Судове рішення #6343417

КОПІЯ


УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


23 вересня 2009 року                             м. Хмельницький



Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області


в складі:     головуючого судді Самчука П.П.

        суддів Варвус Ю.Д., Пастощука М.М.

        при секретарі Товкан І.І.

з участю:     представників сторін


розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1431 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від  20 травня 2009 року по справі за позовом Краснової Зої Семенівни до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.


Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів


в с т а н о в и л а :


ОСОБА_2 26 лютого 2008 року звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1, вказавши, що з останнім перебувала в зареєстрованому шлюбі з 06.11.1997 року по червень 2007 року, мають двоє дорослих дітей. Під час шлюбу в 1980 році їм було надано в користування двокімнатну АДРЕСА_1, яку рішенням виконавчого комітету Летичівської селищної ради № 101 від 30.11.1992 року на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було безоплатно передано у власність ОСОБА_1 Також згідно рішення виконкому Летичівської селищної ради від 28.01.1994 року № 5 їм було передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 площею 0,22 га, право власності на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_1, на якій розпочато будівництво двоповерхового жилого будинку.

Однак після повернення її із-за кордону, де тимчасово перебувала на заробітках, їх з відповідачем відносини погіршились настільки, що змушена була подати в суд заяву про розірвання шлюбу, який було розірвано в червні 2007 року.

В лютому 2008 року з’ясувалося, що відповідач став проживати з іншою жінкою, а її перестав пускати до власної оселі. В добровільному порядку поділити спільне майно не погоджувався, тому, уточнивши позовні вимоги, просила виділити їй в особисту власність будівельні матеріали недобудованого жилого будинку та земельну ділянку для обслуговування жилого будинку і ведення особистого селянського господарства площею 0,22 га по АДРЕСА_1 вартістю 157498 грн., а ОСОБА_1 виділити АДРЕСА_1 вартістю 176474 грн. і різницю у вартості об’єктів нерухомості компенсувати їй  за рахунок відповідача в  грошовій формі.


Головуючий у 1-й інстанції – Лазаренко А.В.                 Справа №22ц-1431

Доповідач – Самчук П.П.                             Категорія 46


Рішенням Летичівського районного суду від 20 травня 2009 року позов задоволено частково та  виділено ОСОБА_2 у власність будівельні матеріали недобудованого жилого будинку і земельну ділянку для обслуговування жилого будинку і ведення особистого селянського господарства площею 0,22 га по АДРЕСА_1 загальною вартістю 157498 грн., а ОСОБА_1 виділено у власність АДРЕСА_1 вартістю 176474 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9488 грн. різниці у вартості вказаних об’єктів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду вважає неправильним, просить скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, пославшись, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального і процесуального права та не враховано роз’яснення, дані в Постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Як вбачається, судом першої інстанції визнано спільною сумісною власністю подружжя Краснових двокімнатну АДРЕСА_1 вартістю        176474 грн. і будівельні матеріали недобудованого жилого будинку та земельну ділянку площею 0,22  га по АДРЕСА_1 вартістю 157498 грн. Із вказаного майна ОСОБА_2 було виділено будівельні матеріали і земельну ділянку площею 0,22 га по вул. Сагайдачного, 1. Проте залишився чинним Державний акт на право приватної власності на землю серії ХМ №337 від 17 травня 1994 р., згідно якому зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_1 Цей недолік не був і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення, оскільки вимоги щодо акту ніким не заявлялись.

Вказана обставина згідно п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд. Крім того, при новому розгляді справи суду необхідно з’ясувати, чому в Державному акті вказано, що на підставі рішення виконкому Летичівської селищної ради народних депутатів від 28.01.1994 року №5 ОСОБА_1 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,22 га по         вул. Сагайдачного, 31, а згідно витягу із вказаного рішення за цією адресою ОСОБА_1 передається всього 0,15 га. В справі відсутні документи, які б пояснювали різницю в розмірах земельних ділянок.

З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів


у х в а л и л а :


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 20 травня 2009 року скасувати, а справу направити суду першої інстанції для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду  України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.



Головуючий   /підпис/

 Судді              /підписи/



З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                             П.П. Самчук  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація