Справа № 11-496/09                                    Головуючий у 1 інстанції Сарапін Г.С.

ч.ч.2, 3 ст.185 КК України                         Доповідач Хлапук Л.І.

                                             У  Х  В  А  Л  А

                                        і м е н е м  У к р а ї н и

м. Луцьк                                                                                   20 жовтня 2009 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді Хлапук Л.І.,

суддів Міліщука С.Л., Матвієнко Н.В.,

з участю прокурора Смолюка Б.С.,

захисника: ОСОБА_1.,

засудженого: ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому зсіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2. та його захисника ОСОБА_1. на вирок Володимир-Волинського міського суду від 14 серпня 2009 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і житель        м. Володимир-Волинський Волинської області, несудимий,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець і житель        м. Володимир-Волинський Волинської області, несудимий, -

засуджені за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців обмеження волі кожен, за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – до 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, щляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_2 і ОСОБА_3. призначено остаточне покарання 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці обмеження волі кожному.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець і житель м. Володимир-Волинський Волинської області, несудимий, -

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців обмеження волі.

Вироком вирішено долю речових доказів.

                                                  в с т а н о в и л а :

Засуджені визнані винними у вчинені наступних злочинів.

ОСОБА_2. та ОСОБА_4. за попередньою змовою між собою групою осіб вчинили повторні крадіжки чужого майна, поєднані з проникненням у сховище. А саме: між 14 год. та 18 год. 13 травня 2009 року, проникнувши на охоронювану територію військового полігону військової частини А-2331, між містом Володимир-Волинський та с. Верба Володимир-Волинського району, таємно викрали дві металеві рейки Р-18 довжиною по 8 метрів кожна, вартістю 1 344 грн., належні даній військовій частині. А 15 травня 2009 року між 13 год. і 16 год. 30 хв. вони за попередньою змовою з ОСОБА_3 звідти ж таємно викрали три такі ж самі металеві рейки, вартістю 3 016 грн.

Крім того, 03 червня 2009 року, біля 15 год., на вул. Цинкаловського, поблизу магазину "Смак" м. Володимир-Волинський, ОСОБА_2. та ОСОБА_3., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, застосувавши насильство, яке не було небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_5., відкрито викрали у нього мобільний телефон "Самсунг-Е530" з навушниками та сімкарткою, завдавши даному потерпілому збитки на 325 грн.

В своїх апеляціях засуджений ОСОБА_2. та його захисник ОСОБА_1., не оспорюючи вчинення даним засудженим таємних крадіжок чужого майна, вказують про його неучасть в пограбуванні ОСОБА_5. Просять вирок скасувати та обрати ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Засуджені ОСОБА_3. та ОСОБА_4. вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і виклав доводи апеляцій, апелянтів – засудженого ОСОБА_2. та його захисника ОСОБА_1., які апеляції підтримали, міркування прокурора про залишення вироку без зміни та заміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою на підписку про невиїзд, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають.

Вчинення ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб таємної крадіжки чужого майна, належного військовій частині А-2331, стверджується дослідженими судом доказами і не оспорюється апелянтами. Ці дії ОСОБА_2. правильно кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 185 КК України .

В судовому засіданні знайшла своє ствердження і винуватість                ОСОБА_2. в пограбуванні ОСОБА_5. з застосуванням до нього насильства, що не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3

Так, сам потерпілий ОСОБА_5. заявляв, що 03 червня 2009 року        ОСОБА_2. та ОСОБА_3. спочатку вимагали у нього гроші на придбання спиртного, а пізніше відкрито викрали у нього мобільний телефон з сімкартою та навушниками. При цьому ОСОБА_2. штовхнув його, а ОСОБА_3. вдарив в обличчя.

Його показання ствердили і самі засуджені ОСОБА_2. та ОСОБА_3. Заявили, що дійсно застосовували до даного потерпілого насилля. ОСОБА_2. при цьому забрав у потерпілого навушники до мобільного телефону і сімкартку. Саме йому ОСОБА_3. на місці події передав вирваний з рук потерпілого мобільний телефон.

Обоє засуджених стверджують, що в час злочину знаходилися у стані алкогольного сп'яніння.

Обставини його вчинення встановлені повно і об'єктивно. Дії ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно, як повторний грабіж, вчинений за попередньою змовою групою осіб, що був поєднаний з насильством, яке не було небезпечне для життя і здоров'я потерпілого.

Покарання даному засудженому призначено судом у відповідності зі статтею 65 КК України, з врахуванням того, що ним вчинено два тяжких злочини, один з яких – у стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою покарання обставиною. Враховано і особу засудженого, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за дрібні крадіжки, появу у громадському місті в нетверезому стані, тривалий час знаходиться на обліку в правоохоронних органах, як особа, схильна до правопорушень і злочинів. А тому суд підставно не призначив йому покарання з відстрочкою виконання вироку, як про це просять апелянти, вважаючи, що той повинен відбувати його реально.

Одночасно судом враховано і ряд пом'якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів: признання і розкаяння         ОСОБА_2. у них, добровільне відшкодування його матір'ю заподіяної шкоди, через що потерпілі прохали суворо не карати засудженого, його виховання в бідній, неблагополучній сім'ї.В зв'язку з чим призначено даному засудженому відбуття   покарання, більш м'якого виду, ніж передбаченого законом.

 В зв'язку з цим судова колегія вважає, що призначене судом ОСОБА_2 покарання  у виді обмеження волі сприятиме його перевихованню, залученню до суспільно-корисної праці та запобіганню нових злочинів.

Враховуючи характер цього покарання, те, що воно не пов'язане з позбавленням волі, стан здоров'я засудженого,   колегія суддів вважає за можливе змінити йому міру запобіжного заходу з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з залу суду.

Керуючись ст.ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати –

                                                       у х в а л и л а :

Апеляції засудженого ОСОБА_2. та його захисника ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду від  14 серпня 2009 року щодо нього в частині кваліфікації дій і призначеного покарання - без зміни.

В порядку ст. 365 КПК України даний вирок в частині обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити: з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти із залу суду.

В останній частині вирок залишити без зміни.

Головуючий                   /підпис/                                   Хлапук Л.І.

Судді                            /підписи/                                   Міліщук С.Л.

                                              Матвієнко Н.В.

                                            Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                                        Хлапук Л.І.