10.03.2017 Справа № 756/8778/16-ц

Справа № 756/8778/16-ц

Провадження № 2/756/690/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

за участю секретарів - Дуб В.В., Стесевої М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Одинадцята київської державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири,

в с т а н о в и в:

у липні 2016 року позивач звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Одинадцята КДНК, про визнання права власності на частину квартири.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період перебування в зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_4 було придбано квартиру АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю подружжя. Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частину квартири, однак останній було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки на момент відкриття спадщини шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є його діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3

За таких обставин, позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа Одинадцята КДНК явку свого представника у судове засідання не забезпечила, надіслала на адресу суду заяву, в якій просила розглядати справу без участі представника нотаріальної контори.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

12 жовтня 1991 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено шлюб.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 27 серпня 2001 року ОСОБА_4 придбав у власність квартиру АДРЕСА_1. (а.с.6)

08 липня 2014 року шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 05 грудня 2014 року.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

У відповідності до положень ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За приписами ст. 68 вказаного кодексу розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

За приписами ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У відповідності до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1218 Цивільного кодексу України)

За приписами ст. ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1258 ЦК України встановлена черговість спадкування за законом, а саме: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За приписами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Матеріалами справи підтверджено, що спадщина щодо майна померлого ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після смерті ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися діти спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Також 17 січня 2015 року до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_6, подана в інтересах її малолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій заявник повідомила про намір її малолітньої дочки прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_4 Листом від 20 січня 2015 року № 236/02-14 завідувач Одинадцятої київської державної нотаріальної контори повідомила ОСОБА_6 про необхідність надати документи для підтвердження родинних стосунків з спадкодавцем. Інших заяв від ОСОБА_6 на адресу нотаріальної контори не надходило.

Від ОСОБА_8, яка є матір'ю спадкодавця, надійшла заява, в якій остання повідомила, що відмовляється від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 на користь дочки спадкодавця ОСОБА_2

Заяв від інших спадкоємців не надходило. Заповіт на випадок своєї смерті ОСОБА_4 не залишив.

До складу спадкового майна, серед іншого, увійшла квартира АДРЕСА_1, яка була придбана спадкодавцем на підставі договору купівлі-продажу від 27 серпня 2001 року.

Починаючи з 12 жовтня 1991 року, ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 Органами державної реєстрації актів цивільного стану 08 липня 2014 року зареєстровано запис про розірвання шлюбу, укладеного з позивачем.

Відтак, вказана квартира була придбана спадкодавцем під час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем, а тому в порядку, передбаченому ст. 60 Сімейного кодексу України, така квартира є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на 1/2 частину квартири у позасудовому порядку, оскільки листом завідувача Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ричок Р.М. позивачу було відмовлено у вчинення такої нотаріальної дії, у зв'язку з розірванням шлюбу на момент відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Одинадцята київської державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 68,50 кв.м., у тому числі житлова площа - 44,10 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Шумейко