Справа №1-22/2007 p.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

13 лютого 2007року.                                       Саврансъкий районний суд Одеської області

в складі:    головуючого - судді                 БородіяВ.Є.,

при секретарі                               Кулінченко В.Ю.,

з участю прокурора                      Ковальчук Т.В.,

адвоката розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань справу про об­винувачення:

· ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гро­мадянина України, уродженця смт. Саврань Одеської області, неодруженого, освіта сере­дня, працюючогоІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого по ст. 186 ч. 2 КК України,

· ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, грома­дянина України, уродженця смт. Саврань Одеської області, неодруженого, освіта неповна середня, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, ра­ніше не судимого, обвинуваченого по ст. 186 ч. 2 КК України, -

встановив:

11 листопада 2006 року, близько 22 год. 30 хв., в центрі смт. Саврань Одеської об­ласті, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змо­вою ізОСОБА_2, маючи єдиний намір на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних стосунків затіяли сварку із ним, яка потім пе­реросла в бійку. Під час побиття ОСОБА_3, у ОСОБА_1 виник умисел на від­крите викрадення майна останнього і він за попередньою змовою ізОСОБА_2, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, від­крито викрали у ОСОБА_3 мобільний телефон „Самсунг х-100„ вартістю 320 грн.

Після цього, продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на відкрите ви­крадення чужого майна, ОСОБА_1 продовжував тримати лежачого на землі ОСОБА_3, аОСОБА_2 оглядав кишені потерпілого, шукав гроші. Потерпілий ре­ально усвідомлюючи небезпеку, щодо можливого подальшого причинения йому тілесних ушкоджень, добровільно передав гроші в сумі 191 грн. ОСОБА_1 Викраденим май­ном підсудні розпорядилися на власний розсуд.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритому ви­краденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ґрунту­ються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.

Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе в скоєнні злочину ви­знав повністю і пояснив, що 11 листопада 2006 року в центрі смт. Саврань Савранського району Одеської області, близько 22 год., він разом ізОСОБА_2 та іншими зна­йомими знаходилися в барі „Пельменна", вживали спиртні напої. Потім, на ґрунті особи­стих неприязних стосунків ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою зОСОБА_2 затіяли сварку з ОСОБА_3, яка пере­росла в бійку. В ході бійки потерпілий впав, а в руці у нього був мобільний телефон і у підсудного виник умисел на викрадення цього мобільного телефону.ОСОБА_2 розжимав пальці рук потерпілого, а він вирвав мобільний телефон з рук у потерпілого. Після того, ОСОБА_1 вирішив відібрати у нього гроші і почав перевіряти його ки-

2

шені, але ОСОБА_3 сказав що гроші сам віддасть, і віддав підсудному наявні у ньо­го гроші. Потім підсудні повернулася в бар і на вказані гроші купили випивку та закуску. На даний час підсудний повернув викрадений телефон і повністю відшкодував збитки за­вданні злочином, кається в скоєному, запевняє суд, що більше скоювати злочинів не бу­де.

ПідсуднийОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе в скоєнні злочину визнав частково, дав суду аналогічні свідчення і пояснив, що брав участь лише у викра­денні мобільного телефону, а грошей у ОСОБА_3 він не брав. На даний час підсуд­ний повністю відшкодував збитки завданні злочином, кається в скоєному, запевняє суд, що більше скоювати злочинів не буде.

Крім того, вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні злочину підтверджується: заявою потерпілого про скоєну крадіжку (а. с. 2), протоколами медич­ного освідування (а. с. 3-5), протоколом огляду місця події (а. с. 19-21), протоколом доб­ровільної видачі (а. с. 22), протоколами очної ставки (а. с. 41-51), протоколом відтворен­ня обстановки та обставин події (а. с. 57-59), довідкою про вартістю викраденого мобіль­ного телефону (а. с. 60).

Суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні зло­чину доведена повністю.

Дії підсудних правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, поєд­наний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного, розмір викраденого майна.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудних, суд відносить щире каяття, скоєння злочину вперше, повне відшкодування збитків.

До обставин, що обтяжують покарання підсудних, суд відносить скоєння ними зло­чину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76, 186 ч. 2 КК України, статтями 227,321, 324,328-339 КПК України Савранський районний суд Одеської області, -

присудив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винни­ми в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і призначити їм покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі кожному.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їм дворічний іспитовий строк, якщо вони протягом іспитового строку не вчинять нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації в органи криміна­льно-виконавчої системи.

Речовий доказ: мобільний телефон „Самсунг х-100", якій знаходиться на зберіганні у потерпілого повернути власнику - ОСОБА_3.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.