Копія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Самчука П.П.
суддів Пастощука М.М., Шершуна В.В.
при секретарі Товкан І.І.
з участю: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1529 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Шепетівська ПМК-181”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Шепетівської міської ради, третя особа – виконавчий комітет Шепетівської міської ради – про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням і відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства „Шепетівська ПМК-181” до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 20 липня 2004 року звернулася в суд з позовом до ВАТ „Шепетівська ПМК-181”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Шепетівської міської ради, вказавши, що у встановленому законом порядку їй була надана для проживання АДРЕСА_1, якою вона користувалася до вересня 2002 року. Однак, в порушення всіх норм та правил, адміністрація ПМК-181 в вересні 2002 року переселила її в непридатну для проживання кімнату № 24. В зв’язку з цим просила зобов’язати товариство не чинити їй перешкод у користуванні кімнатою №20 гуртожитку та стягнути на її користь 5000 грн. моральної шкоди, завданої їй порушенням її конституційних прав.
ВАТ „Шепетівська ПМК-181” звернулося в суд з зустрічним позовом, вказавши, що ОСОБА_1 на протязі двох років без поважних причин не проживає в АДРЕСА_2, який знаходиться на балансі ВАТ „Шепетівська ПМК-181”, тому просило визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування АДРЕСА_2.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 26 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано Шепетівську міську раду Хмельницької області, як власника будинку, провести перерахунок плати ОСОБА_1 за користування АДРЕСА_2, виключивши період з вересня 2002 року по даний час. Контроль за виконанням даного рішення в частині проведення перерахунку плати ОСОБА_1 за користування АДРЕСА_2 покладено на виконавчий комітет Шепетівської міської ради, як виконавчий орган власника будинку.
Головуючий у першій інстанції – Болотін С.М. Справа № 22ц-1529
Доповідач - Самчук П.П. Категорія № 41,42
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ „Шепетівська ПМК-181”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Шепетівської міської ради, третя особа – виконавчий комітет Шепетівської міської ради – про усунення перешкод у користуванні жилим АДРЕСА_3 та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто з ВАТ „Шепетівська ПМК-181” в дохід держави 51 грн. судового збору та 30 грн. з ІТЗ розгляду справи.
В задоволенні позову ВАТ „Шепетівська ПМК-181” до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду вважає неправильним, просить скасувати в частині відмови в задоволенні її позову до ВАТ „Шепетівська ПМК-181”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Шепетівської міської ради про усунення перешкод в користуванні жилим АДРЕСА_3 та відшкодування моральної шкоди і ухвалити нове рішення, яким задоволити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд дав неправильну правову оцінку фактичним обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із таких підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що на підставі домовленості між керівником Шепетівського міжрайонного управління водного господарства, працівником якого була ОСОБА_1, і головою правління Шепетовської ПМК-181 в порушення встановленого законом порядку та відсутності правових підстав – без спільного рішення адміністрації підприємства та профспілкового комітету і видачі ордеру – ОСОБА_1 в березні 1996 року вселилася в АДРЕСА_3, який належав ПМК-181, та користувалася зазначеною кімнатою до вересня 2002 року і була прописана в ній.
В зв’язку з вирішенням питання про переобладнання гуртожитку в жилий будинок на підставі спільного рішення адміністрації і профкому ПМК-181 від 19.09.2002 року за №2 Білгай Т.Н. був виданий ордер за № 112 серії ХМО на жилу площу в аналогічній кімнаті № 24 площею 12 кв.м., якою до цього користувалася сім’я ОСОБА_4 із неповнолітньою дитиною, хоча ОСОБА_1 не була працівником ПМК-181.
Зазначене свідчить, що з моменту видачі 19.09.2002 року ордеру ОСОБА_1 набула право користування кімнатою № 24, а до цього користувалася кімнатою № 20 без законних на то підстав, оскільки на неї ордер їй не видавався, а сама по собі прописка в кімнаті № 20 не породжувала права користування нею. В зв’язку з цим претензії ОСОБА_1 про вселення та користування саме кімнатою № 20 є безпідставними.
Із матеріалів справи видно і судом встановлено, що ОСОБА_1 не бажала користуватись наданою їй кімнатою № 24, влаштовувала з мешканцями сусідніх кімнат сварки, не прибирала, побила умивальник і унітаз в зазначеній кімнаті, що підтверджено показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, не проживає в ній, а з 2004 року є власником Ѕ спадкового АДРЕСА_4, де живе в даний час. ОСОБА_1 звільнена з посади секретар-друкарки Шепетівського міжрайонного управління водного господарства з 01 серпня 2006 року у зв’язку із скороченням штату по п.1 ст. 40 КЗпП України.При цьому судом правильно відмовлено ВАТ „Шепетівська ПМК-181” в задоволенні позову про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в гуртожитку по вул. Шешукова, 2, оскільки останнє не є його власником, а Шепетівська міська рада, якій 17.04.2008 року переданий цей гуртожиток, з таким позовом не зверталась.
Також судом встановлено, що гуртожиток по вул. Шешукова, 2 переобладнаний в 36-ти квартирний жилий будинок і згідно акту приймання-передачі від 01.06.2008 року переданий від „Шепетівської ПМК-181” до територіальної громади міста та для обслуговування комунальному підприємству „Шепетівський Житлосервіс”, а сама кімната № 20 передана в порядку розширення працівникам ПМК-181 – сім’ї Шульовки та приватизована ними як квартира № 36. При цьому судом правильно зазначено, що ні ОСОБА_1, ні прокурор, який вступив в справу згідно заяви від 18.02.2009 року, не ставили питання про визнання недійсними рішення Шепетівського міськвиконкому від 16 листопада 2006 року № 286, яким дозволено ВАТ „Шепетівська ПМК-181” провести реконструкцію гуртожитку по вул. Шешукова, 2 під жилий будинок, акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта – 36-ти квартирного жилого будинку по вул. Шешукова, 2 від 18 жовтня 2007 року, рішення міськвиконкому від 17 квітня 2008 року № 136 про затвердження акту приймання-передачі зазначеного будинку та передачу його на баланс КП „Шепетівський житлосервіс” та сам акт приймання-передачі від 01 червня 2008 року.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 17 травня 2006 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні кімнатою № 20, вступило в законну силу 05 липня 2006 року і Верховним судом України не було зупинено його виконання, тому не було будь-яких заборон чи перешкод для проведення реконструкції гуртожитку під жилий будинок.
Викладене свідчить, що наданням ОСОБА_1 кімнати № 24 не порушувались її житлові права, оскільки вона не мала законних підстав на користування кімнатою № 20, в зв’язку з цим судом правильно визнано, що не було підстав для відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду П.П. Самчук