СПРАВА №2-4287/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

(ЗАОЧНЕ)  

13 жовтня 2009 року                                                                                  м. Сімферополь  

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:  

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,  

при секретарі:  Шамієвій С.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,  

ВСТАНОВИВ:  

01.07.2009 року директор Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5   про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання, мотивуючи позов наступним.  

Позивач є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства, регулярно і в повному обсязі надавало послуги з водопостачання  і водовідведення відповідачам, що проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначена квартира не обладнана водолічильником, а тому оплата за споживання води проводиться по нормах,  затверджених виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, № 538 від 11.04.1997 року. У квартирі проживає 6 споживачів. Відповідачі належним чином не проводять оплату послуг з водопостачання, внаслідок чого у період з 01.06.2008 року по 01.06.2009 року утворилась заборгованість у розмірі 707 грн 97 коп, які позивач просить стягнути на його користь.  

Відповідачі у судове засідання не з’явились,  про час та місце розгляду справи повідомлені  належним чином, про причини неявки суд не повідомили.  

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.  Представнику позивача роз’яснено, що у випадку проведення заочного розгляду справи він позбавляється  права змінити предмет або підстави позову, а також розмір позовних вимог. Крім того, роз’яснені особливості оскарження заочного рішення суду, передбачені ст. 228 ЦПК України.  

Судом на місці винесено ухвалу про проведення заочного розгляду цивільної справи.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, проаналізувавши і оцінивши  надані сторонами докази у їх сукупності,  суд  дійшов  висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.  

Відповідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60  ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.  

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносин.  

Наймачем квартири № 17 будинку 26 у  м.Сімферополі  по вул. 60 Років Жовтня є ОСОБА_1,  що підтверджується копією лицевого рахунку № 81387, виданого КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (а.с. 3). У цьому ж рахунку зазначено, що квартира обладнана водопроводом і каналізацією, тобто  здійснюється водопостачання і водовідведення. У період з 01.06.2008 року по 01.06.2009 року, за який утворилась заборгованість з послуг за водопостачання і водовідведення, про що зазначає позивач, відповідачі разом з іншими мешканцями проживав у зазначеній квартирі, що підтверджується датою прописки у лицевому рахунку (а.с. 3). Зазначена квартира не обладнана водолічильником, а тому оплата за споживання води проводиться по нормах,  затверджених виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, № 538 від 11.04.1997 року. У квартирі проживає 6 споживачів.  

Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі.  

  Спірні правовідносини виникли до набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року (до 01.01.2004 року) і продовжують існувати на даний час.  

В зв’язку з таким, під час виникнення між сторонами  правовідносин діяв ЦК Української РСР в редакції 1963 року, права і обов’язки за цими правовідносинами продовжують існувати після набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року (з 01.01.2004 року).  

Відповідно до п.4 ч.2  Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції  2003 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.  

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе  застосувати до правовідносин, що виникли між сторонами,  норми ЦК України у редакції  2003 року.  

У матеріалах справи відсутні докази про укладення між сторонами договору на отримання послуг з водопостачання і водовідведення.  

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року визначено обов’язки споживача та виконавця житлово – комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг  у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання житлово – комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово – комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.  

Обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово – комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків.  

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово – комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін (ухвала Верховного Суду України від 06.02.2008 року за позовом ДП «Моноліт-Сервіс» ТОВ Будівельна фірма «Моноліт» до Б.)  

Виходячи із загальних начал та змісту цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту та статті 642 ЦК України, з урахуванням того, що позивач надавав відповідачам послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач, у свою чергу їх приймав та претензій щодо їхньої якості не заявляв, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин статті 526, 610, 614 ЦК України, які регламентують загальні умови виконання зобов‘язання, правові наслідки та відповідальність за порушення зобов‘язання.    

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.      

Згідно зі ст.. 64, 68 ЖК України повнолітні члени сім’ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають з договору найму, в тому числі з оплати комунальних послуг.  

У разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).  

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини, позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» підлягають задоволенню в повному обсязі у частині позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. У позові до ОСОБА_5 необхідно відмовити. Оскільки остання є неповнолітнєю.  

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі,  питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.  

З відповідачів підлягають стягненню у дохід держави витрати з інформаційно-технічного  забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі 30 гривень , а також   судовий  збір у розмірі  51 гривня.  

На підставі  наведеного, керуючись статтями  526, 610 ЦК України, статтями  10, 11, 60, 88,130, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,  

ВИРІШИВ:  

Позов   Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості задовольнити частково.  

Стягнути солідарно з   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053 м.Сімферополь, вул..Гурзуфська, 5, ЄДРПОУ 20671506)     заборгованість за послуги з водопостачання і водовідведення  за період з 01.06.2008 року по 01.06.2009 року у розмірі 707 грн 97 коп.  

    Стягнути солідарно з   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4       у дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят однієї)  гривні, а також витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.  

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.          

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного   суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і  поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або  в  порядку   ч. 4   ст. 295  ЦПК  України.          

Заочне    рішення може   бути    переглянуте   судом, що його ухвалив, за   письмовою   заявою   відповідача, поданою   протягом десяти днів з дня утримання   його   копії.  

СУДДЯ:  

СПРАВА №2-4287/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

(заочне)  

(вступна та резолютивна частини)  

13 жовтня 2009 року                                                                                  м. Сімферополь  

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:  

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,  

при секретарі:  Шамієвій С.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,  

ВИРІШИВ:  

Позов   Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості задовольнити частково.  

Стягнути солідарно з   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053 м.Сімферополь, вул..Гурзуфська, 5, ЄДРПОУ 20671506)     заборгованість за послуги з водопостачання і водовідведення  за період з 01.06.2008 року по 01.06.2009 року у розмірі 707 грн 97 коп.  

    Стягнути солідарно з   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4       у дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят однієї)  гривні, а також витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.  

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.          

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного   суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і  поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або  в  порядку   ч. 4   ст. 295  ЦПК  України.          

Заочне    рішення може   бути    переглянуте   судом, що його ухвалив, за   письмовою   заявою   відповідача, поданою   протягом десяти днів з дня утримання   його   копії.  

СУДДЯ: