Справа № 22-Ц-609/06 Рядок 22

Головуючий у І інстанції - Гончарук О.Н. Доповідач - Здрилюк О. І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2006 року                                                                                             місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Расевича С.І

суддів - Русинчука М.М., Здрилюк О.І,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Камінь-Каширського спеціалізованого лісогосподарського підприємства до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Камінь-Каширського районного суду від 04 квітня 2006 року, -

встановила:

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 04 квітня 2006 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно в користь Новочервищанської сільської ради Камінь-Каширського району 940 грн. 07 коп. завданої шкоди незаконною порубкою лісу.

Стягнуто з кожного з відповідачів по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати це рішення і ухвалити нове - про відмову в позові, а також покласти на позивача судові витрати.

Вважає, що судом допущено неповне з*ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що з протоколу про лісопорушення №НОМЕР_1 не вбачається, що він вчинив будь-яке правопорушення, оскільки в протоколі відсутні пояснення лісопорушника та його підпис. Даний протокол не міг бути складений одноособово лісничим ОСОБА_4.

Суд не з'ясував точної загальної маси самовільно зрубаної деревини.

Також судом взято до уваги неправдиві показання свідків зі сторони позивача, але безпідставно не взято до уваги показання його дружини - ОСОБА_7.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з вищенаведених підстав.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що незаконними діями відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища завдано шкоду розмірі 940 грн. 07 коп.. Вказаний факт підтверджується наступним.

З протоколу про лісопорушення №НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 в квадраті ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснив самовільну рубку двох сосен діаметром 40 см і 42 см, об'ємом 0,74 куб.м та 0,95 куб.м відповідно. В даному протоколі зазначено, що лісопорушення було виявлено спільно з дільничним інспектором Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області Надірою А.П. та помічником дільничного Шептуром В.В. (а.с.5-6).

Згідно акту заміру та звірки пнів в квадраті НОМЕР_2 їх розміри становлять 40 см і 42 см відповідно (а.с.7).

Постановою № НОМЕР_3 відповідача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП та накладено штраф в розмірі 85 грн. (а.с.9). Вказана постанова не скасована.

Розмір заподіяної шкоди підтверджується розрахунковою довідкою (а.с. 10) та визначений згідно постанови КМ України № 1164 від 05.12.1996 року «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству».

Факт незаконної порубки дерев відповідачами стверджується показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Заперечення відповідачів проти позову і доводи апелянта суперечливі, оскільки можна заперечувати або сам факт незаконної рубки лісу, або кількість самовільно зрубаної деревини і відповідно розмір збитків.

Пояснення відповідача ОСОБА_2, дані ним в суді першої інстанції непослідовні. Заперечуючи позов, він стверджував, що 21 жовтня 2005 року був вдома, уночі відпочивав (а.с.41/зв.), пізніше пояснював, що був випадок, коли він перевозив деревину від брата (а.с.43). Відповідач ОСОБА_2 не навів жодної причини на підтвердження своїх пояснень про те, що свідки, на його думку, дають неправдиві показання. Крім того ОСОБА_2 пояснив, що раніше притягувався до відповідальності за лісопорушення, має коня у господарстві (а.с.44), що підтверджує показання свідків про те, що самовільно зрубану деревину відповідачі перевозили на підводі.

Суд підставно не взяв до уваги показання ОСОБА_7 - дружини ОСОБА_2, оскільки вона є особою, заінтересованою у вирішенні справи на користь її чоловіка. В судовому засіданні ОСОБА_7 пояснювала, що ОСОБА_2 не вчиняв раніше лісопорушення (а.с.42), що суперечить показанням, даним самим ОСОБА_2.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апелянта про неповне з*ясування та недоведеність обставин справи, про невідповідність висновків суду обставинам справи не стверджуються жодними доказами і є власним тлумаченням обставин справи, а тому колегія суддів не приймає їх до уваги.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому для його зміни чи скасування підстав не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити, а рішення

Камінь-Каширського районного суду від 04 квітня 2006 року в даній справі залишити без

змін.                                          

Ухвала набирає законної сили моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.