Справа  №1-188

2009 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     21 серпня  2009 року            Хмільницький міськрайонний  суд Вінницької області

                 в складі:  судді                 Стасюка М.І.

при секретарі                 Лисій В.В.

з участю прокурора       Магдій Ю.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу про обвинувачення  

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, позапартійного,  не військовозобов’язаного, одруженого, розлученого, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

в вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

            15 листопада 2008 року біля 5-ї години ранку в с. Дібрівка  ОСОБА_1  шляхом зриву виверткою скоби та навісного замка на вхідних дверях проник в приміщення будинку №30 по вулиці  Яровій, який належить на праві власності ОСОБА_2 звідки таємно викрав: 4 алюмінієвих чавуни місткістю по 3 л вартістю по 80 гр. кожний на суму 320 гр., 15 алюмінієвих ложок по ціні 3 гр. за ложку на суму 45 гр., 15 алюмінієвих виделок по ціні  3 гр. за виделку на суму 45 гр., 2 алюмінієвих каструлі місткістю по 5 л вартістю по 65 гр. на суму 130 гр., 3 алюмінієвих каструлі місткістю по  3 л вартістю по 65 гр. за каструлю на суму 185 гр., а всього майна на суму 735 гр., проте при спробі винести майно за межі будинку був помічений ОСОБА_3, вимогу ОСОБА_3 припинити злочин не  виконав і з вкраденим  втік з місця пригоди.  

           Свою виновність у вчиненні вказаного злочину підсудній ОСОБА_1 визнав повністю і показав, що у нього тривалий час не було засобів для існування, тому він займався пошуком кольорових металів, які збував і за отримані кошти харчувався, знаючи, що будинок №30 по вулиці Яровій в с. Дібрівка, який належить на праві власності ОСОБА_2, той використовує як дачу, він вирішив проникнути у цей будинок та викрасти звідти майно, яке виготовлене з кольорового металу.  15 листопада 2008 року біля 5-ї години ранку, взявши з собою  вивертку і поліетиленовий мішок, він зайшов у двір будинку №30 по вулиці Яровій в с. Дібрівка, виверткою вирвав скобу з навісним замком на вхідних дверях і таким чином проник в приміщення будинку. Він почав збирати у мішок речі, виготовлені з кольорового металу: 2 алюмінієвих чавуни місткістю по 3 л, 2 алюмінієві каструлі місткістю по 5 л, 3 алюмінієві каструлі місткістю по 3 л, 15 алюмінієвих ложок, 15 алюмінієвих виделок. З вартістю викрадених речей згоден. Коли він, виключивши світло у хаті, вийшов у двір та став забирати скобу на вхідних дверях, до нього підійшов ОСОБА_3 і запитав: "Що тут робиш?". В подальшому  ОСОБА_3 запропонував залишити викрадене, проте він  штовхнув ОСОБА_3 у плече і з викраденим у мішку втік з двору. В подальшому він заніс викрадене у м. Хмільник і здав їх на пункті збору металобрухту за 50 гр., за отримані гроші купив собі продукти харчування.  

          Крім повного визнання своєї вини самим підсуднім ОСОБА_1, його вина у вчиненні вказаного злочину доведена повністю матеріалами кримінальної справи.

         Суд відповідно до ст. 299 КПК України, визнає недоцільним досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, так як  ОСОБА_1 повністю визнає свою вину і просить застосувати спрощений порядок дослідження доказів, підсудний та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин і суд переконаний у добровільності та істинності їх позиції.

         Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.186 ч.3 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна з проникненням у житло.

         Вибираючи вид та міру кримінального покарання пудсудному ОСОБА_1 суд враховує, що він раніше не судимий, повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить застосувати спрощений порядок розгляду справи,  має постійне місце проживання і похилий вік, вчинив злочин в силу збігу  важких матеріальних і сімейних обставин, невеликий розмір викраденого, що він повністю добровільно відшкодував заподіяну шкоду, разом з тим суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, негативно характеризується по місцю проживання,  раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а тому вважає можливим його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.          Керуючись ст. ст. 237-343 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1  визнати винним за ст.186 ч.3 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк  п’ять років.

          В силу ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк три роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання і періодично з'являтись у цей орган для реєстрації.

          Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                                                          Головуючий:   /підпис/

                                                                            З оригіналом вірно:

              Голова

 Хмільницького міськрайонного суду                                              ОСОБА_5

          В.О.ст. секретаря                                                                      Т.О. Семчук

                                                               Довідка:

                             Вирок набрав чинності 5 вересня 2009 року.

             Голова

 Хмільницького міськрайонного суду                                             ОСОБА_5

         В.О.ст. секретаря                                                                      Т.О. Семчук