Справа № 11-378, 2006 року Головуючий в 1-й інстанції Салоїд Н.М.
Категорія: ст. 204 ч. 1 КК України Доповідач Дуфнік Л. М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Шершуна В.В.
суддів Дуфнік Л.М., Матущака М.С.
з участю прокурора Бантюка І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи, на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2 у ПП ОСОБА_2 на заводі „ІНФОРМАЦІЯ_3", раніше не судимого, -
засуджено за ст.ст. 204 ч.І КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року обмеження волі без конфіскації незаконно виготовленої продукції.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням ; встановлений іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.
Вирішено долю речових доказів.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він, не будучи зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не маючи ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв, в порушення вимог закону в період з середини грудня 2005 року по січень 2006 року тричі незаконно придбав у М.Хмельницькому з метою збуту у невстановленої слідством особи незаконно виготовлені алкогольні напої по 15 ПЕТ пляшок місткістю 1,5 л кожна за ціною по 15 грн., а всього 67,5 л на загальну суму 675 грн., котрі зберігав з метою збуту у власному гаражі по АДРЕСА_2, у власному автомобілі марки „Рено-19" державний номер НОМЕР_1 та у кіоску АДРЕСА_3, і реалізував їх 12 та 23 січня- 2006 року відповідно одну та 10 поліетиленових пляшок незаконно виготовлених алкогольних напоїв.
В апеляції прокурор, який брав участь в справі, просить вирок Хмельницького міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і м'якістю призначеного покарання, та постановити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.І ст.204 КК України у вигляді 2 років обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції. На підставі ст.75 КК України засудженого звільнити від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Прокурор вказує, що суд першої інстанції безпідставно застосував ст.69 КК України та не конфіскував незаконно виготовлену продукцію - алкогольні напої.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення засудженого про законність і обґрунтованість вироку, який в той же час не заперечував проти конфіскації вилученої в нього незаконно виготовленої продукції - алкогольних напоїв, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія судців вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.204 ч.І КК України, повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами і учасниками процесу не оспорюються.
Покарання засудженому ОСОБА_1 за ст.204 ч.І КК України у вигляді одного року обмеження волі призначено судом з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання. Зокрема, судом взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше не судимий, свою вину у скоєному визнав і щиро розкаявся, на утриманні має неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання. Обґрунтовано ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. Апеляція прокурора в частині його вимоги про призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді двох років обмеження волі та звільнення від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю два роки нічим не вмотивована, а тому задоволенню не підлягає.
Разом з тим суд першої інстанції при призначенні покарання засудженому безпідставно визнав необхідним застосування ст.69 КК України, щоб не призначати додаткове покарання, зазначивши в резолютивній частині вироку, що за ст.204 ч. 1 КК України із застосуванням ст.69 КК України ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі без конфіскації незаконно виготовленої продукції.
Рішення суду першої інстанції про застосування ст.69 КК України підлягає виключенню з вироку, оскільки в даному випадку конфіскація незаконно виготовленої продукції не є додатковим покаранням, передбаченим ст.59 КК України, а є спеціальною конфіскацією - мірою процесуального примусу, яка розповсюджується на предмети, що визнані речовими доказами за справою ( ст.78 КПК України) , і застосовується вона на підставі ст. 81 КПК України , а також тоді, коли вона передбачена в санкції статті Особливої частини КК України ( що має місце при засудженні ОСОБА_1 за ст.204 ч.І КК України).Тому застосування спеціальної конфіскації в даному випадку є обов'язковим для суду і не залежить від того, яке основне чи додаткове покарання призначене засудженому за вироком. В зв'язку з цим вилучені в засудженого алкогольні напої, які визнані речовими доказами, підлягають конфіскації, а вирок місцевого суду - зміні в цій частині.
Рішення суду щодо інших речових доказів по справі, в тому числі і про знищення порожніх пляшок, прийнято відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у
кримінальних справах -
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити частково. Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з вироку рішення суду про застосування ст.69 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання за ст.204 ч.І КК України.
Речові докази по справі : вилучену у засудженого ОСОБА_1 незаконно виготовлену продукцію - алкогольні напої ( прозору речовину з характерним запахом спирту в ПЕТ пляшках), які здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів в приміщенні ДПІ в м. Хмельницькому згідно з актом здачі - прийняття речових доказів на відповідальне зберігання від 2 лютого 2006 року (а.с. 116-117), конфіскувати.
В решті вирок залишити без зміни.