Справа № 11- 478/ 09 Головуючий у 1 інстанції Пономарьова О.М.
ч.1 ст. 364 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
м. Луцьк 16 жовтня 2009 року
Колегія суддів судової палати апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді Хлапук Л.І.,
суддів Пазюка О.С., Міліщука С.Л.,
з участю прокурора Смолюка Б.С.,
засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, потерпілого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду від 30 червня 2009 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Боремель Млинівського району, Рівненської області, житель м. Луцька Волинської області, не судимий, засуджений
- за ч. 1 ст. 172 КК України до штрафу в сумі 510 грн.,
- за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в сумі 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 1 рік,
- за ч.1 ст.364 КК України - до 1 року виправних робіт з відрахуванням від заробітку в дохід держави 10% з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 1 року виправних робіт з відрахуванням від заробітку в дохід держави 10% з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 1 рік.
Стягнено з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 250 грн. та моральної шкоди - 500 грн., в решті позову відмовлено, стягнено в дохід держави - судові витрати по справі в сумі 1523, 71 грн.
Вироком вирішено долю речових доказів.
ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що, працюючи генеральним директором ТзОВ "Ківерцівський механічний завод", допустив грубе порушення законодавства про працю. В порушення вимог ст. 49 КЗпП України в період з 24 березня по 30 липня 2008 року, спочатку відмовив ОСОБА_3 безоплатно видати довідку про його роботу у шкідливих умовах праці. А потім, зловживаючи своїм службовим станом, умисно, з корисливих мотивів, висунув перед дружиною останнього ОСОБА_5 вимогу внести на рахунок даного ТзОВ гроші в сумі 19890 грн., які мали перераховуватись до Пенсійного фонду України в якості обов'язкового платежу за виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3 А 30.07.2008 року отримав від ОСОБА_5 2000 євро, які згідно офіційного курсу НБУ становили 15217,52 грн., чим заподіяв істотну шкоду ОСОБА_3
Прийнявши дані кошти, умисне склав 30.07.2008 року завідомо неправдиві офіційні документи: прибутковий касовий ордер №130 та квитанцію до нього про прийняття від ОСОБА_3 14400 грн. нібито за надані послуги. Підробив в даних документах підпис головного бухгалтера Мельничук А.М., та видав їх ОСОБА_5
В своїх апеляціях:
- прокурор, який приймав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеності вчиненого і кваліфікації дій ОСОБА_1, не погоджується з призначеним засудженому покарання. Прохає вирок скасувати, призначивши покарання за ч. 1 ст. 172 КК України у виді виправних робіт, за ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 2 роки та за ст. 70 КК України – у виді обмеження волі на 2 роки 6 місяців з позбавленням вищевказаного права та на підставі ст. 75 КК України призначити іспитовий строк;
- потерпілий ОСОБА_3 посилається на невірну кваліфікацію судом дій ОСОБА_1 На не взяття до уваги та не спростування його показань про те, що ОСОБА_1 за безоплатну довідку про його роботу на підприємстві, спочатку вимагав у нього хабар в сумі 5000 доларів США, а потім отримав його у вигляді 2000 євро, завуалювавши це неправдивим касовим ордером про оплату ненаданих послуг. При цьому суд засудив ОСОБА_1 за менш тяжкі злочини, ніж той насправді вчинив, та призначив надто м'яке покарання. Крім того вважає, що часткове задоволення цивільного позову, відшкодування заподіяної моральної шкоди не відповідає характеру завданої злочином моральної травми і є надто малим. Просить вирок скасувати та направити справу на додаткове розслідування;
- засуджений ОСОБА_1 посилається на відсутність в його діях складу будь-якого злочину, оскільки судом не зібрано доказів того, що він виготовив фіктивні квитанцію та касовий ордер, які підписав за головного бухгалтера ТзОВ, та видав їх ОСОБА_3 Вважає, що трудових прав даного потерпілого не порушував, оскільки на момент видачі вищевказаного документу той в ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" не працював, в трудових відносинах з ним не знаходився, права на пільгову пенсію не мав. Вказує про відсутність даних щодо його наміру привласнити сплачені Жиліч кошти та наявність корисливих мотивів. Вважає, що всі його дії викликані інтересами служби. Крім того при розгляді справи суд допустив істотні порушення норм процесуального права, коли після перепред’явлення обвинувачення не провів судових дебатів. Прохає вирок скасувати і постановити новий, яким виправдати його.
Заслухавши доповідача, який доповів суть справи і доводи апеляцій, потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які підтримали свою та прокурора апеляції, засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, які заперечив проти апеляцій вищевказаних осіб, підтримавши апеляцію засудженого, міркування прокурора про постановлення нового вироку щодо засудженого з залишенням визначеної судом кваліфікації його дій та з призначенням більш суворого покарання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що всі апеляції підлягають до часткового задоволення.
В силу ст.323,334 КПК України вирок повинен бути законним і обґрунтованим на тих доказах, які всебічно і повно розглянуті в судовому засіданні, а мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням способу вчинення злочину, його мотивів. форми вини.
На думку судової колегії вирок щодо ОСОБА_1 постановлений судом з порушенням вищевказаних вимог закону.
Зокрема, обов’язковою складовою частиною суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, є корисливий мотив. ОСОБА_1 вмінялось вимагання і отримання від ОСОБА_3 за видачу довідки про роботу в Ківерцівському механічному заводі, плати, з метою компенсації співвласникам заводу виплат до Пенсійного фонду України.
Суд, визнаючи засудженого винним у зловживанні службовим станом, не лише не вказав у вироку, в чому полягав корисливий мотив, а й не вияснив його наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1
Інкримінуючи тому виготовлення і видачу завідомо неправдивих документів: прибуткового касового ордеру і квитанції до нього, суд не навів у вироку доказів винуватості засудженого в даному злочині. Не спростував твердження засудженого про його непричетність до підроблення цих документів.
Не знайшло свого спростовання з наведенням відповідних мотивів у вироку і твердження потерпілого ОСОБА_3 про вчинення засудженим більш тяжкого злочину, ніж йому було вмінено, оскільки ОСОБА_1 спочатку вимагав за видачу йому довідки про роботу з шкідливими умовами праці на підприємстві хабар в 5 тисяч доларів США, а пізніше погодився і отримав за це 2 тисячі євро.
Не дано оцінки і тому факту, що в перерахунку на національну валюту України отримана засудженим сума складала 15217 грн. 52 коп., а в приходному касовому ордері та квитанції до нього було оприбутковано лише 14400 грн.
Визнаючи засудженого винним в грубому порушенні законодавства про працю через оплатну видачу ОСОБА_3 довідки про його роботу всупереч вимог ст. 49 КЗпП України, суд не звернув уваги та не дав оцінки тому факту, що ця правова норма регулює правовідносини між працедавцем і працівником, а даний потерпілий ніколи не був працівником ТзОВ "Ківерцівський механічний завод". Тим самим не було спростовано твердження засудженого про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України.
В порушення вимог ст.334 КПК України не наведено у вироку і мотивів з посиланням на норми матеріального права вирішення заявленого потерпілим ОСОБА_3 цивільного позову.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд після проведення судових дебатів за клопотанням прокурора поновив судове слідство, в ході якого прокурором перепред’явлено ОСОБА_1 обвинувачення. Однак, всупереч вимог ст. 277 КПК України суд не допитав засудженого по новому обвинуваченню, не вияснив у потерпілого, чи підтримує той обвинувачення в новому обсязі. В ході судових дебатів в порушення ст. 326, 318 КПК України прокурор не виступив з обвинувальною промовою, остання була лише приєднана судом до справи в письмовому вигляді, що позбавило засудженого можливості здійснити свій повноцінний захист від обвинувачення.
Допущені судом першої інстанції порушення вимог матеріального і процесуального права істотно вплинули на законність і обґрунтованість постановленого щодо ОСОБА_1 обвинувального вироку. Вони позбавляють апеляційний суд можливості самому розглянути дану кримінальну справу і винести по ній вирок, як про це прохають засуджений та прокурор.
Тому, з врахуванням наведеного, вирок підлягає до скасування, а справа – направленню на новий судовий розгляд. В його ході шляхом ретельного допиту підсудного, потерпілих, свідків, дослідження інших доказі з дотриманням вимог КПК України, необхідно встановити обставини справи, вирішити питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 того чи іншого складу злочину і, в залежності від цього, призначити у відповідності з ст. 65 КК України покарання.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати –
х в а л и л а :
Апеляції засудженого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, прокурора, який приймав участь у розгляді справи задовольнити частково.
Вирок Ківерцівського районного суду від 30 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу – направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Хлапук Л.І.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, Остапука В.О., який підтримав апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
У відповідності з ст.ст. 323, 334 КПК України вирок повинен бути законним і обґрунтованим на досліджених в судовому засіданні доказах. А мотивувальна його частина повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з розкриттям як його об'єктивної, так і суб'єктивної сторони.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого Остапука Валерія Олександровича задовольнити частково.
Вирок Камінь-Каширського районного суду від 28 травня 2009 року щодо нього скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд в той де суд в іншому складі суддів.
Головуючий
Судді