АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –2545/2009 Головуючий по 1-й інстанції
Тесленко Т.В.
Суддя-доповідач:Дорош А.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гасія Ю.В.
Суддів: Дорош А.І. , Карнаух П.М.
при секретарі Киві А.М.
за участю
відповідача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 серпня 2009 року
по справі за позовом Закритого акціонерко товариства «Про кредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 серпня 2009 року позов Закритого акціонерко товариства «Про кредит Банк» задоволений.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Про кредит Банк» заборгованість за кредитним договором № 11.8385/2004 від 22 червня 2007 року в розмірі 223 962, 15 грн., з них : заборгованість за капіталом – 207 050,28 грн., заборгованість за відсотками – 11 202,25 грн., заборгованість по пені – 5 380, 93 грн., заборгованість за фактичне користування простроченим капіталом – 328,69 грн.
Звернуто стягнення на предмети застави за договором застави транспортного засобу з майновим поручителем 3 2004-ДЗ від 06.04.2006 р.: тип – фургон-С, марка ГАЗ, модель 33076, випуску 1993 р., колір синій, кузов (коляска) НОМЕР_1 реєстраційний НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2 на праві свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Кобеляцьким МРЕВ 29 березня 2003 року ; тин – фургон-С, марка ЗИЛ, модель 431610, випуску 1986 року, колір зелений, кузов (шасі) НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_5, який належить на праві власності ОСОБА_2 на праві свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6, виданого Кобеляцьким МРЕВ.
Звернуто стягнення на предмети застави за договором застави транспортного засобу з майновим поручителем 3 2004-ДЗ2 від 22.06.2007 р.: тип – вантажний сідловий тягач, марка Daimler, модель CHRYSLER 954,03, випуску 2000 року, колір червоний, кузов (шасі) НОМЕР_7 реєстраційний НОМЕР_8, який на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого РЕП5 МРВ ДАІ с. Бутенки, Кобеляцького району Полтавської області, дата реєстрації 06.04.2007 р. ; тип – напівпричіп бортовий тентовий, марка ПР, модель BERGER SAPL.241,, випуску 1998 року, колір синій, кузов (коляска) НОМЕР_10, реєстраційний НОМЕР_11, який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 виданого РЕПС МРВ ДАІ с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області, дата реєстрації 06.04.2007 р.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 з кожного на користь ЗАТ «Про кредит Банк» сплачені за подання позовної заяви державне мито у розмірі 859 грн. та витрати на оплату послуг інфромаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 15грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить вищевказане рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, судом не було враховано, що кредит дії до червня 2012 року, а позивач звернувся до суду з вимогою про повне дострокове його погашення у лютому 2009 року, тобто значно раніше закінчення строку дії кредитного договору, фактично вона не отримувала вимоги позивача, тому у даному випадку має місце прострочення кредитора, позовні вимоги в частині дострокового стягнення всієї суми кредиту задоволенню не підлягають.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, 06.04.2006 року між ЗАТ «Про кредит Банк» та ОСОБА_1 укладено рамкову угоду № 2004, згідно якої кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію терміном на 60 місяців (а.с. 12). 22.06.2007 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до Рамкової угоди № 2004 від 06.04.2006 р., якою термін кредитної лінії збільшено до 120 місяців (а.с. 13). 22.06.2007 р. між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання траншу № 11.8385/2004, згідно якого нею одержано кошти в сумі 250 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 2731-30 від 22.06.2007 р. (а.с.19). На забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 22.06.2007 р. укладено договір поруки № 2004-ДП2 між банком та ОСОБА_2 Виконання кредитних зобов»язань перед банком також забезпечено договорами застави з майновим поручителем, зокрема: договір застави транспортних засобів № 2004-ДЗ від 06.04.2006 р. (а.с. 25), договором застави транспортних засобів № 2004-ДЗ2 від 22.06.2007 р. (а.с.29).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 27.01.2009 р. заборгованість за кредитом становить 223 962,15 грн. (а.с.32), яка підлягає примусовому стягненню з відповідачів у примусовому порядку.
Висновку суду першої інстанції є вірними, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.1. договору про надання траншу № 11.8385/2004 ОСОБА_1 зобов»язувалася здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним в порядку та строки згідно графіку повернення кредиту і сплати відсотків - додаток № 1 до кредитного договору, який є невід»ємною частиною (а.с. 17).
Згідно п.5.1. договору про надання траншу № 11.8385/2004, у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно графіку, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 банківських дні, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов»язань, передбачених у п.п. 3.5.,4.3.,5.5.,5.6.,7.3. договору, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, кредитор набуває право: 5.1.1. Вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань; 5.1.2.Вимагати відшкодування збитків, завданих кредитору внаслідок невиконання або неналежного виконання позивальником умов договору; 5.1.3. Вимагати від поручителі, майнових поручителів та гарантів дострокового погашення кредиту та інших нарахувань (а.с. 15).
У зв»язку з виникненням простроченої заборгованості за кредитним договором, 26.12.2008 р. кредитором направлено на ім.»я відповідачів вимогу про погашення кредиту за вихідними № 1003, 1004 від 22.12.2008 р., згідної яких на дату пред»явлення вимоги загальний строк прострочення складає 61 день (а.с.20,23).
Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, 27 та 29 грудня відповідачам особисто вручено рекомендовані листи з вищевказаною вимогою (а.с. 21,24).
Згідно п. 4.3. кредитного договору позичальник зобов»язаний достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом п»яти банківських днів з дня відправлення кредитором письмової вимоги про дострокове погашення заборгованості.
Відповідач ОСОБА_1 не виконала своїх зобов»язань за кредитним договором, не здійснила погашення заборгованості, у зв»язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 27.01.2009 р. всього на суму 223962,15 грн.
Як встановила колегія суддів, відповідачами не оспорюється зазначена сума заборгованості. Посилання відповідача ОСОБА_1 про необхідність застосування до даних правовідносин ст..ст.10,11 ЗУ «Про захист прав споживачів» не ґрунтується на законі, оскільки між сторонами укладена рамкова угода про відкриття кредитної лінії, а не договір про надання споживчого кредиту, права та обов»язки сторін передбачені безпосередньо укладеними договорами. Наслідки у разі прострочення заборгованості передбачені укладеним договором.
Не заслуговують також на увагу посилання відповідача ОСОБА_1 в частині неотримання нею письмової вимоги банку про погашення заборгованості, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення підтверджує зворотнє.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують висновків місцевого суду, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
С У Д Д І :