?                                                                                      

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 2383 -2009 рік                             Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                          Водолага А.В.

                                                                          Суддя-доповідач: Акопян В.І.

    У Х В А Л А

                       І М Е Н Е М      У К РА Ї Н И

 30 вересня  2009 року м. Полтава .Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Акопян В.   І.                  

Суддів: Петренка В.М. Пікуля В.П.

при секретарі Фадєйкіній Н.Б.                                  

за участі адвоката ОСОБА_1

позивачки ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3.

представника відповідача ОСОБА_4

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      розглянула у відкритому судовому засіданні в м .Полтаві  цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3  на  рішення Зіньківського районного суду від 05 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання неправомірним користування жилим будинком , примусове виселення без надання іншого жилого приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину , визнання недійсним свідоцтва про право власності , вселення

Колегія суддів, заслухавши  доповідь судді-доповідача, - Акопян В.І.

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2007 року  ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання неправомірним користування відповідачем належним їй на праві власності жилим будинком АДРЕСА_1  та його примусове виселення без надання іншого жилого приміщення.

                                               -2-

В позовній заяві ОСОБА_2 вказала ,  що будинок  був спільною власністю її та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка. Вона успадкувала 1\2 частину будинку , як спадкоємниця і 1\2 належить їй як частка спільного майна подружжя.

Крім нею спадкоємцями були  дочка ОСОБА_5 та син ,ОСОБА_3

Дочка проживає окремо , син на час смерті батька  був прописаний та проживав  в спірному будинку  до жовтня 1993 року. В жовтні 1993 року син разом з сім»єю перейшов проживати до батьків дружини , а в 1998 році виписався із будинку. З 2003 року син став проживати в спірному  будинку .

Оскільки відповідач створює неможливі умови для її проживання , самоправно займає її будинок , прохала виселити його без надання іншого жилого приміщення, визнати неправомірним користування відповідачем жилим будинком.

    В вересні –жовтні 2007 року ОСОБА_3 подав зустрічні позовні заяви про визнання свідоцтва про право на спадщину та свідоцтво про право власності на ім.»я ОСОБА_2 недійсним та визнання за ним права власності на 1\4 будинку та надвірних споруд , що знаходяться за АДРЕСА_1 .Просив вселити його в будинок  та зобов»язати відповідачку не чинити перешкод в користуванні будинком. ОСОБА_3. вказав . що він проживав на час смерті батька в будинку і фактично прийняв спадщину .Після подачі позовної заяви до суду дізнався ,що мати оформила спадщину тільки на себе і перешкоджає йому користуватися будинком.

    Позовні заяви об»єднані в одно провадження.

    В грудні 2008 року ОСОБА_2 подала додаткову позовну заяву , в якій просила її позовні вимоги в частині примусового виселення відповідача залишити без розгляду  ( відповідач на час закінчення розгляду справи в будинку не проживає ) ,а інші позовні вимоги задовольнити.

    ОСОБА_3. подав до суду заяву ,в якій прохав залишити без розгляду позов про вселення до вирішення питання про визнання свідоцтва про права на спадщину не дійсним , та подав заяву про виділення розміру частки у спадщині не розглядати.

    Ухвалою суду від 5 березня 2008 року провадження у справі у частині позовних вимог ,заявлених ОСОБА_3 в зустрічному позові про примусове вселення в житловий будинок ,належний на праві власності ОСОБА_2 , і щодо виділення розміру частин у спадщині –закрито.

    Ухвалою суду від 3 березня 2008 року провадження у справі в частині позовних вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3. про примусове виселення з будинку без надання іншого жилого приміщення закрито.

Рішенням Зіньківського районного суду від 05 березня 2008 року змінені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволені  в повному обсязі.

                                                 -3-

Зобо»язано ОСОБА_3 забрати з господарства по АДРЕСА_1 ,що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ,   мопед і інші належні йому особисті речі.

Позовну вимогу ОСОБА_2 про визнання неправомірним користування ОСОБА_3. ,належним їй на праві власності будинком і його примусове виселення з вказаного будинку залишено без розгляду в зв’язку з відмовою ОСОБА_2 від даної позовної вимоги.

    Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтв про право власності і про право на спадщину  від 8. 08. 1992 року виданих Зінківською нотаріальною конторою , спадкова справа  №244 на     ім «я ОСОБА_2 залишено без задоволення.

    Позовну вимогу ОСОБА_3. про визнання за ним права власності на  частку в розмірі 1\4 житлового будинку літера А -1 ,1\4 літньої кухні-сараю Б,1\4 веранди б,1\4 погріба Г,1\4 гаража Е,що розташовані АДРЕСА_1 залишено без розгляду , в зв»язку з відмовою ОСОБА_3. від позову.

    Позовну вимогу ОСОБА_3.  про стягнення з ОСОБА_2 на його користь судових витрат залишено без задоволення .

    Позовну вимогу ОСОБА_3. про прийняття рішення ,  яким зобов «язати ОСОБА_2 вселити його в житловий будинок ,розташований АДРЕСА_1  та зобов «язання не чинити перешкод в користуванні даним жилим приміщенням  залишено без розгляду в зв»язку з відмовою ОСОБА_3. від позовної вимоги

    Позовну вимогу ОСОБА_3. про стягнення судових витрат залишено без задоволення.

      На  рішення   суду апеляційну скаргу подав ОСОБА_3  , прохає рішення суду  скасувати , справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції , посилається на порушення норм процесуального права .

    Колегія суддів вивчивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги ,приходить до висновку ,що вона підлягає частковому  задоволенню .При цьому колегія вважає за можливе вийти за межі апеляційної скарги  і переглянути в апеляційному порядку дві  ухвали суду від 5.03.2008 року , оскільки  в ухвалах  і в рішенні суду одночасно вирішено одній ті ж позовні вимоги, закриття провадження у справі позбавляє відповідача в подальшому на звернення до суду з аналогічним позовом  .

    Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим .Рішення є законним ,коли суд ,виконавши всі вимоги цивільного законодавства ,  вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення ,ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставинах ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами ,які були досліджені в судовому  засіданні.

                                                      -4-

Із матеріалів справи вбачається ,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6-  чоловік позивачки ,ОСОБА_2 , та батько відповідача ,  ОСОБА_3. Сторони проживали разом з померлим , були зареєстровані  в будинку , що належав на праві приватної власності померлому . Крім сторін спадкоємницею є дочка померлого ОСОБА_5. , яка проживала і проживає окремо.

    Відмовляючи ОСОБА_3. в задоволенні позову про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину  на житловий будинок і господарські споруди , суд виходив з того  ,що не дивлячись на те  ,що відповідач  і проживав в  спірному будинку до і після смерті спадкодавця  тривалий час ,він спадщини не прийняв ,фактично повноваження по володінню і управлінню спадковим майном взяла на себе позивачка ,вона  подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

    Такий висновок суду є суперечливим   , оскільки згідно зі змістом ст. 549 ЦК України (1963року) визначається ,що спадкоємець прийняв спадщину ,якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

 Відповідач  до  смерті батька і на протязі 22 місяців після його смерті ,  фактично проживав в спадковому будинку ,  ним користувався (після реєстрації шлюбу там поселилась і  його дружина разом з дитиною)  , відповідач був зареєстрований в ньому з 1988року по 1998 рік .В  2004 році ОСОБА_3 поселився в будинку ,проживав там  ще 4 роки, на час розгляду справи там знаходяться його речі.

Суд також не врахував, що якщо спадкоємець в установлений ст. 549 ЦК України фактично вступив в управління або володіння майном ,але не подав заяву нотаріусу , він вважається таким , що прийняв спадщину . Подання заяви про прийняття спадщини особами,  перечисленими в ст. 549 ЦК України та оформлення права власності  в порядку спадкування є правом спадкоємця , а не його обов «язком.

ОСОБА_3. не відмовлявся від спадщини і його не можна вважати таким що відмовився від спадщини , так ,як це передбачено ст.553 ЦК України .

Позивачки ОСОБА_2, подаючи  заяву про прийняття спадщини до Зіньківської нотаріальної контори не включила  до числа спадкоємців сина , який був зареєстрований і проживав в спадковому будинку  , а нотаріус не перевірив  коло спадкоємців  при видачі  свідоцтва про право на спадщину.

Спадкоємницею після смерті  ОСОБА_6 є  також його дочка  ОСОБА_5., суд не залучив її до участі в розгляді справи .

Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_3. про вселення і визнання за ним права власності в порядку спадкування на частину будинку з господарськими спорудами , суд обмежив право відповідача на пред»явлення таких позовів в подальшому .Суд  порушив порядок вирішення питання про закриття провадження у справі ,  не роз»яснив  ОСОБА_3. та ОСОБА_2  наслідки закриття провадження .

                                      -5-

Крім того суд не врахував , що сторони , як позивачка так і відповідач не подавали  заяв про відмову від позову, тому у суду не було підстав для закриття провадження у справі.

Не можна визнати правильним і залишення цих позовних вимог позивачки і відповідача  без розгляду , оскільки на початку судового засідання провадження по них судом було закрито, позови ці не розглядались судом взагалі.

    Оскільки судом першої інстанції не вирішено позовні вимоги в частині позовних вимог ОСОБА_3. про визнання за ним права власності на 1\4 частину будинку і господарських споруд  а також про вселення в цей будинок , вони не були предметом розгляду суду першої інстанції  , тому колегія суддів позбавлена можливості винести по цих позовних вимогах і також по вимогах позивачки про виселення відповідача свого рішення .

     За таких обставин колегія суддів приходить до висновку , що рішення суду підлягає скасуванню  з передачею справи на  новий судовий розгляд до суду першої інстанції .

Керуючись ст. ст. 303 . 307 . п.5 ст. 311 . ст. 315 . 317   ЦПК України колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу   ОСОБА_3  задовольнити частково.

Рішення Зінківського      районного суду   від 5 березня 2008  року та ухвали суду (дві) від 05.03. 2009 року   скасувати , справу  передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

    Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту її проголошення , на неї може бути подано касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 Головуючий                                                                       В.І. Акопян

Судді апеляційного                                                           В.М. Петренко

 суду

                                                                                            В.П. Пікуль