ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" жовтня 2009 р.Справа № 13/1623
За позовом Приватного підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 с. Висока Піч Житомирського
району Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Зіньківський
пивзавод” с. Зіньків Віньковецького району
про стягнення суми 48 076,86 грн.
Суддя Матущак О.І.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_3 по довіреності від 17.03.2009р.
відповідача: не з’явився
Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 48 076,86 грн., з якої 47 184,00 грн. основного боргу за поставлений товар у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки № 107 від 18.06.2009р., 881,63 грн. пені згідно п. 5.1 зазначеного договору, 518,02 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 11,63 грн. 3% річних відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання у –третє не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованими листами, причини неявки суду не повідомив. При цьому, можливість відкладення розгляду справи відсутня, у зв’язку із закінченням 2-х місячного строку розгляду справи згідно ст. 69 ГПК України, з урахуванням поштового перебігу, а також з урахуванням того, що попередніми ухвалами від 22.09.2009р. та 07.10.2009р. розгляд справи вже відкладався за клопотаннями відповідача, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається на підставі наявних у ній документів.
Розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне:
18.06.2009р. між сторонами було укладено договір поставки № 107.
У відповідності до п. 1.1 укладеного договору, позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання передати (поставити) відповідачу (покупцю) пакувальні матеріали або гідравлічну та пакувальну техніку в асортименті, а відповідач зобов’язаний прийняти і оплатити їх вартість.
Згідно п. 4.3 зазначеного договору, оплата вартості товару, що постачається повинна здійснюватись на умовах відтермінування платежу протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження товару зі складу.
На виконання умов договору, позивачем передано відповідачу товар на суму 52 184,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТО-0000952 від 19.06.2009р., який уповноважений представник відповідача отримав на підставі довіреності № 701364 від 19.06.2009р., а також засвідчив своїм підписом на видатковій накладній.
Відповідач своїх договірних зобов’язань щодо проведення розрахунків за отриманий товар належним чином та в установлений термін не виконав, оплативши його лише частково у сумі 5 000 грн.
Таким чином, станом на день подання позивачем позову до господарського суду у відповідача існує заборгованість перед позивачем за отриманий товар у сумі 47 184 грн.
Крім цього, згідно п. 5.2 вказаного вище договору, за несвоєчасне проведення розрахунків за отриманий товар, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.
Таким чином, позивачем правомірно нараховано відповідачу та пред’явлено до стягнення суму 881,63 грн. пені за період з 13.07.2009р. по 12.08.2009р.
Також, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, у відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 518,02 грн. за період з червня по липень місяці 2009р. та 11,63 грн. 3 % річних за період з 13.07.2009р. по 12.08.2009р.
Проте, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено, що заявлена до стягнення позивачем в позовній заяві сума 518,02 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції не внесена в загальний розмір заборгованості та відповідно на зазначену суму не сплачено державного мита.
Приймаючи рішення господарським судом враховується, що згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
У відповідності до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку що позов в частині стягнення суми 47 184,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 881,63 грн. пені та 11,63 грн. 3% річних заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню.
В решта суми 518,02 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у позові належить відмовити зважаючи на зазначені вище обставини.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов’язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим та задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 549, п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. ст. 44, 49, 75, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Зінківський пивзавод” с. Зіньків, вул. Ватутіна, 5 Віньковецького району (код ЄДРПОУ 31571108) на користь приватного підприємця –фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (іден. код НОМЕР_1) суму 47 184,00 (сорок сім тисяч сто вісімдесят чотири гривні 00 коп.) основного боргу за поставлений товар, 881,63 (вісімсот вісімдесят одна гривня 63 коп.) пені, 11,63 (одинадцять гривень 63 коп.) 3% річних, 475,58 (чотириста сімдесят п’ять гривень 58 коп.) державного мита, 233,45 (двісті тридцять три гривні 45 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решта суми позову 518,02 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції відмовити.
Копії рішення надіслати в адреси позивача та відповідача.
Суддя