Справа № 2-а-175/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2009 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Пономаренко І.П.
при секретарі: Некрасовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м.Тернівки виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення в м.Тернівка Дніпропетровської області посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в неї народилася дитина, в зв'язку з чим вона перебуває на обліку у відповідача згідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми». Відповідачем, як органом, що призначає та виплачує допомоги, було починаючи з 23 жовтня 2006 року призначено та виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, що не перевищували 130 грн. 10 коп. щомісячно. Вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який встановлено ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» відповідно з 01 січня 2007 року в сумі 434 грн., з 01 квітня 2007 року - 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - 470 грн., з 01 січня 2008 року 526 грн., з 01 квітня 538 грн., з 01 червня 540 грн., з 01 жовтня 557 грн.
Позивач вважає, що відповідач, керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007 та № 10-рп /2008 від 22 травня 2008 року невірно нарахував та встановив їй розмір сум, гарантованих державою - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає що, згідно вказаного рішення діє норма, передбачена ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Таким чином вважає, сума недоотриманої допомоги за 2006-2008 роки складає 9918 грн. 09 коп. Тому просить визнати дії відповідача неправомірними по призначенню, нарахуванню і виплаті їй сум державної допомоги сім’ям з дітьми у з 23 жовтня 2006 року по 07 липня 2009 року, стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму.
Позивач надала суду письмову заяву, в якій просила розглядати справу за його відсутності і зазначила, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просила задовольнити.
Представник відповідача надав суду заяву у якій просив слухати справу у його відсутності та заперечення на адміністративний позов, відповідно до змісту якого він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, так як положеннями ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачені зазначені в позові виплати та визначений порядок їх нарахування. Однак на момент проведення позивачу відповідних нарахувань та визначення їх розміру діяло положення п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» яким було встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірах, які були встановлені позивачу. Крім того, вважає, що рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 поширюється лише на правовідносини по виплаті допомоги в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Стосовно позовних вимог позивача щодо виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років на період 2008-2009 років вважає безпідставними у зв»язку з внесенням відповідних змін до Закону. Таким чином, вважає, що позивачеві призначені та виплачувалися вказані допомоги в розмірі, що були передбачені діючим на той час Законом. В задоволенні позову просить відмовити. Крім того, представник відповідача наполягає на відмові в позові у зв»язку з пропуском позивачем без поважних причин строку звернення до суду згідно ст.99 КАС України.
У зв»язку з вищевикладеним, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що у позивача є неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, у зв`язку з чим вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області. Відповідачем були призначені позивачеві щомісячні виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги, яку отримала позивач з 23 жжовтня 2006 року по 07 липня 2009 року складає від 94 грн. 26 коп. до 130 грн. щомісячно.
Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов’язком держави.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до Конституції України гарантований державою рівень грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Ч.1 ст.1 цього Закону передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно ст.3 вказаного Закону, одним з видів державної допомоги сім'ям з дитиною є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В 1996 році ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» діяла в наступній редакції: Установити в 2006 році допомогу по доглядуза дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсоткамипрожиткового мінімуму, встановленого працездатних осіб, та середньомісячним сукупниь доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, згідно із Законом № 3235-ІV (3235-15) від 20.12.2005 року, тому позовні вимоги за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог за 2007 рік суд приходить до наступних висновків.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено наступне:
абзац 3 ч.2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
пункт 14 ст. 71 Закону: призупинити дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідач проводив відповідні виплати позивачеві відповідно до вищезазначеного порядку та розмірів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 ч.2 ст.56 та п. 14 ст.71 вищевказаного закону втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими в частині стягнення суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» повинна була призначена позивачеві відповідно: з 09 липня 2007 року по 31 вересня 2007 року - 463 грн. щомісячно, з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно по 470 грн. щомісячно.
Враховуючи зазначені суми, розмір недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, приймаючи до уваги вищевикладене, повинна була складати:
Липень 2007 року (463 грн. / 31 * 23) – (101,16 грн. / 31 * 23) = 343, 51 грн. - 75,05 грн. = 268,47 грн.
Серпень 2007 року 463 грн. - 103,41 грн. = 359,59 грн.
Вересень 2007 року 463 грн. - 103,41 грн. = 359,59 грн.
Жовтень 2007 року 470 грн. - 103,41 грн. = 366,59 грн.
Листопад 2007 року 470 грн. - 107,73 грн. = 362,27 грн.
Грудень 2007 року 470 грн. - 110,88 грн. = 359,12 грн.
Загальна сума допомоги за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року повинна була складати 2075 грн. 63 коп.
Згідно до вимог ст.ст.2, 11, 162 КАС України спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запрошувалося позивачем у позовних вимогах. Суд може змінити чи уточнити його формулювання, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог – застосувати спосіб захисту з метою повного захисту прав, свобод чи інтересів особи, про захист яких вона просить, але в межах визначених КАС України повноважень. Адміністративний суд не наділений правом на призначення та визначення розміру виплати допомоги замість суб'єкту владних повноважень, ці дії відносяться до виключної компетенції суб'єкту владних повноважень – відповідача. Тому з урахуванням вищевикладеного, щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
До суду позивач звернувся з позовом до відповідача 10 серпня 2009 року, тобто в даному випадку суд вважає, що позивачем пропущено без поважних причин строк на звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду, про поновлення якого позивач не просить.
Тому, керуючись ст.100 КАС України суд приходить до висновку про необхідність відмови у позовних вимогах за 2007 рік через пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, на чому наполягає відповідач.
Що стосується позовних вимог щодо зобов’язання відповідача сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01 січня 2008 року суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем з лютого 2008 року були призначені позивачеві щомісячні виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги, яку отримала позивач протягом 2008 року складає по 130 грн. щомісячно.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» пунктом 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та частину 1 ст.15 вказаного Закону викладено в наступній редакції: - «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн».
Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» цього Закону викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців»
Крім того рішенням Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року не було визнано неконституційним п.23 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Положення ч.2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якої розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України” діє до 31 грудня 2008 року судом не можуть бути прийняті до уваги, так як вказаним законом до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було внесені зміни на постійній основі, які є чинними на момент розгляду справи, а не призупинялася дія вказаної статті на 2008 рік, як це робилося згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Таким чином відповідач при нарахуванні державної допомоги за 2009 роки діяв в межах чинного законодавства, так як вказана редакція ст.15 Закону є чинною як на момент звернення позивача до суду, так і на момент розгляду справи та є обов’язковою для виконання.
Аналогічна думка висловлена у справі «Кечко проти України», де Європейський Суд з прав людини констатував, що суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права - тобто в данному випадку суду необхідно керуватися Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» пунктом 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ч.1 ст.15 вказаного Закону викладено в наступній редакції: - «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн».
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Тому суд вважає, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини, бо є основним та головним (окрім Конституції України) фінансовим нормативним актом розподілу доходів та видатків в країні. За цих обставин, положення цього закону, яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини, є обов'язковим для застосування та вирішення справ у суді.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» будь-яких змін до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не вносилося.
Тобто при нарахування розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 - 2009 роки відповідач обгрунтовано керувався чинною редакцією ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та його дії відповідають чинному законодавству, так як вказана редакція ст.15 Закону є чинною як на момент звернення позивача до суду, так і на момент розгляду справи, та вїї положення є обов’язковими для виконання.
У зв'язку з чим вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов»язання призначити і виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01січня 2008 року та 01 січня 2009 року також є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
У зв»язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача не підлягають в повнму обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 69, 94, 104, 122 ч.3, 159, 160, 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м.Тернівки виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Тернівський міський суд. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 20 жовтня 2009 року.
Головуючий: І.П.Пономаренко
- Номер: 6-а/216/2/20
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-175/09
- Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Пономаренко Іван Петрович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.09.2018
- Дата етапу: 24.07.2020