ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 квітня 2017 року Справа № 914/2376/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_4

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від20.02.2017

у справі№914/2376/16

Господарського судуЛьвівської області

за позовомДепартаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради

доФізичної особи підприємства ОСОБА_4

простягнення заборгованості та зобов'язання звільнити займану земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.2016 провадження у справі щодо стягнення 225758,28 грн. припинено, а решту позовних вимог задоволено, зобов'язано Фізичну особу підприємства ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку.

Це рішення суду залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, та передбачає, що обрахування розміру сплати судового збору здійснюється особою, яка звертається у суд із відповідною заявою, скаргою.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, повністю.

Отже судовий збір підлягає сплаті як у тій частині, у яким спір вирішено по суті, так і у частині припинення провадження у справі.

Крім того, Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Аналогічна правова позиція викладена в підпункті 2.15 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги, додана квитанція від 14.03.2017 про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Отже касаційна скарга підлягає поверненню у зв'язку із не поданням до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі Господарського суду Львівської області №914/2376/16, повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук