Справа № 2-1355/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2009 р. Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.
при секретарі Тиводар В.І.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення суми,
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ "Приватбанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 97154,83 гривень. В позовній заяві представник позивача зазначив, що з гідно кредитного договору № МКТWGK01270177 від 13 травня 2005 року боржнику ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 10697.00 доларів США. Відповідно до умов кредитного договору боржник зобов'язався щомісячно сплачувати частину кредиту та відсотки по ньому в період з «30» по «05» число кожного місяця, але до цих пір не погасив заборгованість по кредиту. Відповідач порушив умови договору тобто не повернув частину кредиту та відсотки по ньому в строк вказаний у договорі. Станом на 06.07.2009 року заборгованість по кредитному договору складає 12720.43 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 06.07.2009 року становить – 97154.83 грн., з яких: сума кредиту – 6895.64 дол., відсотки за користування кредитом – 3038.88 дол., щомісячна комісія - 495.00 дол., пеня – 2290.91 дол.. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав. Пояснив, що він дійсно у 2005 році отримав у «Приватбанку» кредит у сумі 10697 доларів США. Деякий час він сплачував кредит, а потім через фінансові труднощі припинив сплату. У серпні 2007 року банк звернувся до нотаріуса, який видав виконавчий напис про звернення стягнення на його майно на суму 40343.24 грв., що і було зроблено нотаріусом. На виконання цього напису виконавчою службою було продано належний йому житловий будинок і кошти отримані за нього були перераховані на поточний рахунок ДВС. Однак не дивлячись на наявність виконавчого напису банк продовжував нараховувати йому відсотки по кредиту, щомісячну комісію та пеню. Крім того у позовну суму він включив суму кредиту – 6895.64 доларів, які по суті уже стягнуті згідно виконавчого напису нотаріуса.
Розглянувши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 13.05.2005 р. між «Приватбанком» та відповідачем було укладено кредитний договір № МКТWGК01270177, згідно якого банк надає ОСОБА_2 кредит у сумі 10697 доларів США, а той, у свою чергу, зобов’язується повернути його до 12.05.2010 р. та своєчасно сплачувати передбачені договором відсотки. Однак ОСОБА_2 належним чином не виконував взяті на себе зобов’язання і 09.08.2007 р. нотаріусом було видано виконавчий напис про стягнення з нього на користь банку 41097.24 грв., що згідно курсу валют на той час було еквівалентно 7988.76 доларам США. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що це була сума непогашеного на той час відповідачем кредиту з відсотками та пенею. Після того, як виконавчою службою на виконання виконавчого напису, за 359600 грв. було реалізовано належний відповідачу будинок, а гроші отримані від реалізації розміщені на депозиті Тячівського відділу ДВС, банк знову звернувся у суд з позовом про стягнення з ОСОБА_2 суми несплаченого кредиту виданого на підставі цього ж договору та відсотків за користування ним у сумі 97154.83 грв., що згідно офіційного курсу НБУ є еквівалентом 12720.43 доларів США. З п. 5.1 кредитного договору вбачається, щ о він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань. Факт звернення банка до нотаріуса з заявою про видачу виконавчого напису про звернення стягнення на майно ОСОБА_2 для забезпечення повернення несплаченої суми кредиту та відсотків за нього, через припинення відповідачем виконувати взяті на себе зобов’язання та отримання такого напису і звернення його до виконання суд розцінює, як припинення банком дії кредитного договору. Суд вважає, що ОСОБА_2 не повинен двічі повертати один і той же кредит, так як у відповідності до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Тому, керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 509 ЦК України суд ,
Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення суми відмовити.
Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви в апеляційний суд Закарпатської області через Тячівський районний суд.
Головуючий: Гримут В.І.