?                                                                                        

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 618-2009 рік                             Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                          Савинський Г.Б.

                                                                          Суддя-доповідач: Акопян В.І.

    Р І Ш Е Н Н Я

                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

 24 червня  2009 року м. Полтава .Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Акопян В.   І.                  

Суддів: Лобова О.А. Петренка В.М.

при секретарі Зеленській О.І..                                  

за  участі позивача  ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      розглянула у відкритому судовому засіданні в м .Полтаві  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Лохвицького районного суду від 4 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільно нажитого майна подружжя та визнання права власності на його частину

Колегія суддів, заслухавши  доповідь судді-доповідача, - Акопян В.І.

В С Т А Н О В И Л А :

    Рішенням  Лохвицького районного суду від 4 вересня 2008 року виділено ОСОБА_1 будинок з господарськими будівлями на присадибній ділянці , розташований в АДРЕСА_1 вартістю 68452 грн. гараж НОМЕР_1 вартістю 25323 грн. визнано за ним право власності на це майно.

    З рухомого майна виділено ОСОБА_1 набір меблів для прихожої вартістю 1200 грн. ,набір меблів «стінка» жилої кімнати вартістю 2745 грн. ,м*який куточок  жилої кімнати вартістю 1710 грн. стіл-книжку вартістю 189 грн. , телевізор «Тошиба» вартістю 1680 грн., аудімагнітофон «Романтика « вартістю 384 грн.  , підсилювач «Амфітон « вартістю 464 грн. ,колонки «Амфітон « -2 шт. вартістю 480 грн. ,комод -164 грн. ,радіоприймач «Рига» -150 грн. ,магнітофон «Союз» бабінний 326 грн. , диван-пианіно 640грн. , торшер -70грн., а всього на суму 10 157 грн.

    Виділено ОСОБА_2 з нерухомого майна квартиру АДРЕСА_2 вартістю  70 904 грн. , гараж НОМЕР_2 вартістю

                                                     -2-

8761 грн. , погріб під гаражем НОМЕР_1 14493 грн. на загальну суму 94 158грн. Визнано за відповідачкою право власності на це майно.

    З рухомого майна виділено ОСОБА_2 відеомагнітофон» Панасонік» вартістю 240 грн. , полове покриття розміром 3на4 м вартістю 400грн. , полове покриття коврове вартістю 72 грн., , полове покриття коврове  шириною 1м. довжиною 4м вартістю 112 грн. , полове покриття розміром 2на 2 м вартістю 112 грн., коврову  дорожку шириною 1м довжиною 2м вартістю 96 грн. ковер настінний ворсовий вартістю 630 грн. гучномовці 2шт. вартістю 40грн., комплект меблевий для спальні вартістю 1701 грн. ліжко односпальне вартістю 280 грн. ,швейну машинку вартістю 1200грн. шафу одежну вартістю 475гнр. стіл письмовий вартістю 231гнр. набір меблів для кухні вартістю 482грн. , газову плиту вартістю 908 грн. ,холодильник «Ока» вартістю 1080 грн. ,телефон кнопочний вартістю 60 грн. , полотенце-висушувач вартістю 1080грн., радіатори чугунці для водяного опалення вартістю 1323 грн. мийка з нержавіючої сталі 320грн. , а всього на суму 11044 грн.

      На рішення суду апеляційну скаргу подала ОСОБА_2    ,прохає рішення суду скасувати , ухвалити нове рішення  про відмову в задоволенні позову , посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

    Колегія суддів вивчивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги ,приходить до висновку ,що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню .

      Відповідно до  ст.213 ЦПК України  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства ,вирішив справу згідно із законом . Обґрунтованим є рішення ,ухвалене на основі повно і всебічного з*ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

    Із матеріалів справи вбачається ,що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі з 13 серпня 1978 року по 26 жовтня 2006 року .За час шлюбу вони придбали майно : в м. Червонозаводське - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 вартістю 70 904 грн .( до вартості квартири не входить вартість робіт по газифікації квартири ,яка була зроблена відповідачкою після припинення спільного проживання з позивачем  )  ,  будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1  вартістю 86 140 грн., земельну ділянку  вартістю 6 661грн. за цією адресою , гараж НОМЕР_2 вартістю 8761 грн., гараж НОМЕР_1  з погрібом  вартістю 39816 грн. Крім нерухомого майна сторони придбали рухоме майно на суму 21 201 грн. Загальна вартість спільного  майна становить 233 483 грн. , кожний із подружжя має право на майно вартістю 116 741 грн. 50 коп. В судовому засіданні апеляційної інстанції сторони погодились з вартістю майна , яка визначена судом першої інстанції , за винятком  вартості будинку. Для визначення вартості будинку за клопотанням позивачки була призначена додаткова експертиза ,згідно висновку якої вартість будинку з господарськими спорудами становить 86 140 грн. За даними БТІ гараж і погріб НОМЕР_1 є єдиною будівлею і зареєстровано під одним номером , як

                                                   -3-

цілісний майновий комплекс , хоча мають два різні входи , тому колегія суддів вважає  , що при поділу майна  неможливо виділяти окремо ці об*єкти.

 Колегія суддів погоджується з вартістю будинку ,яка визначена експертизою  Харківського НДІСЕ , проведеної  згідно ухвали апеляційного суду , з висновком якої погодились і сторони. Вартість гаража НОМЕР_2 судова колегія бере до уваги  ту , яка визначена експертизою і яку взяв до уваги місцевий суд , вона є дійсною вартістю , а не балансову ,що вказана в технічному паспорті на гараж і на якій наполягала в останньому судовому засіданні апеляційного суду   відповідачка.

    В матеріалах справи мається  копія договору  купівлі- продажу від 11 березня 1993 року ,  згідно якого ОСОБА_1 купив у заводу кормових дрожжей квартиру АДРЕСА_2  , тому не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги , що дана квартира була приватизована і ,що кожний із  членів сім *ї , в тому числі і діти сторін, мають право на 1\4 частину квартири  кожний. Спірна квартира є спільним майном подружжя, оскільки вона придбана за спільні кошти подружжя ,  і підлягає розподілу лише  між бувшим подружжям.

 Колегія не погоджується із твердженням апеляційної скарги , що будинок по АДРЕСА_1  не є спільним майном подружжя   ,а належить дочці  ОСОБА_3.  В  судовому засіданні і в  апеляційній скарзі сама відповідачка  вказує ,  що будинок придбаний нею та відповідачем  на її ім *я  ,  щоб в подальшому подарувати будинок  дочці - ОСОБА_3. . На протязі чотирьох  років спільного проживання сторін ( з 2002 року ,коли було укладено договір купівлі – продажу  до розірвання шлюбу між сторонами в 2006році ) і на протязі двох років після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не ставила питання  про переоформлення права  власності на будинок на дочку .  Надані відповідачкою розписки від імені дочки про отримання в борг коштів  від сторонніх осіб ( на яких відсутні підписи ,як позивача так і самої відповідачки  та відсутні  їх зобов *язання про повернення коштів ) не можуть бути прийняті до уваги про те  , що у сторін та доньки існувала домовленість про створення спільної власності і що  кошти отримані дочкою від сторонніх осіб  були витрачені нею  на придбання будинку  під зобов *язання  сторін їх повернути або оформити права власності на частину будинку чи будинок  на дочку.

В судовому засіданні апеляційного суду апеляційної інстанції відповідачка погодилась з вартістю і розподілом рухомого майна  згідно рішення місцевого суду.

Колегія суддів,  з урахуванням думки сторін погоджується з розподілом рухомого майна ,  який визначив місцевий суд і його вартістю. Рішення суду в цій частині не підлягає зміні.

При розподілу нерухомого майна колегія враховує вартість будинку ,згідно висновку додаткової експертизи  86 140 грн. та те ,  що гараж і погріб НОМЕР_1 є єдиним майновим комплексом загальною вартістю 39 816 грн.. .Колегія вважає , що позивачу необхідно виділити будинок з господарськими спорудами вартістю 86 140 грн. ,розташований на земельній ділянці вартістю 6 661грн. , що знаходиться за АДРЕСА_1.та гараж АДРЕСА_3  вартістю 8761 грн.  а всього нерухомого майна загальною вартістю 101 562грн.

                                                   -4-

Відповідачці виділити квартиру АДРЕСА_2 заводському  вартістю 70 704 грн. та гараж НОМЕР_1  з погрібом АДРЕСА_3 вартістю 39 816 грн .-  всього нерухомого майна  на суму 110 720 грн.

Сторони в судовому засіданні апеляційної інстанції відмовились від стягненні різниці в вартості майна .

При розгляді справи судові витрати понесені обома сторонами , позовні вимоги задоволено частково ,сторони  не заявляли  клопотання про їх повернення  ,тому колегія суддів не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи 5.03. 2008 року відповідачка ОСОБА_2 заявляла клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору- ОСОБА_3 Ухвалою місцевого суду від 04.04 2008 року клопотання відповідачки відхилено і їй роз *яснено право дочки  на подачу  позову. По справі проводились судові експертизи , справа неодноразово  призначалась до слухання і слухалась  , рішення у справі винесено 4 вересня 2008 року. Зустрічна позовна заява від ОСОБА_2.,ОСОБА_4. , ОСОБА_3. надійшла до суду лише  01. 09. 2008 року перед судовими дебатами.. Суд підставно відмовив в прийнятті зустрічної позовної заяви , що передбачено ст. 123 ЦПК України. Це не перешкоджає  ОСОБА_4. та ОСОБА_3.  та ОСОБА_2 подати  зустрічну позовну заяву , як самостійну позовну заяву . Така позовна  заява була в подальшому подана і знаходиться зараз в провадженні суду іншого місцевого суду.  Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду з цих підстав  колегія суддів вважає  безпідставними.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги , що позивач розпорядився без згоди відповідачки частиною майна  і це повинно бути враховано апеляційним судом ,  оскільки такий позов не був предметом розгляду місцевого суду , відповідачка має право не пред *явлення   такого позову після розгляду даної позовної заяви.

 Керуючись ст.. ст. 303,307 , ч.1 п. 3,4 ст. 309 , 316  ЦПК України  колегія суддів -

                В И РІ Ш И Л А

     Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення  Лохвицького районного суду від 04 вересня 2008 року змінити , скасувати в частині розподілу нерухомого майна і в цій частині ухвалити нове рішення .

Виділити ОСОБА_1 з спільного майна подружжя будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1, вартістю 86 140 грн. , присадибну ділянку вартістю 6 661 грн. за цією ж адресою та гараж НОМЕР_2 АДРЕСА_3 ) вартістю 8 761гнр. ,всього  нерухомого майна на суму 101 562грн. визнати за ним права власності на це майно.

Виділити ОСОБА_2 із спільного майна подружжя квартиру АДРЕСА_2  вартістю 70 904 грн.  та гараж НОМЕР_1  разом з погрібом вартістю 39 816 грн. АДРЕСА_3 ) всього виділити нерухомого майна на суму 110 720 грн. , визнати за нею право власності на це майно.

В решті рішення місцевого суду залишити без змін.

      Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення ,на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з  дня набрання законної сили  рішенням апеляційного суду

  Головуючий:                                                                                 В.І. Акопян

Судді апеляційного                                                                         О.А. Лобов

суду

                                                                                                             В.М. Петренко

         Копія вірна