Справа № 2-А-2143/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

         07 липня 2009 року Суддя Лутугинського районного суду Луганської області Шпідько В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної Державної адміністрації про визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області,-

ВСТАНОВИВ:

         24.06.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Лутугинського районного суду з позовом до відповідача УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, в якому послалася на те, що вона має дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. У відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  зазначену допомогу призначив та виплачував як різницю між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 129 грн.. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, вказані норми були визнані неконституційними. Всього за 2007 рік їй не було виплачено допомогу в сумі 316,06 гривень. Позивач просить визнати дії не правомірними, перерахунок та стягнення не доплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років.

    У судове засідання позивач не з’явилася, просила розглянути справу без її участі.

    Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, до його початку надали суду заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі, та заперечення проти позову, в яких посилаються на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році виплачувалася відповідно до законів про Державний бюджет України на відповідні роки в межах передбачених бюджетом коштів, крім того, позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом. У зв’язку з цим просять відмовити в задоволенні позову.

    07 липня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

           Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

           Судом встановлено, що позивач  має дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. Позивач  відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку їй виплачує відповідач УПСЗН Лутугинської районної державної адміністрації.

           Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 нього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

         Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

          Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"
встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей
віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. №  1751 та від 11 січня 2007 р. № 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-ХП, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.  

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача робити перерахунок доплат на майбутнє - до 18.07.2009 року, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на  виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому робити перерахунок доплат за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

           Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України  , -

ПОСТАНОВИВ:

           Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту  населення Лутугинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, перерахування та стягнення недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області  задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту  населення Лутугинської районної Державної адміністрації  щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної Державної адміністрації перерахувати на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року на підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі 2679,50 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

           Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

    Суддя: