі житла в особову власність. 22 березня 2004 року між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Згідно з Договору ОСОБА_4  передала у власність ОСОБА_1 належну їй  квартиру АДРЕСА_1, а гр. ОСОБА_1 прийняла у власність вищевказану квартиру, і сплатила продавцеві грошові кошти у розмірі 111 930,00 (сто одинадцять тисяч дев’ятсот тридцять грн. 00 коп.) гривень Згідно до діючого законодавства, майно придбане в шлюбі, є спільним сумісним майном подружжя.

Представник позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив  задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

           Відповідач в судове засідання не зявився , про час та місце розгляду був сповіщений в установленому порядку .

           За таких  обставин  суд  прийняв рішення про заочний розгляд справи,  у відсутність  відповідача,  оскільки  в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін

          Суд, вислухавши   позивача,  представника позивача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що 21 червня 1997 року  ОСОБА_1   уклала  шлюб з ОСОБА_2

 10 травня 1997 року, тобто до реєстрації шлюбу з відповідачем, позивач отримала в подарунок від своєї матері ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 112 000,00 (сто дванадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень. Гроші були подаровані позивачеві саме для купівлі житла в особову власність. 22 березня 2004 року між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Згідно з Договору ОСОБА_4  передала у власність ОСОБА_1 належну їй  квартиру АДРЕСА_1, а гр. ОСОБА_1 прийняла у власність вищевказану квартиру, і сплатила продавцеві грошові кошти у розмірі 111 930,00 (сто одинадцять тисяч дев’ятсот тридцять грн. 00 коп.) гривень

Однак, по вищезазначеному договору повна вартість квартири АДРЕСА_1 була сплачена продавцеві позивачем з коштів, отриманих від матері в подарунок, при цьому дані кошти відповідно до п.1 ч.1 ст.57 Сімейного кодексу України були приватною власністю позивача і не належали відповідачу. Відповідач не передавав кошти на виконання умов договору купівлі-продажу.

Таким чином, одним з обов’язкових правових наслідків договору купівлі-продажу є сплата покупцем певної грошової суми за передане йому майно.

Крім того, реально за договором купівлі-продажу квартири укладеного 22 березня 2004 року настали інші правові наслідки – позивач сплатив, коштами, які належали йому на праві приватної власності, вартість квартири, а покупець прийняв оплату та передав квартиру покупцеві у власність.

Таким чином , позовні вимоги  ОСОБА_1  знайшли підтвердження в судовому засіданні у зв’язку з чим  позов підлягає  задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись сі. ст. 10, 11. 60. 212- 215, 224-226 ЦПК України, ст. 392 ЦК України, ст. 57 Сімейного кодексу України, суд

                                                    ВИРІШИВ:

        Позов задовольнити.

Визнати право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65, 2 м. кв. за  ОСОБА_1.

          Рішення може  бути  оскаржене  до  апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 20  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

                 Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

                 Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

                          Суддя                                                                       Єлізаров І.Є.