справа №1-139/09

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27 серпня 2009 року                                             Радехівський районний суд Львівської області

в складі:    головуючого  --  ОСОБА_1

       при секретарі           --    ОСОБА_2

     з участю прокурора   --   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехові кримінальну справу про обвинувачення

        ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, не депутата, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, військовозобов»язаного, раніше не судимого

    за ст.185 ч.3 КК України,--

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 7.04.1999 року, приблизно о 1 год.,  з метою скоєння крадіжки,  через незамкнену браму проник на територію тваринницької ферми ССГ «Торки», що в с.Торки Радехівського району, де зайшов через відчинені двері в приміщення тваринницької стайні, звідки таємно викрав двох корів загальною вартістю 1200 грн., чим на вказану суму спричинив ССГ «Торки» матеріальну шкоду.

Підсудний ОСОБА_4 винним себе в скоєнні злочину визнав повністю та показав в судовому засіданні, що в 1998 році він познайомився з жителем ІНФОРМАЦІЯ_4 по імені «Василь», який їздив по селах та збирав металобрухт, і він деякий час допомагав йому. В березні 1999 року «Василь» приїхав до нього додому і в розмові почав цікавитися чм не можна по дешевших цінах купити худобу, щоб в подальшому перепродати її на на м»ясоприймальні пункти або здати в магазин чи продати на ринку. Він сказав, що поцікавиться ціною і йому повідомить. Він вирішив викрасти корову з ферми ССГ «Торки». З цією метою він обійшов ферму в с.Торки і виявив, що викрасти худобу буде нескладно, оскільки двері в стайню не закриваються, а територі ферми велика і не тяжко буде вивести корову. На початку квітня 1999 року до нього знову приїхав «Василь» і він розповів, що має на продаж корову, але за нею треба приїхати вночі. Коли той запитав чому саме вночі, то він відповів, що просто викраде корову з ферми, цього ж дня він взяв вдома два ножі, точильний камінь, сокиру, стару одежу, взуття, декілька сумок і разом з «Василем» відвезли в ліс поблизу с.Збойська Радехівського району та домовились, що той приїде туди 6.04.1999 року біля 24 год. 6.04.1999 року, біля 24 год. він прийшов с.Торки і до 1 год. 7.04.1999 року спостерігав чи нема сторожа, а коли переконався, то через незамкнену браму зайшов на територію ферми, де зайшов всередину стайні до корів. В цей момент в нього виникла ідея викрасти не одну, а дві корови, оскільки хотів мати більше вигоди. Далі він мотузкою зв»язав дві корови та вивів їх з стайні та вивів з території ферми, а потім полями погнав до лісу, що поблизу с.Збойська. приблизно о 3 год він пригнав корови на місце. «Василь» побачивши дві корови почав обурюватися чому саме дві, бо в його машину стільки м»яса не поміститься. Він сказав, що тоді доведеться зробити два рейси. Вони передягнулися в стару одежу забили корови та почали розбирати туші. Коли розібрали, то поїхали в с.Стоянів до його сестри. Там «Василь» з ним розрахувався за корови. Сестри вдома не було, але він знав, де ключі. Він залишився ночувати. Наступного дня, коли він повернувся додому, то мати сказала йому, що були працівники міліції і питалися за ним. Він злякався і виїхав в Росію в м.Санкт-Петербург, де жила його сестра ОСОБА_5 і перебував там до 2009 року. Про те, що відносно нього порушена кримінальна справа і він знаходився в розшуку він не знав. Після повернення на Україну він звернувся в Радехівський РВ ГУ МВСУ у Львівській області з явкою з повинною.

    Винність підсудного ОСОБА_4 в скоєнні злочину стверджується іншими зібраними під час досудового слідства доказами, які є в матеріалах справи і не оспорюються в судовому засіданні.

    Дії підсудного ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна, крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення.

    Визначаючи підсудному ОСОБА_4 міру покарання суд, в якості обставин, які пом”якшують покарання враховує йому визнання своєї вини, щире каяття, явку з повинною та добровільне відшкодування матеріальних збитків.

    Враховуючи приведені вище пом”якшуючі обставини, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання,  виправлення його, на думку суду, можливе без ізоляції від суспільства.

    Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд--

З А С У Д И В :    

    ОСОБА_4  визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

    На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину.

    Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обмеження:

•   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

    ОСОБА_1 запобіжного заходу- підписку про невиїзд - залишити засудженому ОСОБА_4 без змін.

    На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту оголошення.

        Головуючий