ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 р. № 5/031-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивачаГоловченка І.М. дов. №18 від 02.07.2008 р.
відповідачаМочинського А.Р., Мусієнко Н.В. дов. №1247 від 05.03.2008 р.
третьої особине з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2009 р.
у справі№5/031-08 господарського суду Київської області
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Майбел"
доСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
третя особа ОСОБА_2
простягнення 302 057,47 грн.
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) "Майбел" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (надалі СПД) ОСОБА_1 про стягнення 302 057,47 грн., в тому числі 297 757,47 грн. вартості пошкодженого пожежею вантажу, 2 500 грн. витрат на проведення експертизи, 1 800 грн. штрафу за порушення строків доставки вантажу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.09.2008 року (суддя Подоляк Ю.В.) з посиланням на ст. ст. 909, 924, 929, 934 Цивільного кодексу України в позові відмовлено з тих підстав, що укладений між сторонами договір перевезення є по суті договором експедирування, а оскільки відповідач безпосередньо не здійснював перевезення, то не зобов'язаний відповідати перед клієнтом за пошкодження вантажу.
За апеляційною скаргою ЗАТ "Майбел" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2009 року (судді: Жук Г.А., Агрикова О.В., Мазур Л.М.) скасоване, позов задоволений, з СПД ОСОБА_1 на користь ЗАТ "Майбел" стягнуто 297 757,47 грн. вартості пошкодженого пожежею вантажу, 2 500 грн. витрат на проведення експертизи, 1 800 грн. штрафу за порушення строків доставки вантажу. Відповідно розподілені судові витрати.
Постанова мотивована тим, що укладений між сторонами договір містить елементи як договору перевезення так і договору експедирування, тому відповідач був зобов'язаний забезпечити збереження вантажу в дорозі, пожежа сталася під час перевезення через несправність електропроводки в автомобілі, що перевозив вантаж, а відтак перевізник (експедитор) повинен відшкодувати збитки –вартість втраченого вантажу.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, СПД ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 908, 925, 929 Цивільного кодексу України, ст. 47 Статуту автомобільного транспорту України, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Скаржник мотивує доводи скарги тим, що апеляційний господарський суд належним чином не з'ясував правову природу укладеного між сторонами договору, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права до спірних правовідносин.
У відзиві на касаційну скаргу позивач ЗАТ "Майбел" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову –без зміни, як таку, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 01.05.2006 року між ЗАТ "Майбел" (Замовник) та СПД ОСОБА_1 (Перевізник) укладений договір №1/05 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого Перевізник зобов'язався за домовленістю з Замовником подавати під загрузку справний транспорт для перевезення вантажу за маршрутом і в строки , погоджені з Замовником. При цьому перевізник несе ризики збереження вантажу з моменту одержання до видачі отримувачу. За неналежне виконання зобов'язання, сторона що його порушила сплачує іншій стороні пеню.
Відповідно до заявки від 14.11.2007 року для перевезення придбаного позивачем у ТОВ "Тетра Пак" товару –пакувального матеріалу в палетах вагою 10 т. об'ємом 40 куб. м. на умовах Франко-перевізник (Інкотермс 2000) СПД ОСОБА_1 надав автомобіль марки "Сканія", державний номер НОМЕР_1, державний номерний знак причепа НОМЕР_2, водій ОСОБА_3. Згідно з заявкою даний рейс виконував ПП ОСОБА_2 через експедиторську фірму ПП ОСОБА_4, що підтверджується рахунками-фактурами виписаними позивачу продавцем –ТОВ "Тетра Пак" та товарно-транспортною накладною.
Під час перевезення вантажу сталася пожежа, що підтверджується актом від 15.11.2007 року, з якого вбачається, що пожежа виникла в кабіні автомобіля марки "Сканія", державний номер НОМЕР_1, державний номерний знак причепа НОМЕР_2, водій ОСОБА_3, о 6 год.35 хв. та ліквідована о 7 год. 14 хв.
В результаті вантаж з ознаками пошкодження та втрат був доставлений в пункт призначення лише 23.11.2007 року (замість 19.11.2007) автомобілем "Краз" НОМЕР_3, причіп НОМЕР_4, водієм ОСОБА_5
Висновком експерта №О-1244 від 29.11.2007 року встановлено, що доставлений товар – пакувальний матеріал для харчових продуктів пошкоджений пожежею настільки, що не може використовуватись за призначенням.
ЗАТ "Майбел" 30.11. 2007 року направив СПД ОСОБА_1 претензію, в якій просило відшкодувати збитки в розмірі 297 757,47 грн. вартості пошкодженого пожежею вантажу, 2 500 грн. витрат на проведення експертизи, 1 800 грн. штрафу за порушення строків доставки вантажу. Претензія залишена без задоволення, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Апеляційний господарський суд встановив, що укладений між сторонами договір, на підставі якого виникли спірні правовідносини, містить у собі елементи договору перевезення та експедирування.
Основним же доводом касаційної скарги є те, що на думку скаржника названий договір є договором експедирування, що звільняє відповідача від відшкодування збитків, які виникли при перевезенні вантажу іншим перевізником.
Правовідносини, пов'язані з транспортним екпедируванням, регулюються положеннями глави 65 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 929 названої глави Цивільного кодексу України:
1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
2. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
3. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Статтею 934 зазначеного Кодексу встановлена відповідальність експедитора перед клієнтом за договором транспортного експедирування відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Як вбачається з наведеного договір експедиції може містити елементи кількох видів договорів, зокрема перевезення, доручення, підряду, зберігання, що і мало місце в даному випадку.
Разом з тим, з урахуванням відсилочної (бланкетної) норми статті 934 Цивільного кодексу України за порушення (неналежне виконання) зобов'язань за договором транспортного експедирування Експедитор несе відповідальність у тому числі у вигляді відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання (ст. 623 Кодексу).
З встановлених апеляційним господарським судом обставин вбачається, що перевізником (експедитором) неналежно виконані зобов'язання щодо збереження вантажу під час перевезення, що призвело до пошкодження вантажу (практичної його втрати), строки доставки також порушені, тому з урахуванням норм наведеного законодавства та умов договору, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2009 р. у справі №5/031-08 залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.