Справа №1-25/2007 p.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

12 лютого 2007року.                                  Савранськийрайонний суд Одеської області

в складі:    головуючого - судді            Бородія В.Є.,

при секретарі                               Кулінченко В.Ю.,

з участю прокурора                      Піщанського P.O.,

адвоката                                     ОСОБА_1, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань справу про об­винувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Сарата Одеської області, неодруженого, освіта не­повна середня-спеціальна, учня НОМЕР_1 курсу Савранського ПТАУ-24, мешканцяАДРЕСА_1, раніше судимого: 18 травня 2004 року засуджено­го вироком Ізмаїльського міжрайонного суду Одеської області по ст. 185 ч. З КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком, судимість по­гашена, обвинуваченого по ст. 186 ч. 2 КК України, -

встановив:

13  листопада 2006 року, близько 16 год., в смт. Саврань Одеської області, неповно­

літній ОСОБА_2, маючи єдиний намір на викрадення чужого майна (грошей), на те­

риторії Савранського ПТАУ-24, , розташованого в смт. Саврань Одеської області, вул.

Леніна, 28, підійшов доОСОБА_3 і із застосуванням насильства, яке не є небезпеч­

ним для життя чи здоров'я потерпілого, вдарив останнього головою в обличчя, вимагаю­

чи при цьому, щоб ОСОБА_3 віддав йому всі наявні у нього гроші. Після удару,ОСОБА_3 повідомив, що у нього немає грошей і пішов в свою кімнату в гуртожиток Са­

вранського ПТАУ-24. ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій умисел, просліду-

вав за ним в гуртожиток, де відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон „Сіменс С-

62" вартістю 175 грн.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потер­пілого, грунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.

Підсудний ОСОБА_2 у судовому засіданні винним себе в скоєнні злочину ви­знав повністю і пояснив, що 13 листопада 2006 року, близько 16 год., він разом із знайо­мими знаходився на території Савранського ПТАУ-24, де зустрівшиОСОБА_3 став вимагати у нього гроші. ОСОБА_3 відповів, що грошей у нього немає і підсудний вдарив потерпілого головою в обличчя, після чого останній пішов в свою кімнату в гур­тожиток. Підсудний прослідував за ОСОБА_3 в гуртожиток, де продовжував ви­магати від останнього гроші, але потерпілий відповів, що грошей у нього немає. В той момент уОСОБА_3 випав з кишені на ліжко мобільний телефон. ОСОБА_2 за­брав з ліжка мобільний телефон і вийшов разом із ОСОБА_4 з кімнати. Викрадений те­лефон підсудний потім продав ОСОБА_5 за 100 грн. На даний час підсудний по­вністю відшкодував збитки завданні злочином, кається в скоєному, запевняє суд, що бі­льше скоювати злочинів не буде.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він навчається в Сав-ранському ПТАУ-24 і 13 листопада 2006 року, близько 16 год., на території цього учи­лища зустрів учнів ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_2. ОСОБА_2 відразу почав ви­магати у нього гроші, на що потерпілий відповів, що грошей у нього немає. ОСОБА_2 вдарив потерпілого головою в обличчя і той пішов до себе в кімнату в гуртожиток, ліг на

2

ліжко. Через декілька хвилин в кімнату потерпілого зайшов ОСОБА_2 і продовжував вимагати від нього гроші. Коли ОСОБА_3 піднімався з ліжка, у нього з кишені випав мобільний телефон „Сіменс С-62". ОСОБА_2 підняв з ліжка цей мобільний телефон і разом із ОСОБА_4 вийшов з кімнати. На даний час підсудний повністю відшкодував збитки завданні злочином.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину підтверджується: за­явою потерпілого про скоєну крадіжку (а. с. 3), протоколом добровільної видачі (а. с. 9), актом № 98 судово-медичного освідування (а. с. 10), протоколом огляду речових доказів (а. с. 11), протоколом відтворення обстановки та обставин події (а. с. 25), розпискою по­терпілого (а. с. 31), висновком експерта НОМЕР_1 (а. с. 32).

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину доведена повніс­тю.

Дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, поєд­наний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного, розмір викраденого майна.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття, повне відшкодування збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76,104, 186 ч. 2 КК України, стат­тями 227, 321,324,328-339 КПК України Савранський районний суд Одеської області, -

присудив:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення во­лі.

На підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбу­вання призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому однорічний іспито­вий строк, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідом­ляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ: мобільний телефон „Сіменс С-62", якій знаходиться на зберіганні у потерпілого повернути власнику - ОСОБА_3.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Суддя       В.Є.Бородій.