Справа № 1-215/2009

ВИРОК
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 липня 2009 року     Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого-судді                                      Микитчина І.М.

                  при секретарі                                               Стельмах З.В.

                  з участю прокурора                                    Іванкова О.В.,  

             адвоката                              ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бережниця Жидачівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов’язаного, раніше судимого 08 вересня 2006  року Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ст. 186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з випробувальним терміном на один рік, судимість якого погашена у встановленому законом порядку, в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.1, 186 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

         ОСОБА_2 05 квітня 2009 року близько 18 год. 45 хв. по вул. Успенській в м. Стрию, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_3 і попросивши дати йому мобільний телефон «Нокія-6233» вартістю 1010 грн. із вставленим в нього стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Лайф» вартістю 25 грн. та карткою пам’яті об’ємом 1 ГБ вартістю 75 грн. щоб зателефонувати, який поклавши собі в кишеню втік від потерпілого, спричинивши шкоду останньому на загальну суму 1110 грн., і який цього ж дня близько 20 год. продав за 380 грн..

      Крім того, він в кінці квітня 2009 року близько 18 год. 00 хв. знаходячись поблизу будинку № 6 по вул. Зеленій в м. Стрию, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом ривка, повторно, відкрито викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Нокія 2600-с» вартістю 675 грн. із стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Діджус» вартістю 25 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 700 грн., який продав незнайомому хлопцеві за 200 грн..

         Підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, пояснив, що він дійсно 05.04.2009 року близько 18 год. 45 хв. по вул. Успенській в м. Стрию викрав мобільний телефон «Нокія 6233» із стартовим пакетом «Лайф» та карткою пам’яті об’ємом 1 ГБ  у ОСОБА_3, який згодом продав та в кінці квітня 2009, точного числа не пам’ятає близько 18 год. 00 хв. поблизу будинку № 6 по вул. Зеленій в м. Стрию відкрито викрав мобільний телефон «Нокія 2600-с» із стартовим пакетом «Діджус» у ОСОБА_4, який також згодом продав.  Свою вину визнав повністю, однак злочини вчиняв у тверезому стані. У вчиненому грабежі розкаюється.

         Крім визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненому злочині стверджена іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувалися, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, і фактичні обставини справи ніким не оспорювались.

          Суд  вважає,  що дії  підсудного  ОСОБА_2  вірно  кваліфіковані за ст. 186 ч. 1 КК України, оскільки він відкрито викрав чуже майно.

    Дії підсудного вірно кваліфіковано за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки він повторно відкрито викрав чуже майно.

    Суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки диспозиція даної статті охоплює дії вчинені підсудним, які кваліфіковано за ст. 186 ч.1 КК України.

         Обираючи міру та вид покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом’якшуючі вину обставини: визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому злочині, добровільно відшкодував завдані збитки, обтяжуючі вину обставини: вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, щодо неповнолітнього, його особу, який раніше не судимий згідно ст. 89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, а тому суд вважає, що його слід покарати позбавленням волі.

    Згідно зі ст. 75 КК України, враховуючи особу підсудного, який не є суспільно-небезпечним, позитивно характеризується, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

         Згідно зі ст. 76 п.,п. 3, 4 КК України слід зобов’язати підсудного повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого постійного проживання, періодично з’являтися для реєстрації.

         Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокія-6233» з карткою пам’яті 1 ГБ прилучені до справи як речовий доказ та зберігаються у потерпілого ОСОБА_3 та мобільний телефон марки «Нокія-2600-с» прилучений до справи як речовий доказ і зберігається у потерпілого ОСОБА_4 слід повернути їх власникам.

         Цивільний позов по справі не заявлений.

         Судових витрат по справі немає.

         Керуючись ст., ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

         ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 (чотири) роки позбавленя волі.

         Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

         Згідно зі ст. 76 п., п. 3, 4 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого постійного проживання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

         Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

         Речові докази: мобільний телефон марки «Нокія-6233» з карткою пам’яті 1 ГБ прилучені до справи як речовий доказ та зберігається у потерпілого ОСОБА_3 та мобільний телефон марки «Нокія-2600-с» прилучений до справи як речовий доказ і зберігається у потерпілого ОСОБА_4 повернути їх власникам.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

         Суддя:                                          І.М.Микитчин