Справа № 22-700/06                                      Головуючий в 1-й інст.- Музичук Н.Ю.

Доповідач - Ковалевич С.П.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 червня 2006р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого- судді: Буцяка 3.І.

суддів: Ковалевича С.П., Горщарук Г.О.

при секретарі - Колесовій Л.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 06 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3, третя особа служба у справах неповнолітніх Рівненського міськвиконкому до ОСОБА_1, ОСОБА_4, управління житлово-комунального господарства виконкому Рівненської міської ради, ЖКП «Паркове» в м.РІвне, третя особа Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права на житло, визнання частково недійсним наказу УЖКГ № НОМЕР_1 від 14.04.2005 року, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши докази у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду від 06 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 в її інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано право ОСОБА_3 29.12.1996 року народження, на жилу площу в квартирі АДРЕСА_1 в м. Рівне і на участь в приватизації цієї квартири.

Наказ УЖКГ виконкому Рівненської міської ради №НОМЕР_1 від 14.04.2005р. визнано частково недійсним в частині осіб, яким передається квартира АДРЕСА_1 в м. Рівне в спільну часткову власність, і в частині часток, що належать їм на праві власності. Зобов»язано управління внести зміни в наказ, якими включити в число осіб на приватизацію даної квартири члена сім»ї ОСОБА_3 з правом на спільну часткову власність по 1/3 частині всіх її співвласників.

Свідоцтво про право власності на житло, видане виконкомом Рівненської міської ради 14.04.2005р. на підставі наказу УЖКГ №НОМЕР_1 від 14.04.2005р., на квартиру АДРЕСА_1 в м.Рівне визнано частково недійсним в частині осіб, яким передається квартира в спільну часткову власність, і в частині часток, що належать їм на праві власності. Зобов»зано управління житлово-комунального господарства виконкому Рівненської міської ради видати свідоцтво про право власності на житло, яким включити в число осіб на приватизацію даної квартири члена сім»ї ОСОБА_4 і визначити право на спільну часткову власність по 1/3 частині квартири всіх її співвласників.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 гривень в відшкодування завданої їй та неповнолітній ОСОБА_3 моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій покликаються на його незаконність, через порушення діючого законодавства. Вважає, що спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень є компетенцією адміністративного суду і розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 06 березня 2006 року і провадження по справі закрити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вказаний спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства є безпідставним, оскільки такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1995р. по квітень місяць 2005р.

Від подружнього життя вони мають доньку ОСОБА_4 - 1996р.

З часу народження доньки і до розлучення сторін, вона проживала в квартирі АДРЕСА_1, основним квартиронаймачем якої є її батько - відповідач по справі і який приватизував квартиру без участі позивачів в той час, коли існував вказаний спір.

За наведених підстав, суд першої інстанції правильно керуючись ст.. 64 ЖК України прийшов до висновку, що донька проживала у спірній квартирі як член сім»ї відповідача, набула права на житлову площу в ній та у зв»язку з цим зобов»язав відповідачів внести відповідні зміни в документи про приватизацію  квартири.

Постановлюючи рішення про відмову ОСОБА_2 у визнанні її права на житлову площу у спірній квартирі , суд першої інстанції виходив з того, що вона постійно в ній не проживала, а проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 в м. Рівне, яка приватизована нею та її двома синам від першого шлюбу.

З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки вони підтверджені відповідними доказами, що здобуті та досліджені судом в ході розгляду справи.

В той же час, оскільки судом встановлено, що жодних прав ОСОБА_2 відповідачем по справі ОСОБА_1 порушено не було, то у суду першої інстанції не було і підстав постановлювати рішення про стягнення на її користь та на користь неповнолітньої ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 3000 грн. ОСОБА_3 на час виникнення даного спору іще не виповнилося і 10-ти років, а тому не можна вважати що їй завдано моральної шкоди через житловий спір між її батьками. За наведених підстав рішення в цій частині підлягає зміні, з відмовою в стягнення такої шкоди.

На підставі наведеного, керуючись ст., ст.. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 06 березня 2006р. в частині стягнення 3000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 скасувати та відмовити в задоволенні цих вимог за їх безпідставністю.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційного суду протягом двох місяців з дня його проголошення в касаційному  порядку до Верховного Суду України