Справа № 2-2519/09                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

            06 жовтня 2009 року                                                          Індустріальний районний суд

                                                   м. Дніпропетровська

У складі:    

головуючого         – судді Галічого В.М.

    При секретарі     – Власенко М.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у липні 2009 р. звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з 09 липня 2005 р. перебуває з відповідачем у шлюбі, який було зареєстровано  Амур-Нижньодніпровським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 494. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження . Спільне життя з відповідачем не склалося, почуття любові між сторонами втрачене, з грудня 2005 року вони припинили сімейно-шлюбні стосунки і з цього ж часу проживають окремо, примирення між ними не є можливим.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала, проти його задоволення не заперечувала, підтвердила час припинення сімейно-шлюбних стосунків.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09.07.2005 р. перебувають у шлюбі, зареєстрованому Амур-Нижньодніпровським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 494. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження .  

           Оскільки взаємовідносини між сторонами на ґрунті несумісності характерів, різних поглядів на життя, відсутності спільних інтересів погіршилися, а з плином часу зовсім охолонули, з грудня 2005 року вони припинили сімейно-шлюбні відносини, спільне проживання та ведення спільного господарства, поновити сімейні відносини не намагалися і такого наміру не мають, що підтвердили у судовому засіданні.

Вирішуючи позовні вимоги, суд приходить до наступного. Ч. 2  статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            Як встановлено в судовому засіданні, сторони припинили фактичні сімейно-шлюбні відносини та не підтримують їх на протязі більше, ніж три роки, наміру їх поновити не мають, проти розірвання шлюбу відповідач не заперечує. За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що шлюб розпався остаточно і не може бути поновлений, а його подальше формальне існування суперечило б правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.

    З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – задовольнити, витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з позивача.

             На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215  ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

             Позов задовольнити у повному обсязі.

             Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мають одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження , зареєстрований 09 липня 2005  р. Амур-Нижньодніпровським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 494, – розірвати .

             При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу органами РАЦС стягнути з ОСОБА_1 - 25 (двадцять п’ять) гривень, звільнивши ОСОБА_2 від судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя:                                    В.М. Галічий