ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

14 жовтня 2009 р.                                                                                   № 5020-9/270  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

розглянувши матеріали

касаційної скаргиМалого приватного підприємства "Ажур"

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2009р.

у справі№5020-9/270 господарського суду м. Севастополя

за позовомПрокурора Балаклавського району м. Севастополя  в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

доМалого приватного підприємства "Ажур"

прозобов'язання повернути орендоване майно

ВСТАНОВИВ:

 Касаційна скарга Малого приватного підприємства "Ажур" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2009р.у справі №5020-9/270  подана до Вищого господарського суду України  з порушенням вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з  частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги, зокрема, додаються докази сплати державного мита. Поряд з цим статтею 46 названого Кодексу визначено, що державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі встановленому Законодавством.

Порядок і розміри сплати Державного мита регулюються Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. №7-93.  

За змістом підпункту г) пункту 2 статті 3 зазначеного Декрету державне мито з апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів  справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

 Рішенням господарського суду м. Севастополя від 02.06.2009р., залишеного без змін оскарженою постановою,  з відповідача стягнуто  в доход  Державного бюджету державне мито в сумі 1636 грн..

До касаційної скарги додана квитанція  від 04.09.2009 року про  сплату держмита лише в сумі 200 грн.,  тому вказана квитанція не приймається судовою колегією як належний доказ сплати держмита, оскільки позивач просить скасувати судові рішення в повному обсязі.

Вказані обставини є підставою для повернення поданої касаційної скарги відповідно до пункту 4  частини першої  статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд із наведеним касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку з  урахуванням вимог статтей 53, 110, 111   цього Кодексу.

Тобто, повторно звертаючись до касаційної інстанції після виправлення недоліків зазначених у даній ухвалі та дотримавшись при цьому порядку подання касаційної скарги визначеному ст. 109 Кодексу та всіх приписів статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту скарги, скаржник повинен подати клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційного скарги, із зазначенням причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4  частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України          

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Ажур" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2009р.у справі №5020-9/270 повернути скаржнику  без розгляду.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя
Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.