ПОСТАНОВА    

Справа № 2  - а - 2264 /2009  

і м е н е м    УК Р А Ї Н И  

22 жовтня     2009 року               місто Сімферополь  

  Центральний районний суд  м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим в складі:  

Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі  Боровікової І.Ю.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 Пантелєєвіча до інспектора ДПС ВДАЇ м. Алушта ОСОБА_2, Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності  та закриття провадження по адміністративної справі  

  встановив:  

  Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що 17.06.2009 р. постановою  інспектора дорожно – патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції м. Алушта він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 КпАП України, вважає що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідає дійсності, оскільки прилад «Візир» працював не в автоматичному режиму, тобто така фіксація не відповідає вимогам закону, в постанові відсутні відомості виміряної швидкості саме його автомобілю, крім того в постанові відсутні відомості, хто саме керував автомобілем, оскільки вин видав довіреність на управління автомобілем іншої людині, яка має талон на управління транспортним засобом і також мала можливість управляти вказаним автомобілем під час фото фіксації, при цьому протокол про адміністративне правопорушення з метою встановити хто саме керував автомобілем. Оскільки копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності він отримав 18.08.2009 р., просить суд поновити строк на оскарження постанови від 17.06.2009 р., крім того просить суд скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч.1 КпАП України від 17.06.2009 р. , провадження по справі закрити.  

  Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі доручення, належним чином оформленого,  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні по мотивам, викладеним в позовної заяві, пояснив, що саме він керував автомобілем за довіреністю, на нього виписаний тимчасовий талон на керування вказаним автомобілем.  

Представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі доручення, належним чином оформленого, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була складена на власника автомобіля, що відповідає вимогам закону, при цьому власник автомобіля не звернувся до ДАІ та не оскаржив вказану постанову з тих підстав, що автомобілем керував не власник, а інша особа, вважає, що постанова була складена правомірно.  

Судом встановлено, що постановою від 17.06.2009 р. позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КоАП України та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі  300 грн.  

  Мотивами незгоди з даною постановою позивач вказав ту обставину, що крім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ніяких доказів скоєння ним правопорушення за ст. 122 ч.1 КоАП України не має,  відповідач не склав протокол про адміністративне правопорушення, не вказав хто саме керував автомобілем, не має доказів того, що швидкість на фотографії вказана саме його автомобіля, а не іншого автомобіля. Крім того мотивами незгоди з вказаною постановою позивач вказав ту обставину, що автомобілем керував не він, а ніша особа, яка правомірно володіла транспортним засобом.  

  Судом встановлено, що позивачем 06.02.2009 р. виданий тимчасовий талон на керування транспортним засобом на  ім’я ОСОБА_3, сам ОСОБА_3, який є представником позивача підтвердив тій факт, що під час фото фіксації саме він міг керувати транспортним засобом, оскільки позивач видав на його ім’я довіреність на керування транспортним засобом, крім того представник позивача підтвердив ту обставину, що він фактично придбав вказаний автомобіль у позивача та керував за дорученням.  

  Тобто, суду фактично доведений тій факт, що під час фото фіксації автомобілем фактично керувала інша особа, яка правомірно володіла вказаним автомобілем, але відносно якої протокол не складався, особа якої встановлена не була.  

  Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах о протиправності рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок по доказуванню правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності полягає на відповідачі, якщо він заперечує проти позову, тобто встановлена презумпція вини суб’єкту владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого були оскаржені  - тобто усі приведені позивачем обставини справи о рішенні, діях чи бездіяльності відповідача – суб’єкта владних повноважень відповідають дійсності, поки відповідач їх не спростує.  

  Оскільки до теперішнього часу відповідачем не надані яки - б  не - будь дані, яки свідчать про правомірність його дій відносно притягнення до адміністративної відповідальності власника автомобіля, тобто усі дані наведені суду позивачем про обставини складення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідають дійсності.  

  Таким чином, судом в судовому засіданні встановлений тій факт, що до адміністративної відповідальності притягнута особа, яка не скоювала правопорушення, не керувала транспортним засобом при фото фіксації , в матеріалах справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності  відсутні докази скоєння саме позивачем вказаного правопорушення , а відповідачем іншого суду доведено не було, тобто оскаржу вальна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.  

  Позовні вимоги позивача щодо закриття провадження по адміністративній справі задоволенню не підлягають, оскільки питання щодо закриття провадження по справі не входить в компетенцію суду.  

  Позивач не ставив питання щодо стягнення з відповідача судових витрат.  

  На підставі ст. 251, 252, 279, 280, 283, 285, 287, 288 КпАП України,   керуючись  ст. ст. 11, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України,    суд    

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 Пантелєєвіча до інспектора ДПС ВДАЇ м. Алушта ОСОБА_2, Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по адміністративній справі – задовольнити частково.  

  ОСОБА_1 Пантелєєвічу відновити термін на оскарження постанови від 17.06.2009 р.  про притягнення до адміністративної відповідальності.    

  Скасувати постанову АК 126154 від 17.06.2009 р. , винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Алушта ОСОБА_5 про притягнення до адміністративній відповідальності ОСОБА_1 Пантелєєвича за ст. 122 ч.1 КпАП України.  

  ОСОБА_1 Пантелєєвичу в решті заявлених вимог – відмовити.  

  Рішення може бути оскаржено до Севастопольського адміністративного апеляційного суду  через Центральний районний суд м . Сімферополя шляхом подачі  в 10 – денний  строк з дня виготовлення рішення в повному об’ємі  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів  після подання  заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя:  

  Суддя: