Справа № 2-2344/09                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 р.                                              Індустріальний районний суд

                                             м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого         – судді Галічого В.М.

Секретаря         – Губа В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення часток в спільній сумісній власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка у липні 2009 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 22 грудня 1998 р. квартира АДРЕСА_1 була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_3., ОСОБА_1 та ОСОБА_2  Після смерті ОСОБА_3., що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 р., відкрилася спадщина, що складалася з належної померлому частини зазначеної квартири. Втім належним чином оформити право на спадщину вони не можуть, оскільки за життя спадкодавця частки співвласників у спільному майні не були визначені.  

На підставі викладеного позивачка, з урахуванням уточнення позовної заяви (а.с. 21-23), просила суд припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 та визначити розмір часток співвласників у ній як рівний.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.

Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечував.

Третя особа свого представника для участі у судовому засіданні не направила, про день та час його проведення повідомлялася належним чином.

Вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця ОСОБА_3., що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 р. (а.с. 8).

Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло від 22.12.1998 р. ОСОБА_3., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в порядку приватизації державного житлового фонду була передана у спільну сумісну власність квартира АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, згідно чч. 1, 3 ст. 172 ЦК України майно, що перебуває у спільній власності, може бути за згодою співвласників поділене між ними. При цьому право спільної сумісної власності на таке майно припиняється. Втім, у спірних правовідносинах поділ спільного майна у позасудовому порядку  шляхом укладання відповідної угоди між співвласниками є неможливим у зв’язку з смертю одного з них.

За змістом ст. ст. 370, 372 ЦК України частки співвласників у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, презюмуються рівними, якщо інше не встановлене законом або домовленістю між співвласниками. З урахуванням фактичних обставин справи та джерела набуття спільного майна, а також примаючи до уваги, що у справі примає участь інший співвласник спільного майна, при цьому проти припинення права спільної власності та визначення часток співвласників як рівних він не заперечує, суд оцінює позовні вимоги в частині припинення права спільної власності та визначення часток співвласників як обгрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України понесені позивачкою судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідачки на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 372 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -      

В И Р І Ш И В :

Позов – задовольнити у повному обсязі.

Право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 – припинити.

Визначити, що частки співвласників у спільній частковій власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними та складають: частка ОСОБА_1 – 1/3 частина, частка ОСОБА_2 – 1/3 частина,  частка, що увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 – 1/3 частина.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54,5 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя:                                В.М. Галічий